Сучасний стан професійної злочинності та заходи боротьби з нею

Нинішня професійна злочинність має різноплановий характер. Наприкінці XX століття за офіційними даними налічувалося понад 100 кримінальних спеціальностей. Це вдвічі більше, ніж на початку століття¹.

¹ Див.: Криминология / Под ред. В. М. Бурлакова, В. П. Сальникова. — СПб. 1998.

До професійних злочинців відносять: злочинців з політичної елі­ти; професійних злодіїв, шахраїв, фальшивомонетників, грабіжників, вимагателів, найманих убивць.

Найбільшу занепокоєність сьогодні викликають наймані вбивці, їх можна класифікувати на шість груп:

/). Безробітні — люди соціального "дна" — готові виконати за­мовлення за мізерну плату.

2). Бійці — члени кримінальних угруповань, які знищують по­тенційні жертви за наказом "авторитетів", їх гонорар не перевищує 1—2 тис. доларів.

3). Колишні спортсмени (охоронці) — проходять курс спеці­альної підготовки для вчинення вбивств на замовлення, їх гонорар від 2 до 5 тис. доларів.

4). "Профі" — бувші спецназівці, десантники, морські піхо­тинці — найманці, які працюють за викликом, їх гонорар від 10 тис. доларів.

5). "Суперпрофі" — еліта найманців з колишніх офіцерів сило­вих структур і розвідувальних органів, їх гонорар від 50 тис. доларів. Працюють, як правило, в одиночку.

6). Злочинна комісія — угруповання, що складається з органі­затора, кілерів, торговців зброєю.

Окремо варто зупинитися на кишенькових крадіях, які належать до висококваліфікованих спеціалістів злочинного світу. Ця кримі­нальна група викликає підвищений інтерес, оскільки відзначається багаточисельністю вузьких спеціалізацій, стійкістю кримінальної по­ведінки і яскраво вираженою субкультурою (жаргон, традиції).

Кишенькові крадії поділяються за місцем вчинення злочинів на 7 основних спеціальностей: "риночники" — ті, що "працюють" на ринках; "кроти" — в метрополітені; "майданщики" — на залізнич­ному транспорті; "маршрутники" — на всіх видах міського транс­порту; "магазинники" — в магазинах; "театральники" — в театрах; "вуличники" — на вулицях і майданах. За способом вчинення кра­діжок виділяють теж 7 спеціалізацій:

1) "технарі" — вчиняють крадіжку за допомогою спеціальних
технічних засобів;

2) "ширмачі" — викрадають, прикриваючи свої руки різними
предметами (плащами, сумками, букетами квітів);

3) "риболови" — здійснюють крадіжку за допомогою спеціаль­
них гачків;

4) "хірурги" — орудують пацієнтами;

5) "щипачі" — крадуть із сумок за допомогою їх розрізання;

6) "трясуни" — виштовхують предмет крадіжки різким рухом;

7) "сумочники" — дістають із сумок, не використовуючи будь-який інструмент¹.

Крім вказаних кишенькових крадіїв, існують ще спеціалісти, які полегшують роботу основного виконавця. Це, зокрема, "пропольщи-ки" — особи, які приймають крадене одразу ж після вчинення зло­чину, і "тирщики" — ті, що відволікають увагу жертви. Чим вища кваліфікація злодія, тим більша його кримінальна активність. У се­редньому кишеньковий крадій скоює 25—ЗО крадіжок за місяць. В наш час кишенькові крадіжки мають тенденцію до зростання. Ця зумовлено наступними факторами: 1) значне безробіття, що штов­хає людей на шлях протиправного здобування засобів до Існування; 2) велика латентність цього виду злочинів; 3) проблеми з докумен­туванням злочину таким чином, щоб справа мала перспективу за­кінчитися обвинувальним вироком суду.

Сьогодні великих масштабів набула також професійна проститу­ція, що стала досить прибутковим бізнесом. Тут, крім безпосередніх учасників (клієнта І повії), діють інші зацікавлені особи: утриманці притонів, постачальники "живого товару", водії, охоронці тощо. До того ж, "секс-індустрІя" тісно пов'язана з незаконним обігом нарко­тиків, поширенням венеричних хвороб і СНІДу, шахрайством, ко­рупцією та Іншими злочинами.

Новий вид кримінального професіоналізму в Україні уособлюють комп'ютерні злочинці. Для несанкціонованого проникнення до ін­формаційно-телекомунікаційних систем вони залучають висококва­ліфікованих спеціалістів, які згодом стають злочинцями-професіона-лами. Найчастіше правоохоронні органи мають справу з комп'ютер­ними шахрайствами. Введення, заміна, виправлення чи знищення даних або програм, інше втручання в процес обробки інформації приносять хакерам чималі доходи й завдають комерційним і держав­ним структурам непоправної шкоди. До електронного злому відно­сяться також псування систем безпеки комп'ютера, стирання і фальсифікація інформації. Крім того, комп'ютерні технології широко використовують у "тіньових" конвертаційних центрах, що дозволяє клієнтам ухилятися від сплати податків на мільйонні суми.

