Відмивання брудних грошей злочинними організаціями

Основною метою злочинних організацій є одержання надприбут­ків, які слід якось легалізувати (відмити). Інакше зникає сенс у їх діяльності. Визначення поняття відмивання коштів запропоновано спеціальною групою фінансової дії (ОАРІ) на Конгресі ООН у Гавані в 1990 році. Воно зводиться до:

— зміни чи передачі власності, якщо при цьому відомо, що вона
виникла в результаті злочинної діяльності з метою приховування її
незаконного походження або надання допомоги будь-якій особі,
втягнутій у вчинення таких злочинів, з тим щоб уникнути правових
наслідків її дій;

— приховування або маскування справжнього характеру, дже­
рела й місцезнаходження власності або права на неї, якщо відомо,
що така власність виникла внаслідок злочинної діяльності;

— придбання чи використання власності, якщо на момент її
одержання відомо, що вона виникла в результаті злочину або участі
в такому злочині.

У процесі відмивання грошей виділяють кілька стадій. На пер­шій прибутки у вигляді наявних коштів запускаються у фінансову систему через банки або інші фінансові установи. У тих країнах, де потрібно подавати декларації про доходи, процес відмивання, як правило, здійснюється за допомогою численних дрібних угод, тобто шляхом так званого "роздрібнення" грошових сум. Застосовується також вивіз контрабандним шляхом значних коштів у ті країни, де вимоги до декларування прибутків є не такими жорсткими. Друга стадія відмивання грошей — "відшарування". Тут кошти відокрем­люються від їхнього джерела, з тим щоб приховати їх походження та ускладнити проведення аудиторської перевірки. Третя стадія знаменує собою легалізацію, тобто вкладення отриманих злочинним

шляхом прибутків у легальну економіку із наданням деякої види­мості їхнього законного походження.

У матеріалах ООН вказуються стадії відмивання грошей.

Перша стадія — це звільнення готівки і перерахування її на ра­хунки підставних осіб. Зустрічаються випадки, коли роль таких осіб відіграють родичі винних. При цьому посередники повинні мати власні рахунки в банках. Пруга стадія — розподіл наявних коштів. Вони реалізуються за допомогою скупки банківських платіжних до­кументів та інших цінних паперів. На цій стадії слід створювати ме­режу інформаторів, які можуть повідомляти про незаконний обіг грошової маси. Як показує досвід, розподіл коштів здійснюється час­то в пунктах обміну валют, казино та нічних клубах. Третя ста­дія — "замітання слідів" злочину. Це може бути відкриття рахунків у банках, розташованих далеко від місця знаходження злочинців; переказ грошей за кордон на рахунки підставних фірм, або викорис­тання нелегальних конвертаційних центрів тощо. Четверта ста­дія — інтеграція грошової маси. Відомо, що злочинці в бізнесі діють дуже витончено. Якщо ринки збуту тієї або іншої країни можуть бу­ти джерелами високих прибутків, злочинці вкладають значні суми коштів у відповідні структури. Для цього зручні, наприклад, спільні підприємства. У такі фірми влаштовують на роботу своїх довірених осіб, які вже легальне переправляють гроші за кордон. Йдеться на­самперед про офшорнІ зони, які вважаються нині досить прибутко­вим вкладенням капіталу. Офщорні зони привертають до себе увагу з двох причин: з одного боку, тут сприятливіший податковий ре­жим, а з іншого, — правова система забезпечує конфіденційність походження капіталів.

Існує багато способів відмивання "брудних" грошей. Фінансови­ми установами, що здійснюють ці операції, можуть бути депозитар­ні, обмінні контори, корпорації з продажу нерухомого майна. При цьому застосовуються різноманітні методи: використання кількох рахунків, кур'єрів, які мають фальшиві документи для перевезення грошей і відкриття рахунків; створення підставних компаній для прикриття здійснюваних операцій; придбання цінних паперів через підставні фірми, сертифікатів на володіння акціями, випущеними на Ім'я пред'явника; переказ коштів через корпорації у вигляді здій­снення нібито законної діяльності тощо. Кінцевою метою цих опера­цій є прагнення повернути гроші в обіг під виглядом "чистих".

Способи відмивання "брудних" грошей характеризуються вели­кою витонченістю. Так, організовані злочинні групи: використову­ють недоліки національних фінансових систем; проводять гнучкі та швидкі операції з переказами і переміщеннями активів через дер-

жавні кордони; вміло використовують розходження в режимах регу­лювання підприємницької діяльності у різних країнах; користуються послугами посадовців, які порушують правові та етичні норми.

