Соціологія активно співпрацює і взаємодіє з такими суспільними науками, як історія, політологія, соціальна філософія, соціальна психологія правознавство, політекономія та ін.

На перетині соціології з іншими науками склалася ціла система досліджень: соціальні, соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні та ін.

Проте у системі суспільних і гуманітарних наук існує дисципліна, з якою зв'язок соціології найтісніший і взаємонеобхідний. Йдеться про історію.

Об'є­ктом і предметом досліджень і історії, і соціології є суспільство та закономірності його розвитку в їх конкретних проявах. І та і інша наука відтворюють соціаль­ну дійсність в єдності необхідного і випадкового. Якщо історія відтворює (описує і пояснює) соціальні явища і процеси, що мали місце в минулому, то соціологія - ті, що спостерігаються в даний час. Як історія, так і соціологія мають справу, з одного боку, з наявними у суспільстві об'єктивними, незалеж­ними від волі і свідомості людей закономірностями, які детермінують зміст, характер і напрям його розвитку, а з другого боку, з існуючими індивідуальни­ми, неповторними явищами і процесами, які не можуть бути причинно пояснени­ми, але мають закономірний характер, суттєво впливають на "зигзаги" сусп­ільства та його історії. Саме цей, другий вид закономірностей, і є предметом вивчення як історії, так і соціології. Як і соціологія, історія опирається на філо­софію, зокрема, на соціальну філософію (іноді її називають філософією історії). Разом з соціальною філософією соціологія виступає як загальнотеоретична і методологічна основа історичної науки. Одним із проявів поглиблення взає­мозв'язку соціології і історії може бути виникнення соціологи історії, покли­каної дати соціологічний аналіз історичного процесу.

Якщо історія концентрує увагу на вивченні соціальних явищ, що виступають унікальними і неповторними в часі, просторі (наприклад, США — унікальна країна за національним складом, християнство — унікальна релігія, тридцятирічна війна відрізняється від інших війн і змістом і метою та ін.), то соціологія вивчає властивості всього суспільства, що повторюються в часі і просторі, тобто стають загальними, спільними для всіх соціокультурних явищ — для всіх війн, всіх націй, всіх релігій, всіх революцій тощо.

Не зважаючи на таку функцію і роль, що її відіграє соціологія, зв'язок соціології з історією найтісніший і необхідний.

Історія і соціологія мають об'єктом вивчення суспільство.

Історія, як і соціологія, натрапляє на дві основні проблеми, по-перше, з наявністю певних соціальних закономірностей і,

по-друге, з існуванням індивідуальних, неповторних явищ і процесів, що впливають на зигзаги у розвитку суспільства.

Заперечення спадкоємності та історичного досвіду обертається великими лихами для людства. Виявити еволюцію суб'єктивно-об'єктивних зв'язків, відносин, норм та цінностей можливо лише спільними зусиллями історії та соціології.

У системі суспільних наук соціологія найтісніше нишмодіє з історією. Об'єктом і предметом досліджень історії і соціології є суспільство, закономірності його роп нитку тп функціонування у конкретних часових ви-мірпх. Обидві науки відтворюють соціальну дійсність в єдності необхідного й випадкового. Однак історія вивчає минуле суспільства, його розвиток у хронологічній по­слідовності, причому часто іншими засобами, ніж соціо­логія. Соціологія більше переймається актуальними су­часними проблемами. Джерела, використовувані історі­єю та соціологією, збігаються лише частково.

Основна форма існування суспільства — це матеріальне виробництво і економічна діяльність. Зміни в засобах виробництва, зміна ролі і місця людини у виробничому процесі — все це впливає на еволюцію соціальної діяльності людей. Саме тому-то соціологія не може не взаємодіяти з політичною економією. Сама ж трудова діяльність людини змінюється з урахуванням розвитку самої ж людини як соціальної істоти. І це досліджує уже соціологія.

Соціологія вивчає громадянське суспільство, політологія — політичне життя суспільства, політичні відносини.

