Практичне заняття № 1.

Тема: Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти авторитету державної влади та самоврядування.

Навчальна мета – поглибити та закріпити знання студентів про суспільну небезпеку злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян; про їх поняття і види, конструктивні ознаки і особливості кваліфікації; виробити вміння та навички визначення юридичних ознак окремих складів злочинів; розглянути питання правильної кваліфікації злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян та їх відмежування від суміжних складів злочинів.

Кількість годин - 2 г.

Місце проведення – аудиторія.

Навчальні питання:

1. Загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.

2. Наруга над державними символами. Предмети злочину. Види діянь. Зміст поняття «публічна наруга».

3. Незаконне підняття Державного прапора України на річковому або морському судні. Поняття «підняття Державного прапора України». Момент закінчення злочину. Суб'єкт незаконного підняття Державного прапора України.

4. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем. Види предметів злочину. Різновиди діянь. Мотиви злочину. Кваліфікуючі ознаки.

5. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, а також збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів. Предмет злочину. Види дій. Мотив злочину. Кваліфікуючі ознаки.

6. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Ознаки об'єктивної сторони злочину. Суб'єктивні ознаки. Відмежування від порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер. Кваліфікуючі ознаки.

7. Умисне пошкодження ліній зв'язку. Предмети злочину. Характеристика об'єктивної сторони. Суб'єктивна сторона злочину.

8. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадської порядку й державного кордону або військовослужбовцеві. Потерпілий від цього злочину. Діяльність представника влади чи працівника правоохоронного органу з виконання службових обов'язків та діяльність члена громадського формування з охорони громадського порядку й державного кордону або військовослужбовця з виконання покладених на нього обов'язків щодо охорони громадського порядку. Відмежування опору від злісної непокори. Вина при вчиненні опору. Суб'єкт злочину. Зміст примушення потерпілого при вчиненні опору.

9. Втручання у діяльність працівника правоохоронного орга­ну. Потерпілий від цього злочину. Види впливу на потерпілого. Зміст вини, мотиву та мети при вчиненні злочину. Суб'єкт втру­чання. Кваліфікуючі ознаки.

10. Втручання у діяльність державного діяча. Потерпілий від цього злочину. Форми незаконного впливу на потерпілого. Зміст суб'єктивної сторони злочину. Кваліфікуючі ознаки.

11. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу. Потерпілий від цього злочину. Зміст юридичної конструкції «у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків». Кваліфікуючі ознаки злочину.

12. Погроза або насильство щодо державного або громадсько­го діяча. Потерпілий від злочину. Мотив і мета злочину. Кваліфі­куючі ознаки.

13. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Поняття «працівник правоохоронного органу». Зміст юридичної конструкції «у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків». Кваліфікуючі ознаки.

14. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку й державного кордону або військовослужбовця. Поняття «посягання на життя». Відмінність цього злочину від умисного вбивства особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням ці­єю особою службового або громадського обов'язку.

15. Захоплення представника влади або працівника правоохо­ронного органу в заручники. Потерпілі від злочину. Мета злочи­ну. Відмежування цього злочину від захоплення заручників.

16. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадя­нина, який виконує громадський обов'язок. Потерпілі від цього злочину. Види злочинних діянь. Мета злочину. Відмінність цього злочину від погрози або насильства щодо працівника правоохо­ронного органу. Кваліфікуючі ознаки.

17. Перешкоджання діяльності народного депутата та депутата місцевої ради. Види злочинних діянь. Відмінність цього злочину від втручання у діяльність народного депутата України.

18. Умисне знищення або пошкодження майна службової осо­би чи громадянина, який виконує громадський обов'язок. Потер­пілий від цього злочину. Мотив і мета злочину. Відмежування цього злочину від умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу та від умисного знищення або пошкодження майна. Кваліфікуючі ознаки.

19. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

20. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Поняття незаконного перешкоджання. Особливості об’єктивної і суб’єктивної сторони (можливість у деяких випадках впливу на представників органів місцевого самоврядування). Суб’єкт злочину.

21. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд. Характеристика об'єктивної сторони злочину. Мета злочину (можливість у деяких випадках впливу на певних представників).

22. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи. Види діянь. Мета самовільного присвоєння вказаних повноважень або звання посадової особи. Суб'єкт злочину.

23. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації. Особливості законодавчої конструкції злочину. Суб’єкт злочину.

24. Самоправство. Особливості об’єктивної сторони. Суб’єкт злочину.

Література.

Перелік нормативної бази: 13, 15, 22, 55, 66.

Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16.

Додаткова література: 38, 65, 121, 144, 157, 158.

Тема № 19:Злочини проти правосуддя.

Задачі з теми: Злочини проти правосуддя.

1. Обвинувачувані С. і Д. захопили трьох військовослужбовців караулу, що доставляв їх до суду. Прикриваючись одним із них, злочинці спробували дістатися виходу з будівлі. Переконавшись у неможливості це зробити С. за наказом Д. виштовхнув військовослужбовця з вікна другого поверху, розбивши його тілом скло. При падінні той отримав переломи кісток таза за наявності загрозливих для життя явищ. У отвір, який утворився у вікні, Д. й С. вистрибнули на вулицю. Д. був затриманий працівниками міліції біля будівлі суду, а С. підбіг до маршрутного таксі, погрожуючи пістолетом, примусив водія залишити машину і сам сів за кермо. На захопленому мікроавтобусі намагався виїхати за межі міста. При цьому він зробив близько 20 пострілів з пістолетів у працівників міліції, які почали його переслідування.

Дайте кримінально-правову оцінку діям указаних осіб. З якого моменту вчинений злочин є закінченим? Як зміниться кваліфікація, якщо С. і Д. були вже засуджені й указані дії вчинили не в приміщенні суду, а у виправно-трудовій колонії, де відбували покарання?

2. Підсудний Б. під час судового слідства, проголошення вироку та ознайомлення його з протоколом судового засідання в районному суді у нецензурній формі ображав головуючого у справі суддю Г., що було пов'язано з розглядом цієї справи. Крім того, під час проголошення вироку та ознайомлення з протоколом судового засідання у приміщенні суду Б. висловлював погрозу вбивством Г. словами: "Скільки ти мені дав, стільки й будеш жити".

Кваліфікуйте вчинене.

3. Адвокат Л. представляв у суді інтереси Б. в цивільній справі (де Б. була відповідачем). Суд вирішив справу не на користь Б. Вважаючи, що Л. недобросовісно ставився до своїх обов’язків і отримав гонорар безпідставно, Б. вирішила помститися. У червні вона домовилася з В. про те, що останній за грошову винагороду бейсбольною биткою поб'є адвоката за місцем його роботи. 1 липня В. і Б. на автомобілі приїхали до будинку, де Б. указала В. на під'їзд, у якому знаходився офіс адвоката, і місце, де були заховані раніше заготовлені дві бейсбольні битки, а також повідомила В. час прибуття адвоката на роботу. Здійснення злочину було заплановано на 3 липня. У цей день В. сховався в під'їзді указаного будинку й став очікувати прибуття на роботу Л. О 8-й год. до під'їзду увійшов генеральний директор СП „Ліра” А., офіс якого також знаходився поруч з офісом Л. В., вважаючи помилково, що він і є адвокатом Л., напав на А. і наніс йому бейсбольною битою не менш десяти ударів по голові й іншим життєво важливим органам, заподіявши А. тілесні ушкодження, від яких той 7 липня помер у лікарні.

Кваліфікуйте вчинене. Чи зміниться кваліфікація, якщо Л. представляв інтереси позивача, й Б. розраховувала, що за його відсутності суд дійте рішення на її користь?

4. У бійці Л. заподіяв Г. тяжкі тілесні ушкодження. Під час допиту потерпілий Г. дав свідчення, які викривали Л. як особу, що тяжко побила його. Але в судовому засіданні Г. відмовився від даних раніше свідчень і заявив, що насправді не розгледів чоловіка, який його бив. Оскільки в цій кримінальній справі досудовим слідством було зібрано достатньо інших доказів, Л. було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК. Щодо Г. було порушено кримінальну справу за завідомо неправдиве показання. Він пояснював, що змінив свідчення, бо був заляканий знайомим Л. – Б., який двічі приходив до нього додому й вимагав зміни свідчень, погрожуючи вбивством.

Кваліфікуйте вчинене.

Варіант: заляканий Г. в судовому засіданні указав на Ц. як на особу, що вчинила злочин щодо нього.