Наведемо кілька прикладів, що ілюструють діяльність ком­п'ютерних злочинців-професїоналів. Так, бухгалтер Сімферополь­ського відділення АПБ "Україна" увійшла до комп'ютерної мережі свого банку і оформила платіжку, за якою переказала 45 тис. гри­вень на рахунок Севастопольської фірми "Орбі". її спільники пере-

Див.: Гуров А. 11. Криминологическая характеристика профессиональной преступ-ІЮСТИ.-1994.-С. 319.

вели цю суму для конвертації у місцевий "НовІко-банк", у якому "віртуальна злодійка" за підробленими документами отримала 10 861 доларів США і розділила їх між спільниками. А в пам'яті комп'ютера банку фіктивну операцію замінила на реально існуючу.

У 1999 році система захисту "Укрексімбанку" заблокувала спро­би несанкціонованого проникнення до своєї мережі. Атаки типу ВасК ОШсе здійснювалися через Інтернет. Спеціалістами СБУ було вжито низку заходів, які дали змогу з'ясувати, що такі спроби йшли від фірми "Інфоком". Невдовзі встановили особу хакера, який пояс­нив, що хотів отримати доступ до Інтернету, а ІР-адреси, за якими можна було безкоштовно користуватися глобальною мережею, йо­му передав партнер по Інтернету. З'ясувалося, що наївного любите­ля вирішив "підставити" професійний злочинець.

Боротьба з кримінальним професіоналізмом передбачає вжиття комплексу заходів економічного, соціального і правового характеру, активній участі громадськості. Вся профілактична діяльність мала б грунтуватися на сучасному правовому забезпеченні. Передусім, це стосується вдосконалення кримінального, кримінально-процесуаль­ного та кримінально-виконавчого законодавства. Для цього необхід­но дійти одностайного висновку щодо доцільності таких новел;

а) у Загальній частині кримінального кодексу визначити поняття
професійного злочинця;

б) для осіб, визнаних такими, остаточну міру покарання вста­
новлювати шляхом складання санкцій, передбачених за кожний епі­
зод їх злочинної діяльності.

А. І. Гуров пропонує створити умови, за яких вчинення злочину було б економічно невигідним. На жаль, це завдання практично не­досяжне, але можна зробити так, щоб розплата за злочин була ви­гідною для держави та потерпілих. Зрозуміло, що це вимагає суттє­вого реформування всієї пенітенціарної системи.

Не менш важливо удосконалити роботу правоохоронних органів у сфері боротьби з професійною злочинністю. Спеціалізація й інте­грація злочинців—професіоналів потребує адекватних дій з боку правоохоронців. Серед таких заходів, безумовно, можна вважати по­дальшу спеціалізацію відповідних підрозділів МВС України. Так, ос­таннім часом виникли два нових головних управління — з боротьби з організованою злочинністю та зі злочинами у сфері економіки. Створено також Національне бюро Інтерполу, що дозволяє ефектив­ніше протидіяти міжнародній професійній злочинності. Поліпшуєть­ся координації дій та обміну оперативною інформацією між різними силовими структурами, причетними до боротьби з професійною зло­чинністю.

Окремо на порядку денному стоїть проблема протидії злочинно­му використанню комп'ютерної техніки. В Україні немає достатньої кількості фахівців, з одного боку, в галузі слідчої та оперативно-роз-шукової діяльності, а з другого, — обізнаних в комп'ютерних техно­логіях на рівні системного програміста. Назріла необхідність готу­вати таких спеціалістів у ВУЗах МВС України, а також вивчати сві­товий досвід у цій справі. Так, у Сполучених Штатах Америки від­працьована модель ресоціалізації колишніх хакерів.

Особливу занепокоєність викликає високий рівень недовіри на­селення до правоохоронних органів. Практика свідчить про мало-ефективність боротьби зі злочинністю виключно силами цих орга­нів. Тому потрібно цілеспрямовано налагоджувати тісні зв'язки з громадськістю. Фахівці, які досліджують професійну злочинність, зазначають, що кримінальні традиції виступають передумовою від­творення злочинного професіоналізму. Отже, слід налагодити дієву контрпропаганду, спрямовану на руйнування ореолу романтики, що склався довкола "авторитетів". Треба розвінчувати кримінальну субкультуру та її носіїв¹. Це сприятиме зменшенню числа неповно­літніх, які заради романтики йдуть на злочин, а відбуваючи покаран­ня в місцях позбавлення волі, проходять школу професійного зло­чинця.

Дата добавления: 2015-07-25