Соціологія працює і на межі з економічною наукою, предметом якої є вивчення закономірностей і форм фун­кціонування й розвитку відносин, що складаються в процесі виробництва, обміну й розподілу матеріальних благ. Оскільки спосіб виробництва є основою всіх соціа­льних відносин і процесів, умовою життєдіяльності лю­дини, багато економічних досліджень безпосередньо змикаються з соціологічними студіями. І навпаки, соціо­логічні дослідження (соціологія праці, міста і села, еко­номічна соціологія тощо) значною мірою ґрунтуються на результатах пошуку економічної науки.

Тісний зв’язок Взаємодія двох наук - соціології та політологі ї породжує нову галузь науки —політичну соціологію. Зв'язок соціології та політології визначається, по-перше, тим, що виявити закономірності політичного життя можна лише враховуючи особливості суспільства в цілому як соціальної системи, по-друге, суспільство не можна зрозуміти і змінити без впливу на суспільство політичних структур та різноманітних режимів.

Дуже тісний зв'язок соціології з політологією. Він визначається тим, що:

соціальні спільності, соціальні інститути і організації є важливими суб'єктами і об'єктами політики;

політична діяльність є однією з основних форм життєдіяльності особистості та її спільностей, які безпосередньо впливають на соціальні зміни в суспільстві.

Політика як дуже широке, складне і багатоманітне явище проявляється у всіх сферах суспільного життя (економічна політика, соціальна політика, куль­турна політика і т. д.) і багато в чому визначає розвиток суспільства в цілому. Особливо тісний зв'язок і взаємовплив соціології і політології відображається у появі таких спеціальних соціологічних теорій, як соціологія політики, соціологія влади, соціологія міжнародних відносин та ін.

Отже, соціологія не може успішно розвиватися, не спираючись на ре­зультати досліджень соціальної філософії, економічної теорії, політології, етнографії, етнології, культурології тощо. Не випадково творці соціо­логії були людьми з широкою гуманітарною і соціальною освітою, широко окреслювали межі соціологічних досліджень.

Історичний розвиток наук (не лише суспільних), свідчить про те, що в точ­ках, де вони стикаються і взаємодоповнюють одна одну, виникають досить цікаві і плідні теорії.

Соціологія тісно пов'язана з політологією. їх взає­мозв'язок виявляється в тому, що з'ясування законо­мірностей політичного життя є ефективним за умови розгляду суспільства як соціальної системи. Крім то­го, суспільство не можна пізнати і змінити без впливу на політичні структури. Взаємодія соціології та полі­тології покликала до життя нову галузь науки — полі­тичну соціологію.

Вивчаючи особливості держави, її інститутів у регу­люванні соціальної діяльності мас та особистостей, соціо­логія спирається на дані правових наук, в полі зору яких — юридичні норми, що законодавчо закріплюють певні відносини у державі, регулюють соціальну пове­дінку людей.

Багато спільного між соціологією та філософією. Однак соціологія має справу не лише з абстрактними за­конами та категоріями, а й з конкретними фактами дій­сності, її висновки та узагальнення здебільшого мають частковий, а не універсальний характер.

Соціологія тісно зв'язана з філософією. В основі зв'язку — початкова цілісність соціальної думки людства.

Закони, категорії, принципи філософи лежать в основі понять соціології суспільства, суспільних відносин, соціальних зв'язків, соціальних дій тощо. Філософія вивчає такі поняття, як матерія та свідомість, соціологія ж — соціальну структуру, соціальні інститути, культуру, соціальну організацію суспільства та ін.

Якщо ж філософія вивчає суть людини, особи, то соціологія —особу як соціальний тип

Якщо ж філософія вивчає соціальні відносини в їх суті, то соціологія —соціальну взаємодію і соціальні взаємозв'язки, зв'язки та ін.

Звичайно ж, соціологія вирішує завдання непосильні загальній філософії —безпосередньо перероблює конкретні дані суспільного життя.

Важливим завданням у формуванні та розвитку сучасної філософської думки виступає обґрунтування моделі інформативно-технологічної цивілізації, що формується і впливає на стан навколишнього природного середовища, знаходження шляхів, засобів вирішення глобальних проблем людства, осмислення глибоких інтеграційних процесів у світовій співдружності, нових підходів до вирішення сучасних етнічних процесів. Принципово нові рішення у сучасній філософії та соціології, політології одержує і проблема людини, її ціннісно-смислової орієнтації в сучасному світі Проте перехід людства на якісно новий виток розвитку соціально, духовно, культурно, економічно і політично — це в сучасних умовах пока лише реальна можливість виходу з кризи, але поки що не справжнє становище.

