Визначення поняття влада

В чому ж таємниця влади? В чому ж її привабливість? Чому заради влади люди жертвують всім - честю, свободою, доб­рим іменем, дітьми, життям? Історія свідчить: кожний, хто рвав­ся до трону, шукав свого: один багатства, інший - почестей, тре­тій - права вершити долю людей, четвертий - прагнув змінити світ... І майже всі вели боротьбу за владу. Філософ Поль Буаст говорив, що «споруджують олтарі богам, властям, свободі для того, щоб зійти на них і владарювати», а політолог Джон Мілль твердив, що «властолюбство і свободолюбство постійно антаго­ністичні. Де найменша свобода, там пристрасть властолюбства найнахабніша і нерозбірлива».

Влада є одна з фундаментальних початків людського суспіль­ства. Слово влада - грец. - панувати, управляти, володіти. Вла­да - право і можливість розпоряджатись чимось і кимось, підко­ряючи своїй волі. Коли американського президента Річарда Ніксона спіймали на брехні стосовно скандальної події в готелі «Уортергейт», спалахнула політична криза і, не чекаючи проце­дури відречення президента від посади конгресом, Річард Ніксон пішов у відставку. Чому на такий крок іде людина, яка є главою держави? Адже президент мав переважну законність, символ су­веренітету великої держави, в його руках зосереджені важелі і ме­ханізми управління, але Річард Ніксон не дає відчути суспільній думці свою владу, а покірно йде у відставку? Влада - не здат­ність конкретних лідерів змусити підкорятися собі. Та сприйма­ючи владу лише як потенціал примусу і насилля, не можна зро­зуміти, чому в історії сучасного суспільства можливі і такі парадокси. Якщо міра законності - показник ступеня поваги сус­пільства до уряду, а забезпечити суверенітет - показник поваги до держави, то влада - це повага конкретного політичного лідера її здійснюючого, повага народу.

Влада - організована і регулятивно-контролююча основа по­літики, одне з важливіших і найстародавніших політичних знань управління суспільством, культурною діяльністю, конкретним жит­тям людини. Влада безперечно засіб здійснення політики. Влада має універсальну властивість: загальність- функціонування в усіх сферах суспільних відносин і політичних процесах, здатність про­никати в усі види діяльності, зв'язувати людей, суспільні соці­альні верстви і групи і протиставляти їх, має і єдиний принцип діяльності - командування в різних його формах (розпоряджен­ня, наказ, переконання та ін.). Влада є скрізь, де є стійкі об'єд­нання людей: в сім'ї, виробничих колективах, різноманітних орга­нізаціях і установах, в усій державі.

Поняття влади взагалі, поняття політичної влади зокрема, по­яснюється по-різному, буденно, побутово і науково. Буденно, в пов­сякденному житті говоримо про владу батьків над дітьми, про владу над людиною сил природи, під пануванням яких перебуває поки не зуміє підкорити їх, про владу держави над громадянами та ін. Це найрізноманітніші поняття влади, що часто між собою мають мало спільного. Слово влада в буденному вживанні визна­чається і як суспільні відносини і установи (дійсну владу в місті має міська Рада та ін.). Тому-то, влада стає особливим видом суспільних відносин - відносин владни. Їм властиві цілеспрямова­ний вплив суб'єкта влади або виконавця владних функцій на об'єкт влади, причому владний вплив є тільки тоді, коли об'єкт і суб'єкт влади перебувають у відносинах панування і підкорення. Джерело будь-якої влади - реальне панування однієї частини явища над іншою. Саме ж поняття влада - стародавньогрецьке - органічно зв'язано з поняттям володіння майном. Влада означає один з ат­рибутів приватної власності. Поняття влада надто широке, полі­семантичне, має багато відтінків і нюансів. Існують в науці най­різноманітніші визначення влади. Пояснюється це складністю, багатоаспектністю самого явища суспільного життя - влада. Кожне з визначень влади звичайно акцентує увагу на тій або іншій сто­роні, на окремих проявах влади в повсякденному житті.

