Типи та призначення електронних грошей

Під електронними грошима розуміють такі носії сприйманої електронними системами обробки даних інформації про грошову вартість, які беруть участь в операціях з оплати куплених товарів і наданих послуг. Конкретний вигляд ЕЛГ залежить від носія зазначеної інформації. Це можуть бути пластикові чи магнітні картки або інші машинні носії (зокрема дискети).Нині найпоширенішою формою електронних грошей є магнітні пластикові картки (МПК), які успішно виконують певні функції грошей, насамперед як засобу платежуСпершу МПК як ЕЛГ застосовувалися у вигляді кредитних карток (КК), щоб організувати оплату куплених у кредит товарів і отриманих послуг. Кредитні картки містять здебільшого інформацію про саму картку (унікальний номер картки, який ідентифікує її та складається з номера емітента і додаткових службових символів); дві дати — видачі картки та закінчення терміну її дії; повне найменування власника картки, а іноді й зразок його підпису на зворотному боці, а також специфічні дані — наприклад, ліміт платежу, код обслугову Користуватися ЕГ вигідно всім учасникам системи, і насамперед із таких міркувань:1. Власник ЕГ має змогу тримати при собі небагато готівки, а отже, менше ризикує в разі, коли загубить гроші чи буде пограбований. Крім того, він економить час, що витрачався раніше на розрахунки за різні послуги (торговельні, комунікаційні і т. ін.).2. Підприємства торгівлі та послуг завдяки використанню ЕГ скорочують витрати на роботу з готівкою. Водночас зменшується ризик неоплаченого кредиту через відсутність грошей на рахунку власника картки.3. Для банку-емітента ЕГ є засобом залучення грошових коштів, що по суті рівносильне залученню вкладів фізичних осіб. Окрім того, банк, скоротивши витрати на роботу з готівкою, має потенційну можливість надавати дохідні послуги із завантаження гаманців. Дебетова картка — ДК, так само як і ЕГ, є передоплатною карткою багатоцільового призначення. Тому характеристика індивідуального ЕГ багато в чому стосується й ДК.вання і т. ін.

44. Фінансово-кредитна інформація та її особливості Економічна інформація — ЕКІ — відбиває, очевидно, явища економічного життя суспільства.Отже, ЕКІ — це сукупність повідомлень економічного характеру, які можуть бути зафіксовані, передані, перетворені, збережені й використані для управління економічним об’єктом — ЕКО — та економікою в цілому.Усі автоматизовані системи обробки інформації — АСОІ, зокрема й у фінансово-кредитних установах — ФКУ працюють із даними, тобто з такими повідомленнями, котрі можна зафіксувати й обробити, діставши нові дані, що становитимуть інтерес для користувача.Коли інформація так чи інакше стосується фінансів або кредитів як економічних категорій, то вона вважається фінансово-кредитною інформацією — ФКІ. ЕКІ може також характеризуватися за стадіями її виникнення; технологією обробки даних; способом передавання; ступенем стабільності; участю в реалізації функцій управління.За стадіями виникнення розрізняють інформацію первинну і вторинну, або похідну. Первинна виникає безпосередньо в результаті виробничо-господарської діяльності ЕКО. Вторинна інформація створюється обробкою первинної інформації, первинної разом із вторинною або лише вторинної.За технологією обробки ЕКІ може поділятися на вхідну, проміжну та вихідну. Вхідна інформація — це первинні дані, подані у вигляді документів, даних на машинних носіяхВихідна інформація являє собою результат розв’язування задачі з перетворення вхідних даних. Під час обробки вхідних даних утворюється проміжна інформація, що призначена не для цілей управління, а відіграє допоміжну роль. За способом передавання розрізняють інформацію, яка передається кур’єром, поштою, телефоном, телетайпом, факсом, по каналах зв’язку. За ступенем стабільності використання та зберігання ЕКІ можна поділити на постійну, умовно-постійну (якщо оновлення за період зберігання становить не більш як 10 %), та змінну. Постійна та умовно-постійна — це так звана нормативно-довідкова інформація — НДІ..За участю у функціях управління розрізняють інформацію: фактичну, яка відбиває події, котрі вже сталися (що було); планово-договірну (що буде, що може бути, що має статися); нормативно-розрахункову, яка регламентує витрати і накладає обмеження під час розв’язування задач; довідкову, яка подається користувачеві до відома натуральних — число повідомлень, документів, рядків, показників, слів, символів; телеграфних — біти (кількість двійкових розрядів), байти (8 біт), кілобайти (1024 байт), мегабайти, гігабайти

