На жнива

Як мені розказує бабуся що за її дитинства та і юності у людей було зовсім інше ставлення до хліба та землі, жнива були святою справою так як хліб на вважався символом радості, здоров'я та багатства.Всі йшли на лани, вдома лишались тільки хворі. Жнива починались за тиждень до "Петра" (12 липня), або після нього і обов'язково в легкі (жіночі) дні: середу, п'ятницю, суботу. До схід сонця вирушали возами в поле. Чоловіки у солом'яних брилях, з косами на плечах, мантачками за поясом (точило для коси), а жінки в білих хустках, з серпами в руках.Голова колгоспу пiд час жнив виходив на поле i виносив людям хлiб та мiд.А люди нажинали перший снiп пшеницi i його вiтали з початком жнив.Кожин день повертаючись зі жнив люди йшли хоча і замучені, але щасливі та співали(на жаль цілої пісні не вдалося записати так, як бабка була ще дитиною і не памятає):

Ой у полі нивка,

Кругом материнка

Там дівчина жито жала,

Гарна чорнобривка.

Жала вона, жала,

Сіла спочивати,

їхав козак з України

Мусів шапку зняти.

Мусів шапку зняти,

"День добрий" сказати;

"Помагай Бог, дівча моє,

Тобі жито жати "…

Коли лани були уже вижаті, то починалось довгожданне свято "Обжинки". Його проводили так: молоді дівчата та хлопці плели вінки співаючи різних пісень, ось декілька рядків:

От діждали літа

Тай нажали жита,

Будемо плести віночки

З золотої пшениченьки…

Тоді найкрасивіший вінок вдівали найвродливішій дівчині і йшли селом. Назустріч їм йшов голова колгоспу,брав у руки вінок та запрошував на гостину. Обов’язковим на святковому столі був хліб випечений з нового урожаю.

Але нажаль такий обряд уже за юності бабусі був втрачений, тільки деякі елементи його збереглись.

Виконала: Мариновська Марія Дмитрівна,

народилася у 1946 році,мешканка

с.м.т. Золотий Потік, пенсіонерка.

Записала: Дутчак Вікторія Володимирівна.

Дата добавления: 2015-07-16