По-перше, з точки зору мети визначення влади характеризує здатність досягнення поставленої мети, одержання намічених ре­зультатів. Англійський політолог Бертран Рассел відмічає, що «влада може визначатись як реалізація наміченої мети». Визна­чення влади, з точки зору мети, дається досить широко, розпов­сюджується не тільки на відносини між людьми, але й на взаємодії людини з навколишнім світом (кажуть про владу людини над природою). Та визначення влади з точки зору мети відображає лише одну її сторону, лише один з ЇЇ аспектів.

По-друге, влада розглядається як особливий тип поведінки за яким одні люди командують, інші підкоряються. З позиції поведін­ки людини підхід до визначення влади індивідуалізує розуміння влади, зводить її до взаємодії реальних осіб, звертаючи особливу увагу на суб'єктивні мотиви влади. Американський політолог Га-рольд Лассуелл відмічає, що початкові імпульси для виникнення влади дає властиві індивідам прагнення до влади і володіння полі­тичною енергією. У владі людина бачить засіб поліпшення життя, надбання багатства, завоювання престижу, свободи, безпеки тощо. Влада - самомета. її володар має можливість мати насолоду нею.

По-третє, з позицій психології влада розглядається як індиві­дуальна поведінка. Не обмежуючись тлумаченням змісту і суті волі до влади, як її джерела, Гарольд Лассуелл звертався до психоаналізу, намагаючись з'ясувати психологічні основи волі до влади, визначав прагнення до влади як прояву, сублімацію, тобто піднести подавлене лібідо, що підтверджує трансформа­цію потягу переважно чуттєвого або ж психічну енергію взагалі (Зігмунд Фрейд, Карл Юнг). Прагнення до влади і особливо оволодіння нею виявляє функцію суб'єктивної компенсації фі­зичної або духовної неповноцінності. Влада виникає як взаємо­дія волі до влади - одних і готовності до підкорення, добровіль­ному рабству - інших. У психіці людини, вважає Зігмунд Фрейд, є структури, що роблять її схильною до віддання переваг свобо­ді від рабства заради особистої захищеності і заспокоєння з до­помогою любові до володаря. Психологічний підхід до визна­чення влади допомагає виявити механізми мотивів влади як командування і підкорення.

По-четверте, існує і системний, структуралістський підхід до визначення влади. Такий підхід протилежний підходу з позиції поведінки людини і психологічному баченню влади. І якщо при підході з позиції поведінки людини і психологічному до визна­чення влади виходять з розуміння влади знизу вверх, від індиві­дів до суспільства, реальним проявом влади, то системний підхід у визначенні влади виходить з похідності влади, а тлумачення її випливає не з індивідуальних відносин, а соціальної системи як влас­тивості системи, що проявляється у взаємовідносинах частин і ці­лого. Американський політолог Толкотт Парсонс визначає владу як «здатність системи забезпечувати виконання її елементами взятих зобов'язань, спрямованих на реалізацію колективної мети системи». Інші представники системного підходу (Карл Дойч, Нік-лас Лукас) поясняють владу як засіб соціального спілкування (комунікації), що дозволяє регулювати групові конфлікти і за­безпечувати інтеграцію суспільства.

По-п'яте, існують і структурно-функціоналістські і реляційні інтерпретації влади. Структурно-функціоналістські інтерпретації влади визначають її як властивість соціальної організації, як спосіб самоорганізації спільності людей, що заснована на доціль­ності поділу функцій управління і підкорення. Релятивістське визна­чення влади розглядає її як відносини між двома партнерами: один з них впливає визначально на іншого. Влада є взаємодією її суб'єк­тів і об'єктів.

Аналіз влади - глобального, виняткового, незвичайного яви­ща, властивого і природі і людському суспільстві показує, що влада має давню традицію в історії суспільної думки. Ще Арісто-тель висловлював думку, що початки владарювання і підкорення універсальні, охоплюють не тільки світ живих істот, але й нежи­ву природу. Відносини влади Арістотель розглядав як природну необхідність одних людей підкорятися, а інших - панувати,, уп­равляти, владарювати. Тут існують різні крайності, винятково до утвердження, що відносини влади існують не тільки у тварин, але навіть у комах; більше сприймаємо твердження, що основа влади полягає у природі людини як біологічної істоти. Влада ж суспільне явище, характерне лише для людського суспільства.

Дата добавления: 2015-07-25