Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Використання ігор у корекційній роботі із дітьми з вадами мовлення

Психічна депривація| у дитячому віці | Причини і прояви|вияви| шкільної дезадаптації | Класифікація чинників|факторів|, які ускладнюють процеси соціалізації | Дитячий аутизм. Роль психолога у діагностиці, попередженні та корекції порушень емоційно-вольової сфери та соціальної поведінки. | Список використаної літератури | Класифікація осіб із вадами мовлення, її значення для корекційно-реабілітаційної практики | Афатичні розлади мовлення. | Види усних мовленнєвих порушень | Види письмових мовленнєвих порушень | Основні напрямки і методи корекційної роботи з усунення порушень мовлення |


Читайте также:
  1. E. Використання антисептичних засобів
  2. Аналіз найбільш ефективного використання об’єкта ОЦІНКИ
  3. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
  4. Афатичні розлади мовлення.
  5. Бактеріофаг,історія вивчення. Структура, класифікація фагів за морфологією. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне використання бактеріофагів.
  6. Бюджет розвитку МБ, джерела його формування та напрямки використання.
  7. В роботі зимової економічної школи

У корекційній роботі з дітьми, які мають вади мовлення, використовуються різні види ігор: дидактичні, рухливі, сюжетно-рольові, ігри-драматизації.

Дидактична гра - одна із форм навчального впливу дорослого на дитину. У дидактичній грі створюються такі умови, в яких кожна дитина отримує можливість самостійно діяти в певній ситуації чи з певними предметами, набуваючи власного дійового і чуттєвого досвіду. Це надзвичайно важливо для дітей з важкими вадами мовлення, у яких досвід дій з предметами дуже бідний, не зафіксований і не узагальнений. Дитині для засвоєння способів орієнтації в оточуючому світі, для виділення і фіксування властивостей і відношень предметів, для розуміння тієї чи іншої дії необхідні багатократні повторення. Л.С. Виготський вважав гру сприятливим середовищем для зародження пізнавальних сил дитини і як основу для перетворення ігрових дій в розумові, ведучим засобом навчання і виховання. Засвоєння навчального матеріалу потребує багаторазових варіативних вправ, але дитині для цього не вистачає вольових зусиль. Дидактична гра дозволяє забезпечити необхідну кількість повторень на різному матеріалі при збереженні емоційно-позитивного відношення до завдання.

Дидактична гра має сталу структуру. Граючи, дитина непомітно для себе вирішує пізнавальне завдання. Дидактичне завдання, зміст і ігрові дії - обов'язкові елементи дидактичної гри.

Дидактичні та ігрові завдання зумовлені завданнями навчально-виховної та корекційної роботи. Вони можуть бути різноманітними: розвиток слухової уваги та пам'яті, фонематичного сприймання, артикуляційної моторики, закріплення вимови звуку, розвиток зв'язного мовлення тощо. Ігрові завдання дозволяють дітям проявляти активність, у них виникає бажання і потреба розв'язати їх. Правила гри зумовлені змістом гри та ігровим задумом. Вони визначають характер і способи ігрових дій дитини, організовують і спрямовують її стосунки з іншими дітьми, спонукають її керувати своєю поведінкою. Дотримання правил вимагає від дитини-логопата вольових зусиль, уміння взаємодіяти з іншими дітьми. Граючи діти усвідомлюють, що дотримуючись правил, швидше досягнеш результатів. Правила гри дисциплінують, формують витримку, терпіння. Вони також впливають на вирішення дидактичного завдання - непомітно обмежують дії дітей, спрямовуючи їх увагу на конкретне завдання.

Ігрові дії дозволяють дітям реалізувати свої ігрові задуми і спрямовувати свою увагу на їх розгортання. Захопленість ігровою ситуацією є передумовою мимовільного розв'язання дидактичного завдання.