5. Уночі Н. зателефонував його приятель Б. і попросив його під’їхати до кінотеатру „для вирішення невідкладного питання”. Прибувши на автомобілі на місце в умовлений час, Н. побачив там Б. і раніше незнайомого йому К. Ті погрузили в автомобіль телевізор, два комп’ютери, принтер. З їх розмови Н. зрозумів, що Б. і К. вчинили крадіжку. Після розвантаження речей біля дому К., Б. дав Н. 50 грн., наказавши не розповідати нікому про те, що бачив.

Вранці з телевізійних новин Н. довідався, що в районі кінотеатру вночі було вчинено розбійний напад на офіс, при якому охоронцю було заподіяно тілесні ушкодження. Повідомляти про те, що сталося вночі, Н. не став.

Вирішить питання про відповідальність Н. Чи змінилося б рішення, якщо Б. подзвонив Н. перед вчинення злочину й у загальних рисах описав, що саме йому слід зробити?

Кваліфікуйте вчинене.

6. Щодо генерального директора приватного підприємства С. було порушено кримінальну справу за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК. Для забезпечення можливої конфіскації майна слідчий виніс постанову про накладення арешту на майно С. Описане майно було передане на зберігання Д. Він був письмово попереджений слідчим про відповідальність за розтрату й утаювання цього майна. Однак, на прохання дружини С. й за грошову винагороду з її боку Д. відкрив гараж, в якому знаходився автомобіль „Опель”, що належав С. Дружина С. перегнала автомобіль в інший гараж, а згодом намагалася продати його.

Вирішіть питання про відповідальність Д. й дружини С.

7. Водій З. на автомобілі, що належав підприємству, в робочий час скоїв ДТП, в якому постраждав пішохід. Злякавшись відповідальності, З. виїхав на автомобілі за місто й сховав його у дворі своїх батьків. В той же день він звернувся до райвідділу міліції із заявою, в якій повідомив, що автомобіль було викрадено зі стоянки перед магазином, біля якого він зупинився, щоб придбати продукти харчування. Під час допиту як свідка він підтвердив слідчому викладене в заяві. Коли автомобіль з ушкодженнями, характерними для ДТП, було знайдено працівниками міліції, і слідчий викликав З., щоб допитати його, той відмовився від дачі свідчень.

Кваліфікуйте вчинене.

8. На території району збільшилася кількість крадіжок приватного майна. Дільничний інспектор Я. запідозрив у вчиненні цих злочинів мешканця села Р., оскільки той місяць тому звільнився з місць позбавлення волі, де відбував покарання за злочини проти власності, не працював, але розповідав сусідам, що „гроші для нього не проблема”. Увечері Я. примусив Р. сісти до автомобіля, надягнув на нього наручники, доставив до дільничного пункту міліції й допитав з метою встановлення причетності до крадіжок. Оскільки Р. не визнав своєї участі в крадіжках, Я. відмовився звільнити його, обіцяючи, що не випустить з дільничного пункту, до тих пір, доки Р. не зізнається. Так він тримав Р. дві доби.

Кваліфікуйте вчинене.

9. Щодо П., який звільнився з місць позбавлення волі, постановою начальника райвідділу було встановлено адміністративний нагляд строком на 12 місяців. Йому було заборонено відлучатися з дому з 23-ї до 5-ї години, відвідувати торгівельні заклади, в яких продавалися спиртні напої. Через два місяці П. за порушення першої заборони було піддано адміністративному стягненню, а ще через три місяці – ще один раз за аналогічне порушення. Через дев’ять місяців П. виїхав з місця проживання в іншу область України.

Кваліфікуйте вчинене.

10. Працівники міліції Т. та Л. о 24-й год. зупинили на вулиці С. для перевірки особи. Вони доставили С. до міського відділу міліції, де Т. обшукав С. Після цього його відпустили, не дозволивши зателефонувати додому. Протоколу не складали.

Кваліфікуйте вчинене.

11. Р. взяв участь у бійці, в якій було вбито Д. Уночі він повернувся додому в одязі зі слідами крові. Мати Р. випрала закривавлений одяг, а взуття зі слідами крові спалила. Коли слідчий допитував її про обставини цієї ночі, вона заявляла, що нічого подібного не робила.

Кваліфікуйте вчинене.

Чи зміниться кваліфікація, якщо ті ж дії вчинила не мати, а співмешканка Р.?

Дата добавления: 2015-11-14