Читайте также:
|
|
В основі розвитку цього виду гіалінозу лежать метаболічні зміни в стінках судин, переважно дрібних артерій та артеріол. Вони можуть мати інволютивний характер і тоді гіаліноз розглядають як процес фізіологічний (гіаліноз судин матки після пологів, гіаліноз судин селезінки, яєчника та ін.). В інших випадках, тобто при захворюваннях, вони супроводжуються підвищенням проникливості судин, що характеризується інсудацією їх стінок білками плазми (альбумінами, глобулінами, фібриногеном), які адсорбуються на волокнах і в подальшому трансформуються в гіалін.
Існує точка зору, що підвищення проникливості може бути пов'язаним з відкладанням у стінці судин імунних комплексів, на яких також формується гіалін. Але поява імунних комплексів може супроводжуватись і процесами деструкції волокон стінки з подальшим розвитком фібриноїдної дезорганізації та утворенням гіаліну, тобто мова йде про можливість синхронного розвитку процесів підвищеної проникливості судин та деструкції колагенових волокон з трансформацією новоутворених речовин в гіалін.
|
Розрізняють такі види судинних гіалінів:
1. Простий гіалін — спостерігається при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі; має вигляд дрібногранулярного матеріалу середньої електронної щільності, що розташований в субендотеліальному просторі і подекуди зливається з залишками еластичних волокон. У просвітах канальців нирок при їхньому ущільненні (гіпертонічна хвороба, гломерулонефрит) він представлений у вигляді гомогенних структур з різним ступенем пофарбованості еозином (мал. 16).
2. Ліпогіалін — зустрічається при цукровому діабеті; інколи дає метахромазію, в решті його характеристика відповідає простому гіаліну.
3. Складний гіаліп — виникає внаслідок фібриноїдної дезорганізації сполучної тканини; основою будови є фібриноїд, до складу якого входить фібрин.
При мікроскопічному дослідженні стінки судин дрібного калібру потовщені, просвіт звужений. Гіалін, що відкладається у внутрішній оболонці, має гомогенний вигляд, інтенсивно зафарбовується еозином. Інколи нагромадження його спостерігається вздовж усього просвіту судин, який гіалінові маси оточують у вигляді кола (мал. 17).
|
Інколи відкладання гіаліну спостерігається тільки в окремих місцях інтими, яка стає нерівномірно потовщеною, а просвіт судин звужується, стінка деформується. Ендотелій при цьому зберігається. Під ним містяться гіалінові маси, зовнішньою межею яких служить у більшості випадків внутрішня еластична мембрана, що інколи розщеплюється і тоді тонкі еластичні волоконця оточують маси гіаліну.
Значне нагромадження гіалінових мас в інтимі судин супроводжується стисненням м'язової оболонки, яка в окремих випадках стає тоншою за внутрішню. При різко виражених ступенях гіалінозу розмежування на шари в судинах зникає і вся стінка стає гомогенно рожевого кольору, просвіти судин різко звужуються або облітеруються (мал. 18). В артеріях більшого калібру, що проходять у складі трабекул селезінки, спостерігається потовщення інтими і значне розщеплення внутрішньої еластичної мембрани.
Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 139 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Гіаліноз | | | Амілоїдоз |