Проте, слід зауважити, що у своїй теоретичній частині соціологія пере­плітається з філософією. Мова, зокрема, йде про такий розділ філософії, як соціальна філософія, яка має чимале соціологічне забарвлення. Водночас тео­ретична соціологія має елементи соціальної філософії. Деякі спеціалісти цілком слушно вважають соціальну філософію вищим теоретичним рівнем соціологіч­ного знання. Соціальна філософія конструює загальні принципи соціального буття, закони його функціонування і розвитку, які становлять логічну основу соціології. Крім того, через соціальну філософію в соціологію переходять і загальні принципи буття (онтологія) і загальні принципи пізнання (гносеологія, логіка, методологія). Отже, кордони між філософією і соціологією є нечіткими. Філософія через соціальну філософію глибоко проникає в соціологію і стає, по суті, частиною її теоретичної системи. В той же час соціологія, здійснюючи конкретний аналіз суспільного життя у всій його багатоманітності, сприяє збагаченню понятійного апарату і предметного змісту соціальної філософії, а також конкретизації її положень і висновків на основі розширення і поглиблен­ня їх зв'язку з реальним життям, практикою.

Насамперед спостерігається п тісний зв’язок із соціальною психологією.

Соціологи, які розробляють проблеми соціальної поведінки індивідів та спільностей, чимало запозичають знань з досліджень у галузі психоаналізу і деяких розділів психіатрії. В свою чергу соціальні психологи поряд з психологічними методами спостереження, лабораторного і природного експеримен­ту, тестування широко застосовують соціологічні методи-анкетні опитування та інтерв'ю, аналіз, соціальний експеримент. Спільними проблемами дослідження для соціології і соціальної психології є потреби та інтереси, соціальні установки і ціннісні орієнтації, думки та настрої людей тощо. Однак для кожної з них характерним є специфічний підхід до вивчення цих явищ. Наприклад, при вивченні громадської думки соціолога цікавлять передусім закономірності формування громадської думки людей, які належать до певних соціальних груп, тоді як соціально-психологічні дослідження спрямовані на пізнання психологічних механізмів формування і виразу громадської думки.

Із психології як науки соціологія запозичує теорію мотивів поведінки, особистих та масових реакцій, мето­ди дослідження соціальних орієнтацій особистості, які с необхідними компонентами при дослідженні поведін­ки особистості в колективі та суспільстві.

Різноманітні галузі педагогіки, як і соціальної пси­хології, мають велике значення при вивченні соціологі­чних проблем освіти.

Соціологія активно співпрацює із соціальною статистикою - галуззю ста­тистики, предмет якої - соціальна сфера суспільства, галузь соціальних відносин і процесів. Соціальна статистика забезпечує соціологію інформацій­ною базою для оперативного аналізу змін у соціальних відносинах і процесах, в орієнтаціях і поведінці верств і груп для підготовки науково обґрунтованих загальнодержавних і регіональних соціальних програм, поточної соціальної політики, розробки надійних прогнозів і проектів соціального розвитку. Однак сучасний стан соціальної статистики в Україні не може задовольнити потреби соціології щодо повноти і надійності інформації, її доступності. Щоб змінити цей стан, необхідним є розвиток теорії суспільства, його структури, різних га­лузей соціологічної науки, покликаний методологічно забезпечити вдоскона­лення соціальної статистики.

Тісний зв'язок існує між соціологією і правознавством. Відійшло в ми­нуле зневажливе ставлення до частини соціологів, які схильні були поясню­вати соціологію лише як науку про процеси, що спонтанно виникають, і про сили, що спонтанно розвиваються. Водночас зменшилась кількість право­знавців, які тривалий час схильні були нехтувати дослідженнями соціо­логів. Нині ці дві науки зближаються. І соціологи, і правознавці дійшли висновку, що повний опис і пояснення сучасних соціальних процесів вимагають об'єднання зусиль спеціалістів обох наук. Виникла спеціальна соціологічна теорія - "соціологія права".

