Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Емпіричні соціологічні дослідження

Найголовніші особливості соціології як науки | Соціологія активно співпрацює і взаємодіє з такими суспільними науками, як історія, політологія, соціальна філософія, соціальна психологія правознавство, політекономія та ін. | Об'єкт і предмет соціології як науки | Предмет і об'єкт соціології | Закони, категорії і методи соціології | Закони та категорії соціології | Закони та категорії соціології | Кптегорії дисциплін, суміжних із соціологією (ч.....іиістість», «сім'я», «соціологія політики», «еконо­мічнії СОЦІОЛОГІЯ» ТОЩО). | Методи соціології | Теоретична соціологія |


Читайте также:
  1. Активні маркетингові дослідження в Інтернет.
  2. Актуальність дослідження встановлення цін на продукцію.
  3. Вибір об’єктів дослідження
  4. Видатки бюджету на фундаментальні дослідження
  5. Використання кореляційно-регресійного аналізу в юридичних дослідженнях
  6. Гендерні Дослідження у ХІХ-ХХ сторіччі. Дослідження Парсона та Гарфінкеля.
  7. Гістологічне дослідження біоптату

Вони домінують на початковому етапі пізнавально­го процесу. На відміну від теоретичного дослідження (у межах якого соціолог оперує науковими категорія­ми і поняттями, що відображають сутнісні якості соціальних процесів і явищ) в емпіричному дослідженні предметом аналізу стають різноманітні дії, характери­стики поведінки, погляди, настрої, потреби, інтереси, мотиви людей, соціальних груп і спільнот, відобра­ження соціальної реальності у фактах людської свідо­мості.

Емпіричне дослідження є не тільки нагромаджен­ням і відбором соціальних фактів, що підтверджують чи спростовують теоретичні гіпотези. Це спеціальні наукові процедури, які за допомогою соціологічних методів дослідження (аналіз документів, опитування, спостере­ження, соціальний експеримент) дають змогу зареєст­рувати соціальні факти, що є базою для подальших тео­ретичних пошуків та узагальнень.

Емпіричне соціологічне дослідження є найдинамічнішим і має специфічну організаційну структуру, яка відрізняється від структури традиційної теоретичної ді­яльності. Охоплюючи елементи теоретичного знання, необхідного для попереднього аналізу предмета дослі­дження, емпіричне дослідження потребує вирішення (багатьох організаційних проблем, володіння професій­ними дослідницькими прийомами та засобами здобування первинної соціологічної інформації, математичними методами опрацювання та аналізу статистичного матеріалу. Важливе значення має також вміння встановити контакт із людьми, щоб одержати якісну інфор­мацію. Проведення соціологічного дослідження є своє­рідним мистецтвом, вимагає не тільки володіння спе­цифічними соціологічними знаннями і навичками, а й знаачного професійного досвіду та певних морально-психологічних якостей.

Усі рівні соціологічного знання утворюють структу­ру соціології як науки (рис. 1.8).

Рис. 1.8. Статична модель соціологічної науки

Суспільство (макросоціологія)

Загальносоціологічний рівень (теоретична соціологія)

Середньосоціологічний рівень (спеці альні теорії, галузева соціологія)

Емпіричний рівень (емпіричні дослідження)

 

Загальносоціологічні теорії, теорії середнього рівня і конкретно-соціологічні (емпіричні) дослідження реалізовуються в нерозривній єдності. Без такого зв'язку теорія, не підкріплена знанням конкретних фактів соціальної дійсності, стає нежиттєздатною. А емпіричні дослідження, які не спираються на загальнотеоретичні висновки, неспроможні пояснити природу соціальних явищ і процесів.
1.5. Основні функції соціології.

Різноманітність зв'язків соціології із життям суспільства, її суспільне призначення визначаються насамперед тими функціями, які вона виконує.

Функції (від лат. іипксіо—виконання, призначення) соціологічної науки ззовні і акі самі, як і в інших суспільних науках, але їх зміст у кожної науки свій.

Теоретична функція - полягає у поповненні та збагаченні соціологічного знання, в розробці концепцій, теорій, ключових понять і категорій цієї науки на основі дослідження соціальної дійсності. Збагачення наукового соціологічного знан­ня відбувається як на основі вдосконалення теоретичної соціології, так і на базі розвит­ку спеціальних і галузевих соціологічних теорій, а також зв'язаних з ними досліджень емпіричної соціології.

