Проведення отелення корів

Отелення - це складний фізіологічний процес виведення з родових шляхів самиці зрілого плоду та посліду.

Нормальний перебіг отелення залежить від об'єму плоду, розміру таза матері та від правильного розміщення плоду в матці й родових шляхах.

У корів підготовча стадія отелення триває 1-12 годин, стадія виведення плоду - від 20 хвилин до трьох-чотирьох годин, послід відходить через 20 хвилин - шість годин після народження плоду.

Новонароджене теля приймають на чисту мішковину (солому). Одразу після народження чистим рушником або марлевою салфеткою видаляють слиз із ніздрів, рота й вух теляти. Пупковий канатик, що не обірвався під час отелення, слід обірвати руками на відстані 10-15 см від черева теляти й обробити йодним настоєм або розчином марганцевого калію. Потім теля дають облизати корові. Вона добре очищає тіло новонародженого від слизу, масажує його. Це позитивно впливає на його кровообіг та дихання. Облизування теляти сприяє більш активному скороченню матки корови та відходу посліду. При цьому статеві органи корови швидше набувають нормального стану.

Останнім часом у практиці скотарства застосовують проведення отелень у боксах (денниках) завширшки 3 м, завдовжки 2-2,5 м, висотою стін до 1,7 м. Тварин у деннику утримують безприв'язно і під час родів вони можуть вибрати природні положення. Новонароджене теля саморегулює кратність і кількість споживання молока і швидкість його висмоктування.

У боксах для проведення отелень телят утримують разом з коровами протягом 24-36 год. При цьому спостерігається менше випадків затримки виходу посліду в корів та захворювань їх маститом. Подовження часу утримання теляти біля корови призводить до його перегодовування, погіршення прояву рефлексу молоковіддачі у корів, а також затримує вивільнення скотомісць, необхідних для проведення отелень іншими тваринами.

Новонароджене теля зважують, присвоюють йому номер і кличку. Складають акт на одержання приплоду. У перші дні життя організм не пристосований до умов зовнішнього середовища у зв'язку з недостатньою терморегуляцією та відсутністю в його крові імунних тіл. Тому новонароджені телята сприйнятливі до захворювань.

Імунітет в організмі теляти розвивається внаслідок споживання молозива. Воно характеризується високим вмістом білків, а також імуноглобулінів. У ньому майже вдвічі більше сухих речовин, в чотири-п'ять разів – білків, у півтора раза мінеральних речовин, вітамінів у порівнянні із звичайним молоком. Висока кислотність молозива (45-50°Т) є також важливим фактором: вона забезпечує зсідання випитого молока і кращу перетравність його поживних речовин. Нормально народжене теля через одну-півтори години намагається стати на ноги, у нього з'являється рефлекс смоктання. У цей час йому слід дати 1-2 л молозива.

У перші дні життя молозиво теляті краще давати із соскової напувалки. Через соску теля п'є повільно, що дуже важливо для нормального травлення та засвоєння поживних речовин і антитіл молозива. Із 10-денного віку в організмі теляти починають з'являтися свої антитіла. Протягом перших чотирьох-п'яти днів телят слід напувати не менше трьох разів на добу, потім - стільки разів, скільки доять корів на фермі. Слабким телятам молозиво дають до шести разів на добу. На третю-четверту добу життя телятам дають теплу переварену воду (за годину до або після годівлі).

Випоювання новонародженим телятам звичайного молока призводить до проносів (диспепсія), в зв’язку з тим, що в їх шлунку ще відсутня соляна кислота, і спожите молоко не утворює згустку і практично виводиться неперетравленим з організму.

Після закінчення молозивного і до кінця профілакторного періоду (20 діб) телятам дають молоко їх матерів. З тритижневого віку телят переводять на збиране молоко.

У останні роки більш широке застосування знаходить холодний метод вирощування телят-молочників. Суть його полягає в тому, що телят з перших днів життя утримують на свіжому повітрі в легких індивідуальних будиночках. При цьому телята добре розвиваються. Їх організм загартовується, підвищується природна резистентність.

Клітку-будиночок роблять (без підлоги, але з дахом) з пластику, фанери чи іншого матеріалу. Ставлять його надворі на тверде покриття, засипане шаром тирси завтовшки 15-20 см. На тирсу стелять чисту суху солому з розрахунку 9-12 кг на один будиночок. У міру забруднення щодня додають свіжу підстилку.

Клітка має довжину 240-250 см, ширину 120-140, висоту в передній частині 110-120, задній 100-110 см. Вона з'єднана з вигулом довжиною 180 і шириною 120 см. Клітка-будиночок не має передньої стінки, тому теля може вільно виходити з нього. Передню частину будиночка закривають запоною (з брезенту або кількох шарів мішковини). На кожному з них прикріплюють табличку, де записують інвентарний номер телят, дату народження та його живу масу.

В умовах більшості господарств практикується така схема годівлі телят: перший-десятий день - молозиво матері три рази на добу (вранці-2,5л, в обід -1-2 л, увечері - 2,5 л). Узимку молоко та воду підігрівають до 36-38°С. З десятого дня життя телят починають привчати до поїдання сіна та концкормів.

Через 45-60 днів після народження молодняк переводять у старші групи, а в будиночках проводять механічне очищення й дезинфекцію 2% розчином каустичної соди. Через 3-5 годин залишки дезинфекційних засобів змивають водою й видаляють підстилку. Будиночки й майданчик просушують протягом трьох днів, потім розміщають у них новонароджених телят. Збереження телят при цій системі вирощування становить 95-99%.

З профілакторію телят у віці 20-25 днів переводять до телятника або передають на вирощування в спеціалізоване підприємство.

Дата добавления: 2015-07-25