Соціальні наслідки відмивання "брудних" грошей у сконцентро­ваному вигляді були викладені на Конференції країн — членів Ради Європи з проблем відмивання грошей у країнах перехідного періоду (Страсбург, 1 грудня 1994 року). Зокрема, воно призводить до ви­никнення таких небезпек:

1) невдалі спроби щодо припинення відмивання грошей створю­
ють у злочинців відчуття безкарності. Це робить злочини привабли­
вим заняттям, що підриває засади цивілізованого суспільства;

2) недоліки в боротьбі з відмиванням грошей дають можливість
злочинним організаціям фінансувати свою подальшу діяльність;

3) не контрольоване використання злочинцями банківських уста­
нов завдає шкоди усій фінансовій системі, особливо в країнах, що
розвиваються;

4) зосередження фінансової влади в руках злочинних організа­
цій у кінцевому результаті може підірвати економіку цих країн і
основи демократії, оскільки гроші, отримані злочинним шляхом, не
йдуть на розвиток виробництва та задоволення соціальних потреб, а
використовуються для вчинення нових злочинів і збагачення олі­
гархів.

§ 5. Протидія організованій злочинності

Удосконалення економічних, політичних, соціальних, ідеологіч­них, духовних та Інших відносин, що відбуваються у процесі побу­дови правової держави, є тим чинником, який підриває корені орга­нізованої злочинності. У боротьбі з цим явищем першочергового значення набувають загальнеє оці альні заходи удосконалення право­охоронної діяльності, для чого потрібно:

1). Завершити радикальну реформу економічної, соціальної, по­літичної та інших сфер суспільства на засадах чесної конкуренції та демократії, подолати глибоку кризу, в якій опинилась Україна при переході від адміністративно-командної системи господарювання до цивілізованої ринкової економіки.

2). Удосконалити управління державним майном і економічними процесами, зміцнити контроль за мірою праці та споживання, ви­ключити відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом.

3). Створити ефективну податкову систему, сприятливі умови для підприємницької діяльності, щоб громадяни мали реальну мож­ливість працювати в межах закону.

4). Запровадити попереднє вивчення банками фінансового стану фізичних та юридичних осіб, які звертаються з проханням про на­дання кредитів, а також мети, з якою ці кредити отримуються, та можливостей їх повернення.

5). Оскільки організована злочинність тісно пов'язана з коруп­цією запровадити обов'язкове декларування доходів усіма держав­ними службовцями.

Окрім загальнопрофілактичних, треба посилювати спеціальні за­ходи протидії організованій злочинності. Так, суттєвого удоскона­лення вимагає чинне законодавство, що значною мірою заганяє еко­номіку в "тінь". У зв'язку з тим, що організована злочинність вип­ливає з недосконалих економічних відносин, варто ввести нову нау­кову та навчальну дисципліну — економічну кримінологію, а також розробити загальнодержавну Програму боротьби з організованою

ЗЛОЧИННІСТЮ.

Вимагають перебудови організаційна структура та діяльність спеціальних підрозділів правоохоронних органів з боротьби з органі­зованою злочинністю, професійна підготовка співробітників, їх пра­вовий і соціальний захист, поліпшення матеріально-технічного за­безпечення цих підрозділів. Належить удосконалити стратегію І так­тику оперативно-розшукової та розвідувально-аналітичної роботи, всебічно вивчати криміногенні ситуації, пов'язані з функціонуван­ням кредитно-банківської системи. Назріла потреба централізовано­го обліку ватажків кримінального середовища, встановлення за ни­ми постійного контролю, у тому числі в місцях виконання покарань.

Питання боротьби з організованою злочинністю мають широко висвітлюватись у засобах масової інформації. Хоч і кажуть, що "ма­фія безсмертна", але активна протидія їй на загальносоціальному і спеціально-кримінологічному рівнях профілактики за чіткої взаємо­дії усіх її суб'єктів, тісному міжнародному співробітництві у цій сфе­рі дасть змогу значно скоротити всілякі прояви організованої зло­чинності та мінімізувати її небезпеку для суспільства.

Питання для самоконтролю

1. Які основні ознаки характеризують організовану злочинність?

2. В чому полягає сутність співвідношення категорій "організова­
на група", "злочинна організація" та "організована злочинність"?

3. Які рівні організованої злочинності розрізняють?

4. В чому полягає сутність підвищеної суспільної небезпеки орга­
нізованої злочинності?

5. В чому проявляється взаємозв'язок і взаємообумовленість
організованої злочинності та корупції?

6. Які основні напрямки стратегії та тактики боротьби з організо­
ваною злочинністю?

Дата добавления: 2015-07-25