Описуючи, систематизуючи, нагро­маджуючи дослідницький матеріал у вигляді аналітичних записок різних науко­вих звітів, статей, книг соціологія здійснює описову функцію.

Інформаційна функція - це збирання, концентрація соціологічної інформації, одержаної у результаті проведення дослід­жень. У великих соціологічних центрах вона нагромаджується в так званих банках соціологічної інформації. її використо­вують, органи управління, засоби масової інформації.

 

Прогностична функція полягає у соціальному прогнозуванні. Соціологічні і.....іджеі шя завершуються обгрунтуванням коротко- або довгострокового про-і по ||в досліджуваного об'єкта.

Критична функція соціології тісно взаємозв'язана з її прогностичною і і иіініспшчною функціями. На основі аналізу і розвитку соціальних систем і иціологія не тільки виробляє практичні рекомендації по їх вдосконаленню. Ноші іакож конструює й можливі технології їх прогреса, формує соціальні Мігшій, розробляє програми соціального розвитку, підпорядковуючи все це і" і її іації інтересів людини.

Виховна функція соціології реалізується в тому, що знання, які здобуваються мі. ю наукою безпосередньо використовуються системою виховання і впливу ми і відомість і поведінку людей з метою формування їх певних соціальних......ей Цю функцію соціологія виконує також тому, що забезпечує передачу НОВОму поколінню соціального досвіду попередніх поколінь.

(добуваючи і накопичуючи знання про закони і закономірності функціонування і розвитку історично визначених соціальних систем, прорізні

фр|ш (уміілмюго життя, всі його складові частини соціологія тим самим реалізує

пі шіі тішіу функцію.

теоретична

описова

Інформаційна

прогностична

пізнавальна

емпірична

прикладна

виховна

управлінська

критична

гуманістична

охоронна

практична

інструментальна

гуманістиччна

регулятивна

організаційно-техпологічна

соціального проектування і конструювання

У визначенні методів вивчення соціальної реальності збору, обробки і аналізу первинної соціологічної інформації соціологія реалізує свою інструментальну функцію.

Світоглядна функція проявляється в тому, що озброюючи людей соціологічним знанням, вона тим самим формує їх погляди на соціальні процеси, дає їм теоретичну основу для практичних дій, оцінки явищ соціальної реальності.

 

Дуже часто соціологи збирають дані, які потім використовуються тими, хто приймає рішення. Це означає, що ці дані вони збирають, виконуючи певне політичне замовлення, базуючись на тій або іншій ідеології. Крім того, відзеркалюючи закони функціонування і розвитку соціальних сиситем, соціологія разом з тим дає їх теоретичне обгрунтування з позицій певних соціальних і політичних сил, в тій чи іншій мірі відображаючи їх погляди. В сукупності це говорить про те, що соціологія виконує ідеологічну функцію.

 

Знання, які вишукує соціологія, служать не тільки підвалиною для подальшого розвитку теоретичних поглядів. Вони орієнтовані для розв'язання практичних проблем, які постають як перед суспільством в цілому, так і перед різними соціальними групами. Ці знання безпосередньо використовуються для перетворення соціальних інститутів, управління соціальними процесами тощо.

В цьому знаходять реалізацію практична, регулятивна, організаційно-технологічна, управлінська функції соціології.

 

Зазначимо, що всі функції, які виконує соціологія, "працюють" в єдності, взаємодоповнюючи одна одну. Реалізуючи практично кожну з названих функцій, соціологія виконує і низку інших.

Соціологія як самостійна галузь знань реалізує всі властиві суспільній науці функції:

 

теоретико-пізнавальну критичну, описову, прогностичну, інфор­маційну світоглядницьку.

Взагалі функції гуманітарних наук прий­нято ділити на дві групи: гносеологічні, тобто пізнавальні, і власне соціальні.

Гносеологічні функції соціології проявляються в найповні­шому й конкретному пізнанні тих чи інших боків соціального життя.

Соціальні функції розкривають шляхи і способи їх оптимізації.