45.Характеристика податкової системи
України з погляду обробки інформації

Податкова система України поділяється на дві складові: систему оподаткування та податкову службу. Від правильності побудови системи оподаткування та рівня організації податкової служби держави, налагодженості податкової роботи залежить життєздатність і надійність роботи податкової системи.

Система оподаткування — це комплекс чинних у державі законодавчо затверджених видів податків і платежів та механізм їх нарахування. Податки поділяються на прямі і непрямі, державні та місцеві, загальні та спеціальні.

Нині існують понад два десятки загальнодержавних обов’яз­кових податків і платежів (ПДВ, акцизний збір, податок на прибуток, плата за землю і т. ін.). Окрім того, запроваджено більш як десяток місцевих податків і зборів (податок з реклами, комунальний податок і т. ін.). Податкова служба — це сукупність державних органів, які організують і контролюють надходження податків, податкових і ок­ремих видів неподаткових платежів. Податкова служба України включає Державну податкову адміністрацію та податкову поліцію.Структурно ДПА є складним розподіленим багатопрофільним комплексом, який включає понад 650 податкових адміністрацій різних рівнів (районні, міські, обласні, ДПА Автономної Республіки Крим та Головна ДПА України), пов’язаних прямо чи непрямо із центральним апаратом, який обслуговує більш як 600 тис. різ­них підприємств — юридичних осіб та близько 20 млн платників податків — фізичних осіб. Податкова служба характеризується розгалуженою структурою, територіальною віддаленістю об’єк­тів керування, розвинутою телефонною та локальною обчислювальною мережами, широким використанням персональних ком­п’ютерів. Цей комплекс характеризується великою кількістю типів документів різної складності, що циркулюють у самому комплексі та за його межами, породжуючи для обробки та передавання великі обсяги інформації.Ефективне функціонування наявної в Україні системи оподаткування можливе лише за умови її глибокої модернізації, одним з найважливіших складників якої є впровадження сучасних інформаційних технологій на всіх рівнях ієрархічної структури галузі.До складу податкової служби входять такі управління чи відділи (залежно від рівня ДПА): роботи з платниками, податків та зборів, обліку та звітності, ведення баз даних, комп’ютеризації, аудиту, локальних обчислювальних мереж і електронної пошти, юридичних і фізичних осіб, контрольно-ревізійних перевірок, кадрів, бухгалтерія, склад і т. ін.

14.Інтернет-трейдинг Одним з найефективніших способів залучення на сучасний фон-довий ринок інвесторів, що мають невеликі кошти (тарифи на послугион-лайн брокерів нижчі плати за участь у традиційних системах відда-

леного торговельного доступу, де використовується спеціальне устатку-

вання та канали зв’язку) є Інтернет-трейдинг. Інтернет-трейдинг – це

діяльність з управління інвестиціями через Інтернет. Розрізняють два

типи Інтернет-трейдингу:

- діяльність, що передбачає роботу з цінними паперами на різно-

манітних фінансових біржах;

- діяльність, що передбачає он-лайн торгівлю на міжнародному

валютному ринку FOREX.

