Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Початок церковного дня

Положення церкви. | Посвячення церкви. | Знак Святого Хреста | Тема 8.Церковний посуд | Молитва для одягання священичих риз | Заклик до молитви | Тема 16. Часи |


Читайте также:
  1. Зустріч відбудеться 4 червня, о 18:30 год. в готелі «Рів’єра» (7 поверх, вул. Сагайдачного, 15). Початок реєстрації о 18:00.
  2. Підготовка та початок визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. Воєнні події 1648 р. та їх суспільно-політичні наслідки.
  3. Посилення системноi кризи тоталiтарного ладу (серед. 60-х— початок 80-х рр.).
  4. Початок Другої світової війни і встановлення більшовицького тоталітарного режиму на західноукраїнських землях у 1939-1941 рр.
  5. Початок другої світової війни. Окупація Червоною армією Західної України 1939-1941рр.
  6. Початок і хід національної війни.
  7. Початок книгодрукування.

З давніх часів день починався ввечері, тому Церква відправи також починає вечірньою службою. Підтвердження цього із книги Буття 1:5 «І був вечір, і був ранок – день перший». Цю традицію підтримали і християни, бо всі богослужіння починались із славослов’я Бога. Таким чином священник славить Бога, переносячись думками у часи Ст. завіту «Благословен Бог наш...», коли ще тайна Пресвятої Трійці не (відкрита) була об’явлена людям так чітко, як в Новому Завіті. У світлий тиждень священник виголошує «Благословен Бог наш...», а після співає «Христос Воскрес...».

Перші християни також збиралися на молитву звечора, тому поєднується традиція Ст. Завіту. Бт.2: 1 і традиції перших християн – церковний день і тепер починається звечора.

 

Тема 13.Вечірня

1. Види вечірні.

2. Дії священнослужителя на початку вечірні.

3. Світильні молитви.

 

1. Вечірня – це богослужіння церковного правила, яке починає церковний день і відправляється від 16 год. по обіді.

Вечірня буває:

- мала

- повсякденна

- велика.

 

2. Хід вечірньої та дії священника

Велика вечірня я к і повсякденна (без литії) починається сукупністю молитов, який називається «Початок звичайний».

На початку вечірньої священник в епітрахилі виходить пн. дияконськими дверима в храм вірних і зупиняється в царських воротах, які є зачинені і виголошує початок вечірньої. Після слів «Прийдіте поклонімся» читається передпочатковий псалом 103. він називається передпочатковий, бо ним починаються богослужіння церковного дня. у ньому оспівується Бог Творець неба і землі. Початок вечірньої характеризує сукупність деяких дій священнослужителя. Вони представляють собою те, що співається чи читається під час їх виконання. Ці священичі дії переносять нас у часи блаженного перебування прародичів у раю. Священник перед зачиненими царськими воротами нагадує Адама, що кається і плаче перед брамою до Раю.

Початок великої вечірньої з литією також має свої символічні пояснення. Кадіння слова із книги Буття про Духа Божого, що ширяв над водами. Відчинені св. двері означають, що людина призначена до життя в Раю, але цей час тривав недовго.

3. Світильні молитви

У часі співу псалма 103-го, священник відчитує світильні молитви (вечірні), вони називаються так, бо в них священник славословить Господа, який живе у неприступному світлі, за те, що дарував нам природне світло і просить про надприродне. Вечірніх молитов раніше було 7. у даний час їх є 8. кожного разу в прочитанні Пс. 103. Священник може відчитувати всі молитви, а може читати одну відповідно до голосу тижня. Протягом цілого тижня. Після закінчення Пс. 103 починається мирна ектенія. У цій ектенії голосно виголошується ті прошення, про які священник тихо молиться у вечірніх молитвах. Після мирної ектенії в суботу ввечері, у всі Богородичні свята і святих, Господські тільки тоді, коли випадуть в неділю чи понеділок.

У молитві «Блажен муж» оспівується правдиве щастя людини, яка живе в Божій ласці без гріха, закликається служити Богові і надіятися на Нього. Якщо є молитва «Блажен муж», то після мирної ектенії переходим на частину вечірньої «Господи взиваю» - це є сукупність 140, 141, 129, 116 псалмів. А початку співу перших стихів співаємо їх на голос першої стихири. У кінці співу стихир на «Слава і нині» починається вхід з кадильницею або з євангелієм. Стихири на «Господи взиваю» називаються так тому, що ці молитви співаються на переміну з стихами.

Коли є вхід з кадильницею чи євангелієм при кінці стихир священник одягає фелон. Після цього відкриває царські ворота і обходить престіл, виходить пн. дияконськими дверима в храм вірних і зупиняється в царських воротах, відчитує молитву входу і робить знак Св. Хреста. У деякі дні вхід може відбуватися з Євангелієм. Наприклад, на Воскресіння, у велику п’ятницю, на Службі Божій наперед освячених дарів, в деякі дні великого посту. Тобто тоді, коли є читання Євангелія і для яснішого зображення Ісуса Христа, який іде на проповідь. Сам обряд входу зображає те, про що говориться в пісні «Світло тихе», а саме, що для нас людей і задля нашого спасіння Христос зійшов із неба і своїм приходом явив нам славу Отця.