 

Ос­кільки соціологія дає вихідні уявлення про суспільство як цілісну Систему, частина її пізнавальних функцій має характер методології.

 

Соціологічні дослідження впливають ідеологічно, привертають увагу Л<> |)(>(ільних суперечностей, активізують діяльність, сприяють форму-нашіїо соціального мислення, свідомості. І якщо ідеологія—система Ідей, що відображають і захищають інтереси соціальних спільнос-Г0Й, соціальних верств, груп, що дають уявлення про суспільство чі'і»' і призму інтересів соціальних спільностей, то соціологія — нау-Ня, ЩО розкриває закономірності та механізми розвитку суспільства. Якщо ж ідеологія зорієнтована на соціальний інтерес, то соціологія мп реальне, справжнє відображення соціальних інтересів.

 

()(і іонна ж пізнавальна функція соціології — теоретико-пізнаваль-іш критична. Мова йде про оцінку світу, що пізнається, з позицій Ііпіфеї пі особи, людини. Реалізуючи критичну функцію, соціологія диференційовано підходить до дійсності, з одного боку, показує, що Мшкмп і троба зберегти, зміцнити, розвинути —адже не все треба іміціиііцігпі, перебудувати тощо. З другого боку виявляє те, що справді иимчім» радикальних перетворень. Теоретико-пізнавальна, критична іуннціп, природно, полягає втому, що соціологія нагромаджує знан-і ні іиматизує їх, прагне сформувати найновішу картину відносин Міцні їм н сучасному світі. До теоретико-пізнавальної функції соці-и і! ИйЛпжоТЬ об'єктивні знання про основні соціальні проблеми і умі ного суспільства. Що ж стосується прикладної соціології, то вона покликана забезпечити надійну інформацію про різно­манітні процеси, що відбуваються в різних соціальних сферах сус­пільства, а саме, про зміни соціальної структури, про зміни сім'ї, національних відносин та ін. Очевидно, що без конкретних знань про процеси, що відбуваються в середині окремих соціальних спільностей, забезпечити ефективне соціальне управління неможли­во. Ступінь системності і конкретності знань соціології визначає ефек­тивність реалізації її соціальної функції.

Описова і інформаційно-діагностична функція соціології—це сис­тематизація інформації, опис досліджень у вигляді аналітичних за­писок, різноманітних наукових звітів, статей, книжок та ш. В них є спроби відтворити ідеальну картину соціального об'єкту, його дії, взаємозв'язки тощо. Дослідження соціального об'єкту вимагають ви­сокої моральної чистоти і порядності вченого, тому що на основі даних, фактів і документів робляться практичні висновки і прийма­ються управлінські рішення. Ці матеріали є точкою відрахунку, дже­релом порівняння для майбутніх поколінь. Соціологія не лише пізнає світ, а й дозволяє людині внести в пізнаний, усвідомлений світ свої корективи тощо. Та людина має завжди пам'ятати, що перетворення суспільства — не самоціль. І перетворення потрібні лише тоді, коли відповідають потребам і цінностям людей. Якби не була добре аргумен­тована інформація, одержана соціологами, вона автоматично не пе­ретворюється у рішення, рекомендації, прогнози. Пізнавальна фун­кція соціології знаходить продовження в прогнозах та перетворюю­чій функції.

Прогностична функція соціології — це формування соціальних прогнозів. Звичайно, соціологічні дослідження завершуються створен­ням короткострокового або довготривалого прогнозу для розвитку то­го чи іншого об'єкту, що досліджується. Короткостроковий прогноз спирається на виявлену тенденцію розвитку соціального явища, а та­кож на зафіксовану закономірність у відкритті фактора, що вирішаль­но впливає на об'єкт, що прогнозується. Виявлення такого фактора — складний вид наукового дослідження. Тому в соціологічній практиці частіше використовуються короткострокові прогнози. В сучасних умовах розвитку України, коли науковому обгрунтуванню соціальних проблем надається величезне значення, соціальний прогноз займає важливе місце в дослідженнях про розвиток соціального об'єкту. Ко­ли соціолог вивчає реальну проблему і прагне виявити оптимальні шляхи її вирішення, природно, охоплений бажанням показати пер­спективу і кінцевий результат, що стоїть за нею. Отже, так чи інакше прогнозується розвиток соціального процесу.

