Фінансові ринки. Попит на гроші.

Фінансові ринки – сукупність ринкових інститутів, які мобілізують і переміщують грошові кошти від їх власників до позичальників. В якості посередників на фінансових ринках виступають комерційні банки, інвестиційні компанії та інвестиційні фонди, страхові компанії, пенсійні фонди тощо.

Види фінансових ринків: ринок грошей; фондовий ринок, валютний ринок, ринок цінних паперів.

З боку учасників ринку формується попит на гроші. Величина попиту на гроші визначається обсягом товарообмінних угод і дорівнює грошовому агрегату М₁, який включає готівку поза банками і залишки на поточних рахунках комерційних банків. Це попит на ділові гроші (гроші для угод). Вони мають абсолютну ліквідність. Попит на гроші пояснюється трьома мотивами (трансакційним, мотивом застережливості і спекулятивним мотивом). Попит на гроші знаходиться у прямій залежності від обсягу номінального національного доходу і в оберненій від ставки процента.

Існує декілька підходів до визначення рівноважних ставок процента: ліквідна теорія процентної ставки, кредитна теорія процентної ставки і теорія фондів, що надаються у позику. За ліквідною теорією ставка процента формується на грошовому ринку і визначається пропозицією (M_S) і попитом (M_D) на гроші. (рис. 12.1):

Ставка процента MD MS

(в %)

Пропозиція і попит на гроші (млрд. грн.)

Рис. 12.1. Попит на гроші

Пропозиція грошей (кількість грошей в національній економіці) залежить від обсягу національного виробництва, швидкості обігу грошей, рівня цін тощо. Фактично це грошовий агрегат М₁ (готівка та чекові депозити). Джерелами створення нових депозитів є: вкладення готівкових грошових коштів у комерційні банки; купівля комерційними або центральним банком державних цінних паперів у фірм та населення; купівля банками іноземної валюти; надання комерційними банками позичок. Кожна вміщена у резерви 1 грн. створює нових грошей на m більше:

m = 1/r.

Депозитний мультиплікатор m визначає максимальну кількість нових депозитних грошей, що створюється однією грошовою одиницею надлишкових резервів за заданого рівня норми обов‘язкових резервів.

Пропозиція грошей перебуває у прямій залежності від обсягу грошової бази (В) і в оберненій від коефіцієнту депонування (cr) та норми резервування (rr):

Ms = B*(cr+1)/(cr+rr).

Грошова база (В) складається з банківських резервів та з готівкових грошей поза банками:

В = С+TR.

Норма резервування депозитів - визначається відношенням загальних резервів комерційних банків до депозитів:

rr = TR/D.

Коефіцієнт депонування (rr) - це відношення попиту на готівку (С) до коштів на депозитах (D):

cr = C/D.

Грошовій базі властивий активний (мультиплікативний) вплив на пропозицію грошей. Грошовий мультиплікатор - коефіцієнт пропорційності між пропозицією грошей і грошовою базою:

m = (cr+1)/cr+rr).

Дата добавления: 2015-11-14