Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Фібриноїдне набухання

Схема IIІ г | ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА | Морфогенез дистрофій | ПАРЕНХІМАТОЗНІ ДИСТРОФІЇ | Зерниста дистрофія | Гіаліново-крапельна дистрофія | Гідропічна дистрофія | Рогова дистрофія | Ліпідози окремих органів | Вуглеводні паренхіматозні дистрофії |


Читайте также:
  1. Мукоїдне набухання

На відміну від мукоїдного набухання, що є результатом поверх­невої, тобто неглибокої дезорганізації сполучної тканини, фібриноїдне набухання є проявом більш глибокого її пошкодження.

Вперше цей вид дистрофії описаний М. Нейманом у 1896 р. Автор вважав, що в основі розвитку процесу лежить пошкодження колаге­нових волокон та набуття ними властивостей фібрину.

В основі утворення фібриноїду лежать різноманітні процеси, пов'язані з підвищенням проникливості судин, деструкцією колагено­вих волокон, хімічними змінами складу основної речовини сполучної тканини. У зв'язку з цим єдиної точки зору на походження та склад фібриноїду не існує.

Залежно від типу пошкодження сполучної тканини розрізняють "фібриноїд імунних комплексів", або "фібриноїд деструкції" та "фібриноїд інсудації", або "фібрин-фібриноїд" (В. В. Серов, 1982).

Фібриноїд є структурою нестабільною, "схильною до старін­ня"; при цьому "молодий" фібриноїд є близьким до фібрину, "старий" - до гіаліну.

Мал.Фібриноїдний некроз артеріоли
"Фібриноїд деструкції" утворюється в результаті імунокомплексного пошкодження сполучної тканини: електронномікроскопічно спостерігається розщеплення колагенових волокон на мікрофібрили, втрата ними періодичної посмугованості, виникнення фрагментації, нагромадження міжфібрилярної речовини та поява сіточки з фібрину.

"Фібриноїд інсудації" характеризується розвитком плазморагії, інсудацією в стінку судин білків плазми крові; електронномікро­скопічно фібриноїд виглядає спочатку якосміофільна аморфна маса, що згодом полімеризується.

Таким чином, при фібриноїдному набуханні спостерігається глибока та незворотна дезорганізація сполучної тканини, що супроводжується деструкцією основної речовини та волокон на фоні значного підвищення судинної проникливості.

Зовнішній вигляд органів та тканин при фібриноїдному набу­ханні, як правило, не змінюється. При мікроскопії колагенові волокна стають гомогенними, утворюючи з фібрином нерозчинні міцні сполуки, еозинофільними, набувають жовтого кольору при зафарбу­ванні пікрофуксином, ШИК-позитивні, пиронінофільні та аргирофільні. При фібриноїдній дезорганізації має місце повне порушення їхньої структури.

 

 


Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 113 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Мукоїдне набухання| Гіаліноз

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)