Поняття корупції та корупційних злочинів

Корупційна злочинність є складовою більш широкого суспільно­го явища — корупції. Тому розгляд цього виду злочинності доцільно розпочати зі з'ясування сутності корупції. Тим більше, що вона за­лишається малодослІдженою і є чинником, що реально загрожує на­ціональній безпеці України.

У загальному вигляді корупцію можна визначити як соціальне явище, яке охоплює всю сукупність діянь, пов'язаних з неправо­мірним використанням особами наданої їм влади та посадових повноважень з метою задоволення особистих інтересів чи Інте­ресів третіх осіб, а також Інших правопорушень, що створю­ють умови для вчинення корупційних діянь або їх приховування.

Сутність корупції полягає у тому, що вона має:

— соціальну обумовленість;

— свою "ціну", що платить суспільство за її існування;

— негативний вплив на всі сфери суспільного життя;

— транснаціональний характер;

— економічні, політичні, правові, психологічні та моральні ас­
пекти;

— здатність постійно пристосовуватися до нових реалій життя.
Таке розуміння корупції є відправним, вимагає не обмежуватись

у боротьбі з нею лише правовими заходами, переважно у формі юридичної відповідальності за корупційні діяння, а застосувати комплекс економічних, політичних, організаційних та інших заходів протидії.

У кримінологічному аспекті корупція характеризується низкою ключових ознак:

— вона можлива лише у сфері діяльності органів державної вла­
ди і місцевого самоврядування;

— її суб'єктом може бути тільки особа, наділена владою чи по­
садовими повноваженнями;

— корупційні відносини виникають внаслідок зловживання осо­
бою, наділеною владою чи посадовими повноваженнями, своїми пов­
новаженнями. Тут вони виступають предметом торгу, в результаті
якого суб'єкт одержує певні блага як матеріального, так і нематері­
ального характеру;

— корупцію складають лише такі діяння, які вчинені особою, на­
діленою владою чи посадовими повноваженнями, з метою задово­
лення корисливих власних або інтересів інших осіб. Неправомір­
ність або й неетичність діянь посадової особи та їх спрямованість на
задоволення корисливих Інтересів по суті визначають, які саме діян­
ня відносяться до категорії корупційних.

Глибше й точніше з'ясувати соціальну сутність І правову приро­ду корупції допомагає встановлення механізму корумпованої пове­дінки. На наш погляд, він може проявлятися у двох варіантах. В першому випадку має місце взаємодія двох суб'єктів, кожен з яких прагне задовольнити свої корисливі інтереси (скажімо, давання— одержання хабара); у другому — корумпована поведінка зводиться до дій лише однієї особи, яка самостійно задовольняє корисливі ін­тереси, зловживаючи наданими їй посадовими повноваженнями (на­приклад, розкрадання державного майна з використанням свого службового становища). Обидва варіанти об'єднує те, Іцо суб'єкт корупційних діянь задовольняє власний інтерес чи інтереси третіх осіб за допомогою неправомірного використання наданих йому влад­них повноважень.

У правовому плані корупція становить собою сукупність різних за характером та ступенем суспільної небезпеки, але єдиних за сво­єю суттю діянь (кримінальних, адміністративних, цивільно-право­вих, дисциплінарних), а також порушень етичних норм поведінки посадових осіб, пов'язаних із вчиненням цих діянь. Таке широке ро­зуміння корупції вказує на те, що не всі корупційні прояви є кримі­нально-караними. Але, зазвичай найбільшу суспільну небезпеку мають корупційні злочини.

Поняття "корупційний злочин" і "корупційне правопорушення" вжиті у Конвенції про кримінальну відповідальність за корупцію, прийнятій 4 листопада 1998 року. Отже, вони є загальновизнаними у міжнародному праві, що дає підставу для виокремлення такого ви­ду злочинності, як корупційна.

Корупційним може бути визнано будь-який умисний злочин, що вчиняється посадовою особою органу державної влади чи місцевого самоврядування з використанням свого службового

становища з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересо­ваності або для задоволення інтересів третіх осіб. При цьому частина з них може бути безумовно визнана корупційними, інша — лише за певних умов їх вчинення.

Безумовно, корупційними є злочини, всі ознаки яких вказують на їх корупційний характер і визначені в законі чи випливають з йо­го змісту. До них належать: одержання хабара; зловживання вла­дою або службовим становищем; заволодіння чужим майном шля­хом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності; постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови; притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності; зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем.

До умовно корупційних відносяться злочини, склади яких мають не всі ознаки корупційності. До цієї категорії належать: пору­шення законодавства про бюджетну систему України; видання нор­мативних актів, що змінюють прибутки і витрати бюджету всупереч встановленому законом порядку; перешкоджання здійсненню вибор­чого права; підлог виборчих документів, приписки або неправиль­ний підрахунок голосів; порушення таємниці голосування; порушен­ня посадовою особою законодавства про референдум; порушення недоторканності житла громадян; переслідування громадян за кри­тику, перевищення влади або посадових повноважень; провокація хабара; посадовий підлог; завідомо незаконний арешт, затримання або привід; примушування давати показання; невиконання судового рішення; бездіяльність військової влади. Суб'єктивна сторона цих злочинів не пов'язується з корисливою чи іншою особистою заінте­ресованістю; порушення рівноправності громадян залежно від їх ра­сової, національної приналежності чи ставлення до релігії; протидія законній підприємницькій діяльності; втручання у вирішення судо­вих справ; втручання у діяльність працівника прокуратури, органу внутрішніх справ, безпеки. Суб'єктом вказаних злочинів можуть бу­ти як приватні, так і службові особи.

Особливістю корупційних злочинів є те, що, будучи об'єднаними за вищезазначеними ознаками в окрему групу, вони можуть бути складовими й Інших видів злочинів. Так, за місцем розташування у Особливій частині Кримінального кодексу України корупційні зло­чини можуть входити до злочинів проти основ національної безпеки України, проти власності, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти правосуддя у сфері господарської діяльності, службової діяльності, військових

злочинів. За деякими кримінологічними ознаками корупційні злочи­ни можуть бути причетні до економічної, професійної, організованої та інших видів злочинності. Але корупційні злочини повністю не співпадають із жодним іншим видом злочинів. Це цілком стосується й посадових, з якими найчастіше ототожнюють корупційні злочини. Річ у тім, що не всі посадові діяння є корупційними (взяти ту ж ха­латність, яка вчиняється з необережності). З іншого боку корупцій­ні злочини не зводяться тільки до посадових.

Дата добавления: 2015-07-25