Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Модуль 1. Лінійна алгебра.

Загально-методичні вказівки. | Вимоги до виконання та оформлення контрольної роботи. | Література. | Модуль 2. Векторна алгебра та аналітична геометрія. | Модуль 3. Комплексні числа. | Блок 2. Основи математичного аналізу. | Модуль 5. Інтегральні числення функцій та | ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ. | Модуль 2. Векторна алгебра та аналітична геометрія. | Модуль 3. Комплексні числа. |


Читайте также:
  1. За модульною системою
  2. Завдання до модульного контролю № 1
  3. Завдання до модульного контролю № 1
  4. Завдання до модульного контролю № 3
  5. ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
  6. ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
  7. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Визначники другого і третього порядків.

Вирази

називаються відповідно визначниками (детермінантами) другого і третього порядків.

Символи називаються елементами визначника. Вони можуть бути числами, функціями, алгебраїчними виразами тощо.

 

Положення елемента у визначнику характеризується двома індексами:

перший означає номер рядка (зверху вниз), а другий – номер стовпця (зліва направо), на перетині яких знаходиться даний елемент.

Якщо вважати, що визначник першого порядку – це один елемент, то можна дати таке означення.

Мінором елемента визначників другого і третього порядків відповідно називається визначник першого і другого порядків, які дістаємо з даних визначників викресленням рядка та стовпця.

Алгебраїчним доповненням елемента називається його мінор, взятий зі знаком , тобто .

 

В л а с т и в о с т і в и з н а ч н и к і в.

1. Визначник не зміниться, якщо його рядки змінити відповідними стовпцями.

2. Якщо переставити місцями два рядки (стовпці), то визначник змінить знак.

3. Якщо один з рядків (стовпців) визначника складається тільки з нулів, то визначник дорівнює нулю.

4 Якщо визначник має два однакових рядки (стовпці), то він дорівнює нулю.

5. Спільний множник, що міститься в усіх елементах одного рядка (стовпця), можна винести за знак визначника.

6. Якщо у визначнику елементи двох рядків (стовпців) пропорційні, то

визначник дорівнює нулю.

7. Якщо кожен елемент n – го рядка (n – го стовпця) є сумою двох доданків, то такий визначник дорівнює сумі двох визначників, у одного з яких n – й рядок (n – й стовпець) складається з перших доданків, а у другого – з других; інші елементи всіх трьох визначників однакові.

8.Визначник не зміниться, якщо до елементів одного рядка (стовпця), додати

9.Відповідні елементи іншого рядка (стовпця), помножені на одне й те саме число.

 

Теорема 1. Визначник дорівнює сумі добутків елементів якого-небудь рядка (стовпця) на їхні алгебраїчні доповнення, тобто

або .

Ці формули називаються розкладом визначника за елементами i -го рядка та i -го стовпця відповідно.


Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 86 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Модуль 4. Диференціальні числення функцій.| МАТРИЦІ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)