Методи стимулювання і мотивації учіння.

Перша підгрупа – методи стимулювання інтересу до навчання.

Дидактичні ігри – це спеціально створені проблемні ситуації, у яких моделюється реальність чи фантастичні події, з яких учням пропонується знайти вихід. Пізнавальний інтерес виникає завдяки грі, в якій учень виступає активним учасником. Метод пізнавальних ігор застосовувався ще в стародавніх дидактичних системах. До гього повернулись в середині 80-х років, коли в школу почали проникати ЕОМ, які дозволили моделювати складні ситуації. Арсенал сучасних ігор великий – різноманітні математичні, лінгвістичні ігри, ігри типу електроггтх вікторин, ігри з тематичними наборами „Юний хімік”, „Конструктор” тощо.

Рольові (симуляційні) ігри (від латинського simulare – прикидатися). В ході таких ігор кожен з учасників бере на себе певну роль і діє у відповідності з нею, спираючись на попередньо отримані знання. Це ігри типу „Батьківські збори”, „Педагогічна рада”, „Методичний семінар” тощо, що проводяться в курсі „Дошкільна педагогіка”, але в умовах шкільного навчання тематика має відповідати змісту навчальних предметів (література, фізика, географія та інші). У рольовій грі діють ведучі, виконавці, експерти та глядачі. Вона містить пояснення змісту і умов гри, підготовку дійових осіб до виконання своїх ролей, ведучого, учнів – експертів та ін. Близький до рольової гри метод інсценізації, що може мати різні форми – форму завчасно підготовленого діалогу, форму театрплізованого відтворення подій, які мають життєве підгрунтя або є гіпотетичними.

Навчальна дискусія. Суть даного методу полягає в обміні поглядами з конкретної проблеми, створенні ситуації пізнавальної суперечки. Для такої суперечки використовуються факти боротьби різних наукових точок зору з тієї чи іншої проблеми. Наприклад учні висловлюють різні думки щодо причин зміни клімату на землі, різні концепції походження людини і т.д. Ситуація протиставлення різних точок зору, наукової суперечки мимоволі привертають їх увагу до теми. На цій основі виникає більший інтерес як до теми, так і до процесу учіння. За допомогою дискусії учні набуваютьнових знань,вчаться їх відстоювати, стверджуються у власній думці. Важливою умовою ефективності навчальної дискусії є попередня змістовна підготовка, яка полягає у накопиченні знань з теми дискусії, визначення ведучих і опонентів, оволодінні вмінням чітко формулювати думку, толерантно ставитись до опонентів. Дискусію застосовують при вивченні всіх навчальних предметів, починаючи з середньої школи, а повного обсягу її використання досягають у старших класах.

Друга підгрупа – методи стимулювання обов’язку і відповідальності: роз’яснення значимості учіння, висування навчальних вимог, заохочення і покарання в учінні.

Роз’яснення значимості учіння відбувається в формі розповідей, лекцій, колективних та індивідуальних бесід. Метод висування навчальних вимог визначається критеріями оцінки знань з усіх предметів, правилами внутрішнього розпорядку. Головну роль при заохоченні відіграє оцінка, усне схвалення чи осуд педагога.

Дата добавления: 2015-11-14