Для того, щоб займатися інтернет-трейдингом, інвестор повиненукласти угоду з компанією – інтернет-брокером і відкрити в ній інвес-

тиційний рахунок. Інтернет-брокер – це фінансова установа, що має усі

необхідні ліцензії на подібну діяльність. Брокер є номінальним утриму-

вачем цінних паперів клієнта, відкриває йому доступ до торгових систем,

і виконує розпорядження клієнта по операціях з інвестиційним рахунком

(щодо купівлі/продажу цінних паперів або валюти). Послуга, що надається

інвестиційним посередником і дозволяє клієнту здійснювати купівлю-

продаж цінних паперів або валюти в реальному часі через мережу Інтернет

носить назву Інтернет-брокерідж. Він передбачає: безпосередню можливість

купівлі-продажу фінансових активів; створення інвестиційного портфеля

інвестора; надання клієнту фінансової інформації, яка часто оновлюється

(курси валют, котировки цінних паперів); надання клієнту аналітичних

статей, графічної інформації, допомоги професіоналів; можливість участі

клієнта у взаємних фондах та ін.

12. Інтернет-брокерідж.

Послуга, що надається

інвестиційним посередником і дозволяє клієнту здійснювати купівлю-

продаж цінних паперів або валюти в реальному часі через мережу Інтернет

носить назву Інтернет-брокерідж. Він передбачає: безпосередню можливість

купівлі-продажу фінансових активів; створення інвестиційного портфеля

інвестора; надання клієнту фінансової інформації, яка часто оновлюється

(курси валют, котировки цінних паперів); надання клієнту аналітичних

статей, графічної інформації, допомоги професіоналів; можливість участі

клієнта у взаємних фондах та ін.

Існує два основних способи надання брокерських послуг через

Інтернет: Інтернет-брокерідж зі сайту компанії – клієнт купує-продає

цінні папери, складає свій інвестиційний портфель безпосередньо на сайті

компанії-посередника. Управління інвестиційним портфелем ведеться

через заповнення стандартних Веб-форм, причому здійснювати управління

активами інвестор може з будь-якого терміналу, підключеного до мережі

Інтернет. При цьому обов’язковим є наявність у кожного інвестора

свого логіну і пароля для входу в систему управління своїм портфелем,

існування інтерфейсу, існування розділу сайту, пов’язаного з новинами про фінансові ринки, падання котировок цінних паперів та ін.; інтернет-

брокерідж з використанням клієнтського програмного забезпечення –

клієнт встановлює на своєму комп’ютері спеціальне програмне забезпе-

чення і за допомогою нього одержує інформацію та здійснює трансакції

на фінансових ринках. Цей спосіб найбільш ефективний для користувача,

оскільки він може настроїти інтерфейс під себе, одержувати лише потрібну

йому інформацію. Такий спосіб, як правило, обирають професійні інвестори.

