Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Посвячення церкви.

Тема 8.Церковний посуд | Молитва для одягання священичих риз | Заклик до молитви | Тема 12. Церковне правило. | Початок церковного дня | Воскресна (пасхальна) Утреня | Тема 16. Часи |


Читайте также:
  1. Из Милига же послав в Ефсс, он призвал ПРЕСВИТЕРОВ церкви...
  2. Положення церкви.

Після одержання дозволу треба просити про благословення наріжного каменя. А після закінчення будівництва про благословення церкви, а особливо престолу. Без посвячення церкви неможна в ній відправляти богослужіння. Хіба є наданий антимінс і є конечність богослужінь з огляду на більше число вірних для задоволення їх духовних потреб.

Посвячує церкву тільки єпископ або старший священник за порученням єпископа.

3. Втрата посвячення і примирення.

Церква тратить своє посвячення і благословення у випадку знищення або збещещення.

Переважно церква не тратить благословення хіба буде цілком знищена, або більша частина її стін завалиться.

Коли ж хтось тільки підмальовує чи коли ремонтує, чи реставрує її, чи відновлює окремі частини поступово, нетреба її наново посвячувати.

Збещещується церкву:

· Злочином вбивства у церкві;

· Неправним і злочинним важким пролиттям крові;

· Явним безбожним або неморальним вчинком який стався в самій церкві;

· Похованням у церкві неохрещеного чи виклятого після проголошення його екскомуніки;

· Збещещенням церкви не збещещується кладовище, хіба є з нею злучене і якщо навпаки.

Якщо збещещення наступить під час Богослужінь (церковне правило, св.. Тайни та ін.). А якщо під час Служби Божої перед освяченням або після Святого Причастя її треба також відразу перервати. Якщо після освячення, тоді треба допровадити до Святого Причастя, а після нього відразу перервати.

В цьому випадку треба забрати з церкви Найсвятіші Тайни, їх можна перенести до іншої церкви. Також треба зняти все з престолу позакривати ікони, а церкву закрити, аж до нового посвячення чи примирення. Збещещену церкву треба примирити чим швидше за обрядами описаних в літургійних книгах.

 

Тема 6. Святі місця

1. Каплиці.

2. Кладовища.

3. Печери, крипти.

4. Дзвони.

 

1. Каплиці.

Каплиці – це є менші доми Божі, які призначені для часткового, або виняткових обставинах публічного богослужіння. Початок каплиць є досить давнє, бо в перших століттях християнства вірні сходились на молитви на гробах мучеників там також приносили Богові жертви. Пізніше над тими гробами ставили доми, які на початках були призначені для приватних богослужінь. Коли число християн зросло ці доми перетворились на місця спільної молитви. Каплиці в пізніших часах були також у царських домах, при монастиряхі в деяких інших випадках.

Каплиці поділяються:

v Публічні – вони є побудовані для потреб якоїсь спільноти, або навіть для приватних осіб, але з тим що всі вірні під час богослужінь мають право туди входити;

v Напівпублічні – вони є збудовані для якоїсь спільноти, але до них не всім можна входити;

v Приватні або домашні – вони знаходяться в приватних домах і призначені для потреб лишень якоїсь особи чи родини.

Щодо публічних чи напівпублічних каплиць то зобов’язують ті самі правила що і церкву, тобто щодо посвячення і богослужінь. Щодо приватних каплиць, то в них можна відправляти тільки тоді коли Єпископ Ординарій її відвідав і затвердив одну Службу Божу крім неділь і урочистих свят.

Кладовища.

Ще з давніх часів люди дбали, щоб тіла їхніх померлих були поховані в відповідних місцях. Їх вважали святими місцями.

Чому тіла померлих ховали близько церков?

1. Щоб вірні спочивали там де за життя отримали духовну поживу.

2. Щоб живі вірні приходили до церкви пригадували собі своїх померлих і щиріше за них молились.

3. Щоб усвідомлювали, що живі і мертві є членами тої самої церкви, і що між ними існує духовний зв’язок.

4. Церква як наша духовна мати опікується нами і по смерті.

Цвинтар – місце посвячене церквою де хоронять тіла померлих. Це місце благословляє священник за дозволом Єпископа Ординарія. По середині ставиться великий Хрест, як знак перемоги Ісуса Христа над смертю. На гробах також ставлять хрест – це означає, що людина яка там похована жила і померла у вірі христовій і в надії на воскресіння до життя вічного.

На кладовище ще може бути місце для неохрещених дітей і людей які покінчили життя самогубством. Самогубців треба хоронити тільки з дозволу Єпископа Ординарія.

Цвинтарі роблять позамістом при дорогах, щоб нагадувати людям, що вони смертні.

Для кладовища потрібно:

- вільне місце;

- сухий грунт;

- далеко від будівль;

- гроби мають іти по порядку.

На кладовищі є будинок для інвентаря – трупарня. Цвинтар можна перекопувати через 10 років, не скоріше.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 58 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Положення церкви.| Знак Святого Хреста

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)