Перед початком входу відкривається царські ворота, що означає, що прихід Господа на землю відкрив нам Царство Боже. Знак Св. Хреста, яким священник благословляє царські ворота означає, що хресною дорогою Господь відчиняє нам двері Раю.

Молитву «Світло тихе» уклав св. мученик Атиноген (+1560 р.), а вхід вечірньої – цю пісню ввів єрусалимський патріарх Софроній (+633 р.).

Після пісні «Світло тихе» у вечірній є прокімен.

Прокімени бувають: повсякденні, недільні, принагідні, а також великі і малі. Після прокімена може бути читання (якщо є припис), а якщо мала вечірня, то – «Сподоби Господи». У великій вечірні вечірні після прокімена йде сугубна ектенія і пісня «Господи, Господи».

 

Молитва Сподоби Господи є продовженням славослов’я Бога, бо вона закінчується вживанням імен трьох Божих осіб. Текст наголошує нам, що з Божою поміччю ми можемо жити безгрішним життям. Ця молитва є прикладом молитви, яка виголошується цілою церквою. Після молитви «Сподоби Господи» є прохальна ектенія. У цій ектенії молимося про духовні дари, які потрібні нам, як в теперішній час, так і в майбутнім житті, а особливо в годину смерті. На кожне прошення люди відповідають «Подай Господи», а при закінченні священник благословляє (мирствування). Отже священник дає вірним цей дар, що його залишив сам Ісус Христос. Пізніше йде главоприклонна молитва. Називається ця молитва так, бо перед нею йде виголос диякона «Голови ваші...». Ця молитва є потайна (стиха). Вона належить до тих молитов, в яких священник тихо молиться за народ або за себе самого. Після цієї молитви у великі свята відправляється литія, якщо її немає, тоді співаємо стихири на стиховні. Вони називаються так тому, що в них беруться стихи з різних псалмів чи текстів Св. Письма. Традиційно перша стихира немає стиха, а наступні мають два або три. При співі стихів чтець заспівує першу половину стиха, а другу співає цілий крилос. Після стихир на стиховні є пісня праведного Симеона. Вона походить від подій стрітення, коли Симеон Богоприємець в Єрусалимській святині прийняв на руки 40 денне диття Ісуса, і пізнає в Ньому Спасителя світу. Пісня Симеона переносить душу в момент смерті, образом якої є нічний сон. Після неї є початок звичайний (Св. Боже - Отче наш) і відпустові тропарі.

У великій вечірній після них береться великий відпуст, а в повсякденній вечірній потрійна ектенія і середній відпуст. Після вечірньої в будні дні суботу і неділю ввечері є приписані уставом молитви. У празники Господські, Богородичні і святим співається кондак свята.

 

Владичице прийми моління слуг твоїх і визволь нас від усякої нужди.

 

Воскресіння Твої Христе Спасе, ангели оспівують на небесах і нас на землі сподоби чистим серцем, тебе співом прославляти.

 

Під твою милість прибігаємо, богородице Діво, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід визволь нас, єдина чиста і благословенна.


Значення обрядів вечірньої і участь вірних

Частини Обряд Значення обряду Участь вірних
Благословен Бог наш Царські ворота закрити   Ст Завіт, утрачений рай по первороднім гріху Притьмарення розуму в речах віри Вірні стоять
Псалом 103   Створення і провидіння Вірні стоять
Слава і нині. Алілуя     Подяка і відання себе під Божку опіку
Велика ектенія     Прохання цілої церкви
Блажен муж   Старозавітнє пророцтво. Віра в Бога і пророцтво на Месію  
Алилуя Слава Тобі Боже     Подяка за сповнення пророцтв і відкуплення
Господи взиваю Кадження   Під час кадження вірні стоять
Вхід Світло тихе Кадження Світло   Прихід Спасителя Вірні стоять Подяка
Сугуба Сподоби Господи       Прохання цілої церкви
Трьох ектеній стихири       Каяння
Нині відпускаєш       Потреба готовності на смерть

 

 

Всеночне

Це є сукупність богослужінь (велика вечірня з литією і святкова утреня) відправляється у великі свята, крім Пасхи. На згадку того, що перші християни перебували на богослужінні перед великим святом цілу ніч.

Коли є всеночне, то з богослужінь церковного правила, опускається повечір’я і північна, а замість них служиться литія (прилюдне спільне моління або процесійний хід).

У часі свткової утрені відбувається обряд мирування (в часі канону). Мирування використовується на ту пам’ятку, щоб ми могли за молитвами того святого в честь якого посвячений єлей отримати ласку від Бога, як також, щоб ми позначені святим єлеєм стереглися позначати своє життя ділами милими Богові.


Тема 14. Повечір’я

1. Види повечір’я.

