Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Гідропічна дистрофія

Плазматична мембрана (плазмолема). | ПАТОЛОГІЯ ЯДРА | ХРОМОСОМНІ АБЕРАЦІЇ ТА ХРОМОСОМНІ ХВОРОБИ | РІЗНОМАНІТНИХ ЧИННИКІВ | РІЗНОМАНІТНИХ ЧИННИКІВ | Схема IIІ г | ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА | Морфогенез дистрофій | ПАРЕНХІМАТОЗНІ ДИСТРОФІЇ | Зерниста дистрофія |


Читайте также:
  1. Гіаліново-крапельна дистрофія
  2. Зерниста дистрофія
  3. Рогова дистрофія

Цей вид дистрофії називається ще водяночною, або вакуольною. Зовні органи не змінюються. При мікроскопічному дослідженні цитоплазма просвітлена, містить вакуолі, виповнені прозорою рідиною. На початку процесу в ній з'являються дрібні крапельки, що в подальшому зливаються у великі краплі (мал. 12). Інколи цитоплазма повністю виповнена мікровезикулами і нагадує "бджоли­ні соти", в інших — у ній містяться одна або дві-три великі вакуолі різних розмірів або, навпаки, вся вона різко розріджена, а ядро ніби плаває в ній.

Електронномікроскопічно спостерігається значне розширення канальців цитоплазматичної сітки, фрагментація їх мембран, нагро­мадження в просвітах дрібнозернистого флокуляту середньої електронної щільності. Мітохондрії збільшені у розмірах, з ознаками вогнищевого або дифузного набряку матриксу, деструкцією крист та дисоціацією їх мембран (мал. 13).

Існують два можливих механізми процесу:

1) розвиток дистрофії пов'язаний з порушенням функції іонних насосів (Na+ — К+), у результаті чого підвищується проникливість плазмалеми, що супроводжується посиленим надходженням води в цитоплазму;

2) в основі дистрофії, навпаки, лежить затримка в клітині води, що утворюється в результаті окисно-відновлюючих процесів. Цьому сприяє недостатність АТФ (транспорт води є енергомістким проце­сом), а також затримка в цитоплазмі іонів Na+.

Таким чином, гідропічна дистрофія відображає порушення білково-водно-електролітичного обміну, що супроводжується змінами колоїдно-осмотичного тиску в клітині. Підвищення проникливості мембран, розпад ліпопротеїдних комплексів, активація ферментів лізосомальної системи можуть закінчуватися фокальним або тоталь­ним некрозом клітини.

 

Мал. ІЗ. Гідропічна дистрофія нирок (біоптат). Електронограма.

 

 


Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 78 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Гіаліново-крапельна дистрофія| Рогова дистрофія

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)