Обряд весiлля

Починаеться весiлля iз сватання. Старостами завжди були шановані люди, які добре вміли говорити.Зазвичай воно проходило під вечір, щоб в разі відмови оминути позор. Якщо свати дiстали згоду, то в знак цього наречена перев’язувала сватів рушниками, а в знак відмови підносила «гарбуза». Якщо свати все ж добились згоди, то далі йшли «розглядини». Родичi нареченоi приходили до молодого i з`ясовували його статки, щоб бути спокiйним за добробут у сiм`i дочки. Далі йшли заручини. Це своєрідне закріплення і прилюдне оголошення остаточної згоди на шлюб. Пiсля шлюбу на наречену надiвали рантух навхрест. Обов`язковою частиною весiлля було виготовлення «гiльця» Його вставляють у спецiально спечений хлiб i тримали посеред столу. Воно символiзуе красу i незаймаiсть.

Також виготовляють невеликий вiночок, який старша дружка пришиває до шапки молодого. У четвер i п`ятницю випiкали коровай. Cтаршi жiнки в цей час спiвали пiсень. Але тільки заміжні жінки, у яких щасливі сім’ї могли брати участь у випіканні короваю!!! Подекуди коровайниць звязували рушником, і вони мусили все робити разом: місити тісто, виліплювати оздобу, обмивати руки. Існувало повіря, що вдало спечений коровай принесе молодим щастя, тріснутий – розлучення, а покручений – злу долю. Наречену перед тим як іти до церкви молодий повинен був викупити.

Пiсля урочистоi частини молодий дарував подарунки родичам молодоi, а потiм навпаки. Потiм вiдбувався обряд розплiтання коси i покривання голови (були випадки коли косу вiдсiкали).

Дата добавления: 2015-07-16