Соціологія, особливо прикладна, ґрунтується на математичних знаннях і методах. Завдяки розвиткові математичного знання, у тому числі й закону великих чисел, на підставі відкриття певних константних залежностей і за­кономірностей між соціальними явищами, виникають принципово нові ідеї, аргументи і способи пояснення останніх, що змінює старі парадигми, зумов­лює появу нових методологічних і світоглядних уявлень про суспільство. Саме в процесі зближення емпіричної соціології і математики утворилась " математична соціологія " - спеціальна соціологічна теорія, в межах якої розробляються основні компоненти соціального аналізу, стратегія побудо­ви соціальних моделей.

Зв'язок соціології з іншими науками потрібно розглядати швидше через приз­му тенденції до їх інтеграції, зближення і об'єднання, а ніж до їх розмежування. На сьогоднішній день переважає тенденція до комплексного, всебічного дослід­ження явищ і процесів суспільного життя, до спільного дослідження кількома науками, до комбінування (поєднання) їх пізнавальних можливостей.

У процесі дослідження системи «людина — техніка» соціологія вступає у певні взаємовідносини і з техніч­ними науками. Це стосується як окремих виробничих процесів, так і виробництва взагалі.

Широко застосовує соціологія математичні методи, ми роблені кібернетикою, теорією інформації, теорією ділових ігор тощо. Створюються і спеціальні математи­чні методи й теорії (шкальний, факторний, причинний і пігпчітиий аналізи), пристосовані до специфіки соціологічного дослідження.

Піча

1.2. Об'єкт і предмет соціології. З’ясовуючи науковий статус соціології (як і будь-якої іншої науки), важливо чіткорозрізнятиїїоб'єкті предмет. Останій не може бути тотожним об'єкту.

(Обєктом соціологічного пізнання є:

> суспільство як цілісна соціальна реальність;

> емпірично надана реальність, що відбиває ту чи іншу сторону соціального життя;
У такі об'єктивні явища суспільства, як соціальні відносини, соціальні зв'язки, соціальні

організації, соціальні інститути тощо.

^Предмет науки — це відтворення емпіричної реальності на абстрактно­му рівні шляхом виявлення значущих з практичної точки зору закономірних іп'язків і відносин цієї реальності. Предмет будь-якої науки - це не просто якесь явище чи процес об'єктивного світу, а результат теоретичного обгрун­тування, яке дозволяє виділити ті закономірності розвитку і функціонування об'єкта, що вивчаються, які є специфічними тільки для даної науки.

♦ Отже, предметом соціології є загальні і специфічні закони та законо­мірності розвитку і функціонування історично визначених соціеталь-них систем, механізми дії та форми прояву цих законів і закономірно­стей в діяльності особистотей, соціальних груп, класів, народів.

Предмет соцілогії

Інічніи і шкшюміриості функ-

цііміуміншн ні розвитку особистості,

і ицііііімюі групи, спільноти,

суспільства в цілому

Соціальне життя суспільства, тобто взаємодія соціальних суб'єктів з

проблем, пов'язаних з їх соціальними статусами і ролями

Вихідним для розуміння особливостей об'єкта соціологічного пізнання і визначення предмета соціологічної науки є поняття соціального. Можна виділити такі основні риси, що характеризують специфіку соціального:

^> це загальна якість, притаманна різним групам індивідів;

Ч> це характер і зміст відносин між: різними індивідами і групами в за­лежності від місця, яке вони займають в різних суспільних структурах, від тієї ролі, яку вони виконують в них;

Ч> соціальне проявляється у відносинах різних індивідів і груп один до одного, до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя.

Увага! Соціальне явище або процес виникає тоді, коли поведінка"" навіть одного індивіда підпадає під вплив іншого або групи (спільноти) не­залежно від того, чи присутні фізично індивід або спільнота.

+Соціальне - це сукупність тих чи інших властивостей і особливос­тей соціальних відносин, які проявляються в конкретних умовах між індивідами і спільностями в процесі сумісної діяльності (взаємодії).

Поєднуючи теоретичні й емпіричні засоби, соціологія досліджує саме загальні якості будь-якого прояву соціальності. Специфіка соціології полягає в тому, що кожний прояв людської життєдіяльності вона вивчає в соціальному контексті, у взаємозв'язку з усім суспільним організмом як цілісною системою, у взаємодії різних сторін, рівнів, підсистем.

Пшеничнюк

Дата добавления: 2015-11-13