Кримінологічна характеристикаосіб, що вчиняють економічні злочини

Вивчення особи економічних злочинців дає можливість виявити певні закономірності їх поведінки. Для характеристики осіб, що вчи­нили економічні злочини, велике значення мають дані про структу­ру їх особи, яка включає в себе соціально-демографічні і криміналь­но-правові ознаки, соціальні ролі та позиції, моральні властивості, психологічні особливості.

Всі ці ознаки особи можна звести до трьох груп:

— по-перше, відношення до різноманітних соціальних цінностей,
трудових обов'язків, ставлення до власності в умовах формування
нових економічних відносин;

— по-друге, характер І соціальна значимість потреб особи, інте­
ресів, установок та засобів їх задоволення (легальні, неправомірні,
кримінальні);

— по-третє, самовиправдання того, що злочинна діяльність є ко­
рисною для інтересів бізнесу та суспільства.

Для більш узагальненої характеристики особи злочинця у сфері економіки слід скористатися кримінологічною класифікацією зло­чинців¹, що сприяє систематизації типових ознак окремих груп зло­чинців і виявленню механізму формування їх особи.

У кримінологічній класифікації особливого значення набуває ви­значення ступеня спільності класифікаційних груп. Найзагальнішою тут є вся сукупність осіб, які вчиняють саме економічні злочини. Далі можна виділити осіб, які вчиняють певні види економічних зло­чинів (проти власності, у сфері підприємництва тощо). Нарешті, можна провести групування суб'єктів, які підпадають під ознаки тих чи інших статей Кримінального кодексу, але відрізняються за галу­зевими, фаховими або Іншими ознаками (наприклад, у посадових розкраданнях виокремлюються групи осіб, які вчиняють розкра­дання у певній галузі господарства, фінансовій системі, сфері послуг

тощо).

Вітчизняними кримінологами проводилися деякі дослідження суб'єктів посадових розкрадань, вчинених на підприємствах харчо-

¹ Див.: Личность преступника. — М., 1975, — С. 46—57.

воі, м ясної та молочної галузей, промисловості, торгівлі та громад­ського харчування. Зокрема, було встановлено, що 37 % злочинів припадає на матеріально відповідальних осіб, II % — на посадових осіб. При цьому такі розкрадання здійснювалися за заздалегідь відпрацьованим планом.

Економічних злочинців можна класифікувати залежно від сфер, у яких вони скоюють злочини. Нариклад, у податковій; кредитно-фі­нансовій; осіб, які займаються підприємницькою діяльністю; бюд­жетній сфері; у сфері торгівлі, побутових і комунальних послуг, під­приємницької діяльності тощо.

Окрему групу економічних злочинців становлять особи, які зай­маються: виготовленням або збутом підроблених грошей чи цінних паперів; виготовленням з метою збуту, збутом або використанням іншим шляхом підроблених недержавних цінних паперів; підробкою знаків поштової оплати І проїзних квитків; незаконним виготовлен­ням, підробкою, використанням або збутом підроблених марок ак­цизного збору. Особи, які вчиняють названі злочини, за своєю кри­мінологічною характеристикою відносяться до загальнокримінально-го типу шахрайської спрямованості.

При характеристиці осіб, причетних до зазіхань на об'єкти при­ватизації, слід мати на увазі, що в ході цього процесу з'являється можливість легалізації "тіньових" капіталів. Керівники приватних структур намагаються скупити державне майно, заволодіти конт­рольним пакетом акцій приватизованих підприємств. З метою зани­ження продажної ціни об'єктів, що виставляються на аукціон, зло­чинці використовують корумповані зв'язки й нейтралізують конку­рентів шляхом примушування до відмови від участі в торгах. Така ситуація призводить до створення кримїнально орієнтованих струк­тур, формування особливого типу їх керівників, які деструктивне впливають на нормальний розвиток ринку товарів І послуг. У ре­зультаті нечесної конкуренції з'являється тип осіб, що примушують до штучного підвищення або підтримки високих цін; застосовують насильство для штучної зміни або фіксування цін; протидіють закон­ній підприємницькій діяльності; примушують до виконання або не­виконання цивільно-правових зобов'язань; застосовують інші види насильства, що кваліфікуються як злочини проти життя, здоров'я, свободи, честі і гідності особи.

Типовим економічним злочином в сільському господарстві є роз­крадання врожаю. Понад 60 % таких розкрадань припадає на пра­цівників сільського господарства й осіб, зайнятих збиранням, пере­везенням та складуванням врожаю. Серед них становлять: водії ав-

гомобілів — 25 %, посадові особи — 10 %, трактористи — 8,7 %, комбайнери — 5,8 %, робітники токів — 4,5 %.

Якщо ж характеризувати особу розкрадачів загалом, то не мож­на не відзначити приблизно рівне співвідношення чоловіків та жі­нок — відповідно 60: 40 %, тоді як їх пропорція у злочинності в ці­лому становить в середньому 8: 2. Це пояснюється тим, що жінки частіше чоловіків обіймають посади, пов'язані з виконанням обліко­вих функцій, обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей у сфері торгівлі та надання побутових послуг. Проте серед керівних працівників, які в організованих розкраданнях досягають 1/3 всіх засуджених, навпаки, домінують особи чоловічої статі. Ще вищий відсоток чоловіків серед осіб, засуджених за хабарництво (70 %}.

За даними кримінологічних досліджень, кожні двоє із трьох за­суджених за економічні злочини мають середню та вищу освіту. Кожне п'яте розкрадання, вчинене з використанням посадового ста­новища, є груповим. Останнім часом простежується стійка тенден­ція до зростання організованої економічної злочинності, що являє собою новий якісний рівень групової професійної злочинності. Орга­нізовані злочинні угруповання в сфері економіки характеризуються високим ступенем згуртованості кримінальних осіб у межах регіону, країни з розподілом на Ієрархічні рівні, з виділенням лідерів, які не беруть участі у конкретних злочинах, а здійснюють організаторські, управлінські, ідеологічні функції, тісно пов'язані з корупцією. Вони втягують у економічну злочинність державних чиновників, у тому числі працівників правоохоронних органів, для прикриття їх злочин­ної діяльності та усунення конкурентів по бізнесу. Відбувається зрощування економічних злочинців із представниками загально-кримінальної злочинності, з одного боку, тіньової економіки — з другого.

Спонукальними мотивами заняття злочинною діяльністю у сфері економіки виступають користь, жадоба до непомірного збагачення, володіння престижними речами, недоступними для пересічних гро­мадян, зайняття високого становища у владних та інших структу­рах. В організованих злочинних угрупованнях значна частина неза­конно здобутих коштів перерозподіляється у вигляді хабарів "по­трібним людям".

Дата добавления: 2015-07-25