Для отримання послуг інтернет-брокеріджу клієнт повинен відкрити в

банку рахунок і оформити такі документи: договір на комплексне обслу-

говування операцій з цінними паперами; договір на інформаційне обслу-

говування. Мінімальний розмір інвестицій у більшості випадків становить

10000 $

19. Кредитні платіжні системи Кредитні електронні платіжні системи є аналогами звичайних систем, які працюють з кредитними картками. Різниця полягає лише в тому, що всі трансакції здійснюються через Internet, що потребує додаткових засобів безпеки та автентифікації. Йдеться про кредитні картки та банкомати.Кредитна картка — банківська платіжна картка, яка показує, що її власнику відкритий кредит.Банкомат — електронно-механічний пристрій, який надає можливість власнику банківської платіжної картки при введенні персонального ідентифікаційного номера (PIN) отримувати готівку.Банк торговця (екваєр) отримує від свого клієнта належно оформлені торгові рахунки. Ці рахунки розглядаються банком як еквівалент грошових сум, які належать до негайного зарахування на рахунок торговця. Торговець може використати ці гроші незалежно від того, відшкодує покупець суму покупки банку-емітенту чи ні (звичайно, якщо при здійсненні покупки не відбулося порушення встановлених правил при свідомій участі торговця). При сплаті рахунків з торговця утримується комісія (дисконт).Наприкінці кожного місяця банк надсилає власнику картки спеціальну виписку з його карткового рахунку, в якій вказуються всі операції, проведені за період, а також суми та терміни заборгованості. Ця процедура називається білинг.Клієнт має дві можливості щодо сплати: 1) він може погасити борг без виплати процентів протягом встановленого угодою терміну або 2) пролонгувати кредит, сплачуючи щомісячний процент від середньоденного залишку боргу.У разі купівлі товару за банківською кредитною карткою на суму, що не перевищує разового ліміту, торговець виписує торговий рахунок, копія якого передається разом з товаром і карткою покупцеві (1, 2). У разі перевищення ліміту торговець зв’язується з банком-екваєром для проведення авторизації (отримання дозволу на угоду). Якщо власник картки — клієнт банку-екваєра (тобто екваєр є також емітентом картки), то авторизацію проводить сам екваєр (3, 3а). Якщо власник картки — клієнт іншого банку, то екваєр зв’язується з банком-емітентом через систему інформаційного обміну (4, 4а). Після отримання дозволу ця інформація надходить до торговця і угода завершується передачею товару (3а, 2). По закінченні визначеного періоду (робочого дня, тижня, місяця) торговець надає банку-екваєру торгові рахунки за картковими покупками. Банк зараховує суми за мінусом дисконту на рахунок торговця (5). Якщо власник картки — клієнт банку-екваєра, то екваєр проводить розрахунки безпосередньо з власником картки (6). Банк надсилає виписку із зазначенням сум, що підлягають погашенню, і термінів сплати боргу. Якщо власник картки — клієнт іншого банку, схема дещо ускладнюється. Банк-екваєр отримує від емітента гроші через систему інформаційного обміну (7). При цьому банк-екваєр сплачує емітенту комісію за інтерчейндж. Потім банк-емітент отримує платіж від власника картки.

29.інтернет послуги на світових фондових та валютних ринкахОдним із сучасних способів інвестування є Интернет-трейдинг. Цей вид інвестицій почав розвиватися в 90-х роках минулого століття. До цього торгівля цінними паперами була долею невеликої групи професіоналів, і навіть у розвинених країнах це було професією обраних. Біржові брокери вимагали такі комісійні, що про операції на біржі для приватних інвесторів не могло бути мови. На біржі панували винятково великі фінансові компанії. З появою Брокерів, Интернет-трейдинг на фондових ринках став більш доступним. В оборот фінансів почали вливатися інші регіони світу. Із загального спектра світових фондових операцій, на території колишнього СРСР найбільше поширення одержав, як найбільш доступний, валютний ринок FOREX.

FOREX (Foreіgn Exchange - у перекладі означає обмін валюти). Міжнародний валютний ринок FOREX. з'явився в 70-х роках минулого століття. Щоб ціну валюти не прив'язувати до золота, було вирішено оцінювати одну валюту щодо іншої. Це було потрібно для міжнародних взаєморозрахунків. Курси валют визначає попит та пропозиція валюти на міжнародному валютному ринку. FOREX, це глобальний валютний ринок, що працює 24 години на добу за винятком вихідних і святкових днів. Роботу на фінансових ринках всіх країн обслуговує всесвітня комунікаційна мережа. Обсяг валютних торгів на ринку FOREX у середньому становить біля двох трильйонів доларів у добу. Це в десятки й навіть у сотні разів більше, ніж щоденні обсяги торгів на інших найбільших торгових площадках світу.

Працювати на FOREX-і може кожен користувач мережі Інтернет. У силу своєї доступності Интернет-трейдингом на FOREX-і займається величезна армія трейдерів Интернет-трейдинг дозволяє одержувати чималий доход від вкладених інвестицій, при порівняно невеликих фінансових заощадженнях. Розвиток ринку й конкуренція між окремими дилінговыми центрами істотно понизили вартість брокерських послуг, що дозволило брати участь у торгах безлічі приватних інвесторів. Сучасні комунікаційні технології забезпечують висновок угод майже миттєво. Це значно підвищило якість торгівлі приватного інвестора.

---

Дата добавления: 2015-07-20