«В моєму городчику зацвiла мушкателька»
Питається козак дiвчини,
Чого така сумненька,
Рантушок бiлесенький, вiночок зелененький.
Того я така сумненька, бо не той мiй миленький,
Мiй милий в вiйську служить, нiчого вiн не знає
А його друзi, пишуть дiвчина сi вiддає.
Мiй милий з вiйська iде,
Зi мною ся встрiчає,
Подає праву рученьку, лiвою сльози витирає,
Ох мила – милесенька де ж та ся правда дiла.
Як я пiшов до вiйська,
То ти за мною млiла,
Ох милий – миленький,
Вiзьми ж мене з собою,
Будем в свiтi житии, як чоловiк з жоною,
Ох мила – милесенька не вiрно так робити.
Кому ж ти присягала,
З тим треба вiрно жити,
До шлюбу присягнула,
Тяженько вiддихнула,
Не той, не той миленький,
Що я му перша була.
Мiсяць на небi
Мiсяць на небi, зiроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човнi дiвчина пiсню спiває,
А хлопець чує, серденько мре.
Ця пiсня мила, ця пiсня люба.
Все про кохання, все про любов,
Колись любились, тай розiйшлися,
Тепер зiйшлися, любимся знов.
Чи то ворожка приворожила,
Чи чарiвниця чарiв дала,
Чи любов щира, любов правдива,
Любов до цього нас довела?
Нi, то ворожка приворожила,
Нi чарiвниця чарiв дала,
Лиш любов щира, любов правдива,
Любов до цього нас довела.
Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 90 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| А Оксана вареники чине | | | Дитячий фольклор |