Найголовніші особливості соціології як науки

§ Соціологія є генералізуюча наука, котра вивчає типові, родові,повторювані в часі та просторі процеси, на відміну відіндивідуалізуючих наук, предметом яких є унікальні, неповторні в просторі та часі, явища. На цю відмінність соціології звернув увагу американський учений російського походження П. Сорокін. Візьмемо для прикладу два соціальні явища: Французьку буржуазну революцію та Другу світову війну. Якщо історія - індивідуалізуюча наука - при вивченні цих явищ буде наголошувати на унікальному, неповторному, оригінальному, що зумовлюється специфічністю та індивідуальністю явищ (Друга світова, Французька біуржуазна), то соціологія - генералізуюча наука - зосереджуватииме увагу на соціально-типовому, повторюваному, по­дібному в явищі, яке розглядається як приклад (револю­ція, війна).

§ Якщо конкретні науки вивчають одну спеціальну сферу суспільства (наприклад, економіка - економічну сферу, юрисп­руденція - правову, політологія - політичну), то соціологія вивчає цілісні суспільні структури, а також те спільне, що при­таманне кожній сфері життя суспільства, але не є предметом спеціального вивчення. Водночас соціальне як таке, хоч і не втрачає власної специфіки, але пронизує всі суспільні процеси, сфери, структури, а тому є логічним широкий ужиток таких словосполучень: соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-правові, соціально-культурні явища, про­цеси, феномени тощо.

§ Соціологія вивчає соціальні зв'язки між різними сферами життя суспільства. Наприклад, економічні цикли - це пред­метна сфера економіки, а правопорушення та злочини - це сфера вивчення права. Для соціології важливо встановити співвідношення, що фактично виходять за межі згадуваних дисциплін. Так, соціологію цікавить те, як саме змінюється динаміка правопорушень, злочинів відповідно до циклів економічного розвитку.

§ Соціологія слугує методологією для інших гуманітар­них дисциплін. У її межах розробляється й удосконалюється методологія та методика конкретних соціологічних до­сліджень. Результати проведених досліджень набувають широ­кого застосування в усіх суспільних дисциплінах.

§ Подальший розвиток соціології та інших суспільних наук, починаючи із середини XX ст., зумовлює виникнення й розширення нових галузей знань: біосоціології, соціопсихології, соціоніки, соціолінгвістики, соціальної екології тощо.

Система суспільних наук є системою, передусім тому, що всі її структурні елементи, маючи конкретний предмет до­слідження, пов'язані між собою.

Сукупність наук, які вивчають один і той же об'єкт, що по­єднана між собою логічними зв'язками, спільними законами, категоріями та методами, називається міждисциплінарною матрицею.

До міждисциплінарної матриці соціологічного знання на­лежать такі науки, як філософія, історія, економіка, психо­логія, антропологія та ін.

Специфіка ж соціології полягає в тому, що саме соціо­логічне знання внутрішньо глибоко диференційоване та стано­вить функціонально пов'язану систему.

Сукупність галузевих напрямків соціології, її окремих сфер і підсистем називається внутрішньодисциплінарною матрицею.

До неї належать: соціологія міста, соціологія культури, соціологія релігії. Соціологія праці, соціологія сім’ї, етносоціологія та багато інших.

Городяненко

Дата добавления: 2015-11-13