Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси, його особливості та фактори.

Попит на ресурси формується на ринках факторів виробництва. Ринки ресурсів виробництва – це ринки, на яких у результаті взаємодії попиту і пропозиції формуються ціни на працю, капітал і природні ресурси у формі заробітної плати, процентного доходу, прибутку і ренти.

Основні види ринків визначають ринки ресурсів з досконалою і недосконалою конкуренцією. Особливістю ринків факторів виробництва в умовах досконалої конкуренції є те, що ні один покупець і ні один продавець не може впливати на ціни ресурсів. Водночас на ринках ресурсів виробництва в умовах недосконалої конкуренції або покупець, або продавець можуть впливати на ціни ресурсів виробництва. Якщо підприємство діє в умовах досконалої конкуренції, то воно може купити за певну ціну будь-яку кількість ресурсів. Однією з особливостей попиту на ресурси є те, що він є похідний, тобто залежить від попиту на продукт, у виробництві якого використовують цей ресурс.

Ресурси задовольняють потреби споживача не безпосередньо, а опосередковано, через виробництво товарів і послуг. Тому величина попиту на будь-який ресурс залежить від:

- ціни товару, виготовленого за допомогою цього ресурсу;

- продуктивності ресурсу під час створення товару/надання послуги і його ціни.

Продуктивність ресурсу тісно пов’язана з таким поняттям, як граничний продукт (МР). Граничний продукт того чи іншого фактора виробництва – це та додаткова кількість продукції, яку отримують у результаті залучення у виробництво додаткової одиниці якогось одного ресурсу за незмінної величини інших. Зокрема, граничний продукт праці - це той додатковий обсяг продукції, який отримує виробник, залучаючи у виробництво додаткову одиницю праці за умови, що всі інші види виробничих ресурсів залишаються незмінними. Граничний продукт фактора виробництва виражають у фізичних одиницях продукції, що припадає на одиницю додаткового ресурсу. Тому виділяють таке поняття, як фізичний обсяг граничного продукту.

Фізичний обсяг граничного продукту підпорядкований дії закону спадної віддачі. Це означає, що зі збільшенням кількості певного ресурсу за постійних обсягів усіх інших ресурсів випуск зростає, але у спадній пропорції.

Величина додаткового доходу, отриманого в результаті продажу додаткової продукції, виробленої внаслідок використання однієї одиниці ресурсу, називається граничною дохідністю цього ресурсу (МRР).

Гранична дохідність в умовах чистої конкуренції дорівнює вартості граничного продукту, тобто фізичному обсягові граничного продукту МР, помноженому на ціну продукції Р: МRР=МР * Р.

Правило використання ресурсів: МRР = МRС.

Для отримання максимального прибутку підприємство залучатиме додаткові одиниці будь-якого фактора виробництва, поки кожна наступна одиниця продукції додаватиме більше до приросту його загального доходу, ніж до збільшення загальних витрат. Кожний ресурс має свою ціну і для того, щоб залучити до виробництва ту чи іншу кількість ресурсів, виробникові необхідно заплатити постачальникові певну суму, що є витратами виробництва.

Величина, на яку кожна додаткова одиниця ресурсу дає приріст витрат, називається граничними витратами на ресурси (МRС).

Зважаючи на поняття граничної дохідності і граничних витрат, основним правилом використання ресурсів є: для виробника буде прибутковим застосування додаткової одиниці того чи іншого ресурсу доти, поки величина граничної дохідності (МRР) цього ресурсу дорівнюватиме витратам на неї (МRС), тобто коли буде виконуватися рівність

МRР = МRС.

В умовах недосконалої конкуренції МRР для продавця знижується внаслідок зменшення граничного продукту і цін на товари в результаті збільшення кількості їх випуску. Разом з цим монополіст може безпосередньо контролювати ціну ресурсу. Так, покупець-монополіст впливає на ціну ресурсів завдяки тому, що єдиний або декілька покупців можуть скуповувати значну частку наявної на ринку кількості певного ресурсу. Ситуація, у якій підприємство виступає як монополіст у ролі покупця, називається монопсонією. Здатність декількох покупців впливати на ціни тих ресурсів, що вони закупляють, визначає олігопсонію.

Розрахунок доходу від граничного продукту виражають як добуток фізичного обсягу граничного продукту МР, виробленого за допомогою певного фактора, на величину граничного доходу МR, тобто

МRР = МР * МR.

Оптимальне співвідношення ресурсів:

У виборі оптимального співвідношення між ресурсами важливе значення належить принципі заміщення факторів виробництва. Принцип заміщення виробничих ресурсів ґрунтується на двох правилах: правилі найменших витрат і правилі максимізації прибутку.

Суть правила найменших витрат полягає в тому, що виробник повинен досягти шляхом взаємозаміщення між факторами виробництва такої їх комбінації, за якої витрати виробництва були б мінімальні. Для цього необхідно порівняти ринкову ціну кожного ресурсу з граничним продуктом, який виробляють за його допомогою. Процес заміщення одних виробничих ресурсів іншими буде здійснюватися доти, поки фізичний обсяг граничних продуктів (МР), що їх виробляють з допомогою різних ресурсів (А,В), не буде пропорційний цінам цих ресурсів (Р).

Оскільки фізичний обсяг граничного продукту в розрахунку на останню грошову одиницю, витрачену для купівлі будь-якого виробничого ресурсу, у кожному з випадків буде однаковий, умови рівноваги у процесі заміщення матимуть вигляд:

.

Саме за такої умови підприємство досягне оптимального співвідношення ресурсів, за якого витрати виробництва будуть мінімальні.

Основним правилом попиту на ресурс, за якого підприємство отримує найбільший прибуток, як відомо, є умова МRР = МRС. Це означає, що ціна ресурсу має дорівнювати фізичному обсягові граничного продукту у грошовому вираженні, тобто граничній дохідності. Гранична доходність в умовах досконалої конкуренції – добуток фізичного обсягу граничного продукту і його ціни, а в умовах недосконалої конкуренції - добуток фізичного обсягу граничного продукту і граничного доходу. Оскільки ціна того чи іншого ресурсу для виробника це не що інше, як граничні витрати виробництва (МRС), кількість використаного виробничого ресурсу буде максимізувати прибуток виробника лише за умови, коли його ціна зрівноважиться з його граничним продуктом у грошовому вираженні: Р = МRР. Інакше це правило ще можна виразити так:

.

Умовою максимізації прибутку, за найкращого співвідношення виробничих ресурсів А і В, є та обставина, що граничні продукти у грошовому вираженні цих ресурсів повинні дорівнювати їх цінам. Лише тоді їх відношення дорівнює 1.

---

Дата добавления: 2015-11-14