Банківська система. Центральний банк та його функції. Монетарна політика Центрального банку.

Банки – кредитно-фінансові установи, призначенні для акумуляції тимчасово вільних коштів підприємств, населення та бюджетних установ; надання їх у кредит своїм клієнтам; обслуговування грошового обігу.

Банківська система -сукупність банківських установ, що функціонують на території країни і взаємопов‘язані між собою. Основні функції банківської системи полягають в акумуляції тимчасово вільних грошових коштів і наданні їх у тимчасове використання; створенні кредитних грошей і кредитному регулюванні. Вона має два рівні. На першому знаходиться центральний банк (емісійний), на другому – комерційні (депозитні) й небанківські кредитні організації (страхові, пенсійні фонди тощо).

Центральний банк (в Україні – Національний банк України) у більшості країн є державним. Головна його функція – контроль за пропозицією (масою) грошей в обігу. Він здійснює емісію (випуск) грошей, проводить монетарну політику в країні, забезпечує стабільність банківської системи в цілому. Центральний банк акумулює і зберігає касові резерви інших кредитних установ та здійснює нагляд за їх діяльністю; виконує операції з розміщення державних позик, обслуговування державних боргів; купує і продає державні цінні папери та іноземну валюту, здійснює міжбанківські розрахунки. Це “банк банків”, “касир держави”, головний суб‘єкт монетарної політики.

Комерційні банки – приватні підприємства, які у своїй діяльності використовують власні кошти, залучають вклади населення та підприємств, кредити центрального банку. Вони розміщують грошові кошти у прибуткові цінні папери; надають кредити під відсотки; здійснюють кредитно-розрахункове, касове та інше банківське обслуговування своїх клієнтів – підприємств, установ, організацій і громадян. Комерційні банки можуть бути спеціалізовані й уніфіковані, галузеві й регіональні.

Монетарна (грошово-кредитна) політика ЦБ – сукупність заходів держави у кредитно-грошовій системі, спрямованих на регулювання грошової маси в обігу, обсягу кредиту й емісії грошей залежно від стану економіки. Метою цієї політики є створення сприятливих умов для зайнятості населення, стримування інфляції й збалансованості народного господарства як кінцевих цілей макроекономічного розвитку. Реалізується монетарна політика за допомогою інструментів грошово-кредитної політики (операцій на відкритому ринку, регулювання облікової ставки й резервних норм).

Зміна пропозиції грошей здійснюється шляхом операцій на відкритому ринку, коли центральний банк скуповує або продає комерційним банкам, фірмам, населенню державні цінні папери.

Змінюючи рівень облікової ставки (процентної ставки, під яку центральний банк надає кредити комерційним банкам) відповідно до кон‘юнктурних коливань економіки, він управляє кредитною активністю.

Встановлення норми обов‘язкових (мінімальних) резервів, які зберігають комерційні банки у центральному банку, є засобом політики швидкого стиснення або розширення кредитної маси в економіці.

Дата добавления: 2015-11-14