Читайте также: |
|
На відміну від мукоїдного набухання, що є результатом поверхневої, тобто неглибокої дезорганізації сполучної тканини, фібриноїдне набухання є проявом більш глибокого її пошкодження.
Вперше цей вид дистрофії описаний М. Нейманом у 1896 р. Автор вважав, що в основі розвитку процесу лежить пошкодження колагенових волокон та набуття ними властивостей фібрину.
В основі утворення фібриноїду лежать різноманітні процеси, пов'язані з підвищенням проникливості судин, деструкцією колагенових волокон, хімічними змінами складу основної речовини сполучної тканини. У зв'язку з цим єдиної точки зору на походження та склад фібриноїду не існує.
Залежно від типу пошкодження сполучної тканини розрізняють "фібриноїд імунних комплексів", або "фібриноїд деструкції" та "фібриноїд інсудації", або "фібрин-фібриноїд" (В. В. Серов, 1982).
Фібриноїд є структурою нестабільною, "схильною до старіння"; при цьому "молодий" фібриноїд є близьким до фібрину, "старий" - до гіаліну.
|
"Фібриноїд інсудації" характеризується розвитком плазморагії, інсудацією в стінку судин білків плазми крові; електронномікроскопічно фібриноїд виглядає спочатку якосміофільна аморфна маса, що згодом полімеризується.
Таким чином, при фібриноїдному набуханні спостерігається глибока та незворотна дезорганізація сполучної тканини, що супроводжується деструкцією основної речовини та волокон на фоні значного підвищення судинної проникливості.
Зовнішній вигляд органів та тканин при фібриноїдному набуханні, як правило, не змінюється. При мікроскопії колагенові волокна стають гомогенними, утворюючи з фібрином нерозчинні міцні сполуки, еозинофільними, набувають жовтого кольору при зафарбуванні пікрофуксином, ШИК-позитивні, пиронінофільні та аргирофільні. При фібриноїдній дезорганізації має місце повне порушення їхньої структури.
Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 113 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Мукоїдне набухання | | | Гіаліноз |