Результат гри сприймається дитиною як досягнення (відгадування загадок, придумування слів на заданий звук тощо). Для логопеда результатом гри є рівень засвоєння дітьми знань, вмінь і навичок правильної вимови, засвоєння певних граматичних форм тощо. При підведенні підсумку гри необхідно відмітити досягнення кожної дитини, підкреслити успіхи відстаючих дітей, проявити делікатність і оптимістичне відношення до їх можливостей.

У корекційній роботі використовують ігри з предметами. У таких іграх використовують дидактичні іграшки (мозаїку, кубики), реальні предмети, різноманітний природний матеріал. Такі ігри спрямовані на закріплення знань про властивості та якості предметів, збагачення словника дитини прикметниками, дієсловами, розвиток дрібної моторики пальців рук тощо.

Для дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку важливе значення мають ігри, які потребують координації і точності рухів пальців рук. М.М. Кольцова встановила, що рівень розвитку мовлення дітей прямо залежить від рівня сформованості тонких рухів пальців рук. Л.В. Фоміною була виявлена така закономірність: якщо розвиток дрібної моторики відповідає віку, то й мовленнєвий розвиток знаходиться у межах норми. Якщо розвиток рухів пальців відстає, то затримується і мовленнєвий розвиток. Дослідники прийшли до висновку, що формування мовленнєвих зон кори головного мозку здійснюється під впливом кінестетичних імпульсів від пальців рук. Тому тренування пальців рук впливає на розвиток активного мовлення. Пальчикові ігри необхідно використовувати в корекційній роботі з дітьми, які відстають у мовленнєвому розвитку. Коли дитина робить ритмічні рухи пальцями одночасно з промовлянням віршованого тексту значно підвищується узгодженість лобної і скроневої частин мозку, де знаходяться моторний і смисловий мовні центри; стимулюється розвиток мовлення; підвищується мовленнєва активність; розвивається спостережливість, увага, пам'ять, уява.

Дидактичні ігри, як адекватний віковим особливостям дітей засіб, використовуються не тільки на корекційних фронтальних і індивідуальних заняттях, на прогулянках, а у всій системі корекційно-виховної роботи з дітьми. Роль психолога у дидактичній грі подвійна: з однієї сторони він керує пізнавальним процесом, організовує навчання дітей, з іншої - виконує роль учасника гри, партнера, спрямовує кожну дитину на виконання ігрових дій, а при необхідності подає зразок поведінки у грі. У процесі дидактичної гри психолог розвиває мовленнєву активність дітей, заохочує правильні відповіді на поставлені запитання, виховує витримку.

Розглядаючи питання про роль мовних ігор у роботі професор М.Ю. Хватцев вказує, що вони сприяють:

- співдружності педагога з дитиною;

- активній увазі до мови;

- бажанню оволодіти тими чи іншими мовними навичками;

- руйнуванню старих і набуванню нових навичок мовлення;

- застосуванню нових мовних навичок у повсякденному житті.

Використання дидактичних ігор у корекційній роботі з дітьми, які мають вади мовлення, дає можливість:

- забезпечити психологічний комфорт на занятті;

- забезпечити розвиток емоційно-вольової сфери дітей, їх морально-вольових якостей;

- активізувати і відновити вищі психічні функції;

- поліпшити слухову увагу і пам'ять, підвищити швидкість запам'ятовування;

- підвищити мовленнєву мотивацію;

- покращити мовленнєвий розвиток.

Контрольні запитання і завдання

1. Які особливості розвитку особистості|особистості| дитини з|із| порушеннями мови||? Якої психологічної допомоги вони потребують?

2. Які основні види порушень усної мови вам відомі? У чому їх суть?

3. Які види письмових порушень мови вам відомі? У чому вони проявляються?

4. Розкрийте основні напрямки корекції з дітьми із проблемами мовлення.

5. Охарактеризуйте основні правила роботи з дітьми із заїканням.


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 1412 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Корекція мовленнєвих і немовленнєвих порушень у дітей з вадами мовлення у процесі гри| Список рекомендованих джерел

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)