Фіскальна політика. Державний бюджет.

Фіскальна (бюджетно-податкова) політика держави – система регулювання економіки шляхом використання державних витрат і податків. Основні цілі фіскальної політики: пом‘якшення циклічних коливань; забезпечення стійкого економічного зростання; досягнення високого рівня зайнятості за помірних темпів інфляції. Головною метою фіскальної політики є стабілізація економіки.

Фіскальна політика здійснюється у двох формах: дискреційної та недискреційної. Недискреційна (автоматична) фіскальна політика не потребує спеціальних рішень уряду, тому що заснована на дії вмонтовані (автоматичних) стабілізаторів – механізмів, які підтримують економічну стабільність на основі саморегуляції. До них належать: прогресивна податкова система; виплати у разі безробіття, малозабезпеченості; субсидії фермерам; система участі у прибутках.

Дискреційна фіскальна політика –політика уряду, спрямована на зміну у доходах та видатках державного бюджету з метою впливу на реальний обсяг національного виробництва, зайнятість, курс національної грошової одиниці та стан платіжного балансу. В залежності від мети впливу на сукупний попит, фіскальна політика може бути стимулююча та стримуюча. Експансіоністська (стимулююча) фіскальна політика здійснюється для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду. Уряд створює дефіцит державного бюджету на основі зростання державних видатків або зниження податків, або поєднання цих заходів.

Рестриктивна (стримуюча) проводиться в період підйому і цілеспрямовано створюється бюджетний надлишок за рахунок зростання податків та зниження державних витрат, або поєднання цих заходів. Фіскальна політика держави в короткотерміновому періоді супроводжується ефектамимультиплікаторів державних витрат, податків та збалансованого бюджету. Мультиплікативні ефекти відіграють важливу роль при виборі заходів бюджетно-податкової політики. Бюджетний мультиплікатор (мультиплікатор державних витрат) – відношення зміни реального національного доходу до зміни державних витрат, що обумовили його. Податковий мультиплікатор – відношення зміни реального національного доходу до зміни податків, що обумовили його. Мультиплікатор збалансованого бюджету - однакове збільшення державних витрат і податків викликає зростання доходу на величину, що дорівнює приросту державних витрат і податків. Мультиплікативний ефект від зниження податків є слабшим за ефект від зростання державних витрат.

Джерелами доходів держави є податки (система обов‘язкових платежів суб‘єктів господарювання державі) та надходження від зовнішньо-економічної діяльності. Основними функціями податків є:

- фіскальна (централізація частини національного доходу в державному бюджеті на загальносуспільні та державні потреби);

- розподільча (перерозподіл національного доходу між галузями виробництва, підприємствами та фізичними особами);

- регулююча (вплив податків на величину сукупних видатків і доходів платників).

З погляду зміни податкових ставок (розміру податку на одиницю оподаткування) у міру зростання доходу, вони поділяються на:

- прогресивні (середня ставка підвищується у міру зростання доходу);

- пропорційні (середня ставка податку залишається незмінною за будь-яких обсягів доходу);

- регресивні (податкові ставки знижуються у міру зростання доходу).

Відповідно до порядку стягнення податки поділяються на прямі та непрямі. Прямі стягуються безпосередньо з доходів або майна юридичних та фізичних осіб. Непрямими податками є податки, якими обкладаються ціни на товари та послуги – акцизи, мито, податок на додану вартість.

Виходячи з того, в який бюджет скеровані податкові надходження, податки поділяються на:

- загальнодержавні (надходять до державного бюджету);

- місцеві (надходять до місцевого бюджету).

Існують ще цільові податки, які стягуються цільовим призначенням на певні потреби (наприклад, будівництво доріг тощо).

Крива Лаффера показує залежність між податковими ставками ї податковими надходженнями до державного бюджету (рис. 12.2). Обсяг податкових надходжень залежить від середньої ставки податку. За нульової ставки держава не отримує податків. Підвищення ставки до певного рівня “m” супроводжується збільшенням податкових надходжень до бюджету. Подальше зростання ставки податку обумовить тінізацію економіки та їх скорочення. “ Ефект Лаффера ” полягає в тому, що зменшення податкових ставок викличе скорочення доходу держави. Проте таке скорочення буде нетривалим і у довгостроковій перспективі зниження податків буде сприяти зростанню заощаджень, інвестицій та зайнятості.

Податкова ставка, t

t max

Тмах T

Податкові надходження

Рис. 12.2. Крива Лаффера

Державний бюджет – фінансовий план доходів і видатків держави на рік. Державний бюджет виконує такі основні функції:

- розподільчу (забезпечує формування та використання грошових коштів держави на задоволення суспільних потреб),

- контрольну (гарантує формування грошових коштів та використання їх за передбаченими напрямками),

- стабілізаційну (регулює хід економічного циклу).

Державний бюджет має бути збалансованим, тобто видатки мають дорівнювати доходам. При перевищенні витрат над доходами має місце дефіцит державного бюджету. Якщо доходи перевищують витрати, то формується його профіцит ( надлишок ). Відношення суми дефіциту до ВВП, виражене у відсотках, називається рівнем дефіцитності бюджету.

Розрізняють фактичний, структурний і циклічний дефіцит державного бюджету:

- фактичний дефіцит складається під впливомдискреційної бюджетно-податкової політики (структурний дефіцит) і циклічних коливань в економіці (циклічний дефіцит);

- структурний дефіцит – різниця між надходженнями в бюджет за повної зайнятості за наявних податкових ставок і фактичними видатками;

- циклічний дефіцит - різниця між фактичним і структурним дефіцитами. Основними способами збалансування державного дефіциту є підвищення податкового навантаження, додаткова емісія грошей, державні позики.

Державний борг – заборгованість держави щодо внутрішніх та зовнішніх позик, які залишилися після відрахування погашеної їх частини; сума накопичених за попередні роки дефіцитів державного бюджету мінус його позитивне сальдо.

Тема 13.

Дата добавления: 2015-11-14