Суть перетворюючої функції соціології в тому, що висновки, ре­комендації, пропозиції соціолога, його оцінки стану соціологічного об'єкту служать основною для вироблення і прийняття певних рі­шень. Уже всім ясно, що реалізація великих інженерних проектів вимагає не лише техніко-економічне, а й соціально-економічне об­грунтування. Ось тут-то і згадають про процеси. Але соціологія нау­ка і її одна з важливих функцій — розробка практичних рекоменда­цій. Що ж стосується їх впровадження в практику, реалізацію — це

прерогатива органів управління, конкретних керівників. Саме так і пояснюється та обставина, що багато дуже цінних і корисних реко­мендацій по перетворенню суспільства, розроблених соціологами, так і не знайшли реалізації на практиці, більш того, нерідко органи уп­равління роблять всупереч рекомендаціям учених, що веде до тяж­ких наслідків розвитку суспільства. Всебічне й глибоке розкриття основних напрямків становлення суспільства і дає можливість вия­вити відхилення від загальноцивілізованого розвитку.

Суть реформування в Україні, а точніше трансформація сус­пільства полягає в створенні умов та можливостей для свідомої, ці­леспрямованої діяльності особи, соціальних спільностей. Проблема полягає в подоланні відчуження людини від раціональної діяльності, в оптимізації та якісному підвищенні її ефективності. Завдання соці­ології — теоретично забезпечити успішний процес реформації і де­мократизації суспільного життя України. Процес трансформації сус­пільства йде від одного якісного стану до іншого якраз у зв'язку з свідомим перетворенням мети в результат, а результатів в передумо­ви, умови та засоби розгортання свідомої діяльності, демократизації суспільства. Інформаційна функція соціології становить збір, систе­матизацію і нагромадження інформації, одержаної в процесі дослід­жень. По суті це функція практична. Соціологія дає уявлення про стан і дію соціальних процесів. Соціологічна інформація — найопера-тивніший вид соціальної інформації, що нагромаджуючись дає можливість прогнозувати тенденції дальшого розвитку. У великих со­ціологічних центрах інформація концентрується в пам'яті електрон-і ю-обчислювальних машин, комп'ютерах. її можна використати при визначенні оптимального шляху вирішення практичних проблем, виро- бити методи, способи управлінських рішень, тобто розробити соціаль­ну технологію. Специфіка функцій соціології тісно зв'язана з теорією і практикою соціального управління суспільством.

Світоглядна функція соціології випливає з того, що об'єктивно бере участь в соціально-політичному житті суспільства і своїми дослідженнями сприяє прогресу суспільства. Світоглядна функція пипиляється у використанні справді конкретних вивірених кількісних дпиих, фактів, що тільки і здатні в чомусь переконати сучасну людину. Адже що таке ідеологія? Ідеологія — це система поглядів, ідей, що наражають та захищають інтереси соціальних спільностей, соціальних піп, дають уявлення про суспільство через призму соціальних ів. І, якщо ідеологія орієнтована на соціальний інтерес, то і ОЦІологІя — на справжнє відбиття соціальних процесів. Ідеологія це гідим і рівней суспільної свідомості, система поглядів, що відображають і ійилсішя до дійсності, виражають інтереси, світогляд якоїсь ІВЦІальної спільності, верств. Історія свідчить, що в більшості 11 іціплі.ііих революцій, реформ та реконструкцій, трансформацій саме 1 1 іціі >/\(пічні теорії, концепції того чи іншого виду виступали провідними я • уі цільному розвитку. Соціологічні погляди Джона Локка відіграли Яйжлииу роль в революції 1688 року при встановленні ліберально- пічного режиму в Англії, твори Франсуа Вольтера, Жан Жака!іп кі інших енциклопедистів відіграли перетворюючу роль у

відіграли перетворюючу роль у Франції та ін. Тривалий період ідеологія марксизму виступає провідним інтелектуальним напрямком в суспільно-політичному житті. Расистська ідеологія стала основою расистського путчу і третього рейху в Німеччині тощо.

Пшеничнюк


Дата добавления: 2015-11-13; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Спеціальні соціологічні теорії| Функції соціології

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)