Національна інноваційна система та технології

Рівень інноваційної активності, впровадження інновацій та відтворення ринкового сегменту виготовленого інноваційного продукту залишаються недостатніми для реалізації інноваційного прориву.

Стан інноваційної діяльності в економіці України характеризується на сьогодні тим, що збільшення витрат на інновації та зростання кількості інноваційно активних суб’єктів практично не має належного відображення у перебігові процесу впровадження інновацій, зокрема нових технологічних процесів та нових видів продукції.

Довідково. За показниками ємності інноваційної ніші внутрішнього ринку, економічної активності суб’єктів господарювання щодо впровадження інновацій, відставання України від країн ЄС сягає 5-ти та 7-ти разів відповідно.

Сектор наукомісткого виробництва промисловості України втрачає інвестиційну привабливість для економічних резидентів зарубіжних країн.

Так, відносно результату 2003 року, року початку періоду зростання інвествкладень у відзначену сферу діяльності, частка наукомістких виробництв переробної промисловості за розміром показників накопиченого та річного обсягів прямих іноземних інвестицій зазнала за підсумком 2007 року вкрай стрімких темпів падіння – фактично у першому випадку інвестиційна вага наукомістких видів діяльності скоротилась в структурі внутрішніх ПІІ втричі (довідково: 3,6 % станом на 01.01.2008), в другому спад сягнув 9,5 разів (довідково: 1,1 % станом на 01.01.2008).

Таким чином, структурні параметри інвестиційної привабливості вказаного сектора були у 2007 році найменшими не поліпшилися у 2008 році. Це означає, що, по-перше, втрачаються темпи залучення іноземних інвестицій у відзначений сектор, по-друге, значення комерційної зацікавленості нерезидента в інвестуванні технологічно найбільш розвинених виробництв нівельовано до рівня вдвічі меншого за відповідний аналог періоду 2002-2004 років, по-третє, компенсація понесених років втрат, потребуватиме формування рівня збільшення щорічних інвестицій, котрий значно перевищуватиме за розміром показник темпів зростання загального обсягу внутрішніх П І І впродовж наступного щонайменше середньострокового за тривалістю періоду.

Розширене відтворення інституційної інфраструктури сектора науки.

Порівняно з підсумком 1991 року позитивний тренд складових оргструктури сформовано як на рівні показника загальної кількості установ (+5 %), котрі займаються фаховим виконанням наукових та науково-технічних робіт, так і по відношенню до чисельності інституцій переважної більшості секторів науки (виключенням став заводський сектор – -29 %). Разом з тим, домінуючою залишається тенденція поступового скорочення кадрового складу науковців. Як наслідок в 2007 році показник середнього рівня укомплектованості наукових установ дипломованими фахівцями складав майже 69 співробітників, що втричі менше за аналогічний показник підсумку 1991 року. Тренд стійкого зростання рівня фінансового забезпечення науковців – за останні 5 років в 2,2 рази – є зворотною стороною результату взаємодії негативної динаміки як чисельності фахівців наукової галузі, так і показника наукомісткості ВВП.

І лише нівелювання негативного тренду наукомісткості позитивною динамікою росту ВВП створює передумови до збільшення фінансового забезпечення на тлі домінування низхідної динаміки двох відзначених вище процесів.

Окрім того, в сфері науково-технічної діяльності виокремлюється ще одна тенденція – структура виконаних наукових робіт змінюється в напрямку значного посилення пріоритету фундаментальних досліджень (+7,6 в.п.) та зменшення частки науково-технологічних розробок (-7,9 в.п.). Динаміка питомої ваги прикладних досліджень хоча і набула перманентного позитивного характеру, проте досягнутими параметрами поступається практично вдвічі (+3,9 в.п.).

Результативність національної індустрії високих технологій:

· тенденція до зростання економіки України не обумовлена динамікою економічних процесів в сфері національного високотехнологічного виробництва;

· висхідний тренд пожвавлення процесів виробництва та експорту продукції сектора високих технологій має дискретний характер. Як наслідок загальноекономічні тенденції до скорочення темпу економічного зростання обертаються для сектора результатом набуття негативної динаміки розвитку;

· результативність відтворювального процесу структурних параметрів виробництва та експорту товарів високого ступеня технологічної обробки має в Україні значне відставання від загальносвітового рівня і поступається в межах 1,9 та 3,5 рази відповідно (вітчизняні структурні показники: виробництво – 9,3 %, експорт – 8,2 %). Частка української індустрії в глобальній структурі ринку високих технологій за відзначеними вище економічними параметрами не перевищує рівень 0,1 % обсягу світового виробництва та експорту високотехнологічної продукції;

· збільшення розміру питомої ваги групи вітчизняних високотехнологічних товарів в структурі глобального ринку виробництва та експорту до рівня 0,2 % можливе за умови досягнення показника темпу зростання сектора високих технологій коридору 10 %-20 % на рік, що в рамках періоду до 2020 року означатиме збільшення втричі існуючого за підсумком 2007 року показника виробництва та експорту.

Відтак, пошук фінансово-економічного та організаційного ресурсу, а також відповідних міжнародних ринків збуту задля реалізації такого масштабу розширеного формату відтворення виробництва і експорту продукції національної індустрії високих технологій є для України головним економічним викликом сучасного етапу розвитку.

Дата добавления: 2015-11-14