2. Хід повечір’я.

3. Повечір’я з литією.

1. Повечір’я – богослужіння церковного правила, яке відправляється після вечірньої трапези, звідси походить його назва.

Повечір’я буває велике і мале. Велике повечір’я складається з трьох частин, а мале – це є скорочений варіант з великого і має тільки одну частину.

Велике повечір’я служиться в навечірня Різдва Христового, богоявлення і Благовіщення (з литією). Також велике повечір’я служиться в часі великого посту від понеділка до четверга. В інші дні літургійного року відправляється мале повечір’я.

2. Хід повечір’я

І частина

Після початку звичайного починається І-ша частина великого повечіря, яка дуже подібна до початку утрені – є читання псалмів.

У цих псалмах дякуємо Богові за всі добродійства, отримані впродовж дня, просимо Бога про спокійну ніч і сон та про блаженний сон і відпочинок з праведними після закінчення нашого земного життя. До Бога підносимо нашу молитву, щоб помилував і спас душу поки ще смерть не прийшла до нас. Наша повна надія на Бога висловлена тими самими словами, якими Христос молився на хресті: «В руки твої віддаю духа свого».

Довіру і надію на бога в особливий спосіб оспівано в 90 псалмі.

«З нами Бог»

На утрені є пісня «Бог Господь», а на повечір’ї пісня пророка Ісаї «З нами Бог розумійте народи і покаряйтеся, бо з нами Бог». Після цієї молитви ідуть тропарі (речитативом), Символ віри та молитва до всіх святих, яка починається зверненням до Пресвятої Богородиці. Під час великого посту ці молитви супроводжуються малими поклонами.

При кінці І-ї частини великого повечір’я є ще раз Святий Боже до Отче наш тропар свята, якщо великий піст приписані інші тропарі. Потім 40- раз Господи помилуй, слава і нині: Чеснішу, виголос священника і молитва св. Василія Великого.

ІІ частина.

Вона носить покутний характер, на початку є псалом 50 і 101, пізніше є молитва, авторство якої приписують Манасії царю юдейському, після неї іде Присвяте до Отче наш і кондак свята, в часі великого посту беруться тропарі (на всяке прошення) і 40 раз Господи помилуй, Слава і нині: Чеснішу, виголос священника і молитва при кінці ІІ частини.

ІІІ частина

Починається молитвою «Прийдіте поклонімся» після неї іде псалом 69 і 142, після псалма на Різдво, Богоявління і Благовіщеня проказуємо мале славослів’я і починається литія, далі хід повечір’я такий самий як у вечірній з литією. В часі великого посту в ІІІ частині є канон Богородиці.

У богослужбових книгах каноном називається такий уклад пісень, який побудований за точно визначеним правилом і разом творять одну (пісню) цілісність. Окремі пісні (оди) складаються із стихів, якщо цих пісень є чотири, тоді канон називають чотирипіснець, а якщо три, то трипіснець. Повний канон складається з 9 пісень.

Перший стих називається ірмос, бо він служить як зв’язок між іншими піснями і є заголовком для стихів. Останній стих називається – катавасія (сходини), бо в часі цієї пісні два крилоси сходяться разом.

Кожен канон оспівує якийсь один предмет відповідно до свята чи пам’яті святого, на це вказують приспіви до стихів. Наприклад стих неділі: «Слава Господи святому восресінню твоєму».

Після канону в великому повечір’ї є молитва на честь Пресвятої Богородиці «Достойно є...», пізніше трисвяте до «Отче наш» і тропар «Господи сил будь з нами», який повторюється після кожного стиха із псалма 150.

Закінчується велике повечір’я зверненням до Пресвятої Богородиці, 40 раз «Господи помилуй», молитва «Ти, що повсякчас», прикінцеві молитви і виголос священника. Після якого проказуємо молитву св. Єфрема Сиріна. Замість відпусту у великому повечір’ї в час великого посту священник читає читає молитву: «Владико многомилостивий».

3. Повечір’я з литією

Велике повечір’я з литією відправляється в навечіря Різдва Богоявлення і Благовіщення. Перші дві частини великого повечір’я є звичайними, а третя частина після прочитання псалмів і співу малого славослов’я має литію.

 

Північна (полуночниця)

1. Види північної.

2. Значення північної.

3. Хід північної.

 

Північна – це богослуження церковного правила, яке служиться близько півночі.

Північна буває: повсякденна, суботня і недільна. Повсякденна і суботня північні складаються з двох частин, а недільна складається з однієї частини.

Значення північної

1. Пам’ять молитви і страждань Ісуса Христа в Гетсиманському саду в четвер перед страстями.

2. Церква нагадує, що завжди треба бути готовим до страшного суду, коли Христос прийде наче жених опівночі.

3. На північній службі вірні своїми молитвами стають подібні до ангелів, які безнастанно співають пісню хвали на честь Пресвятої Тройці.


Хід північної


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 58 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тема 12. Церковне правило.| Воскресна (пасхальна) Утреня

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)