Молитва для одягання священичих риз

Стихаря:

Возрадується душа моя в Госоді, бо одягнув мене в ризу спасіння і одежею радості зодягнув мене: як на жениха поклав на мене вінець, і як невісту, украсив мене красою.

Епітрахиля:

Благословен Бог, що зливає благодать свою на священників своїх, і як миро на голові, що спливає на бороду, бороду Аронову, що спливає на край одежі його.

Пояса:

Благословен Бог, що перепоясує мене силою і положив непорочною путь мою, що чинить ноги мої, як оленеві і на висотах ставить мене.

Нарукавників:

Правого:

Десниця Твоя, Господи, прославиться в силі і права рука Твоя, Господи, сокрушила ворогів і множеством слави Твоєї стер єси супротивників.

Лівого:

Руки Твої створили мене і збудували мене. Врозуми мене і навчуся заповідей Твоїх.

Фелона:

Священники Твої, Господи, зодягнуться в праведність і преподобні Твої радістю возрадуються завжди, нині і повсякчас і на віки вічні. Амінь.

4. Єпископські ризи:

- стихар

- епітрахиль

- пояс

- нарукавники

- саккос

- набедреник

- омофор

- нагрудний хрест

- панагія

- мітра

- мантія

- жезл

- ручний хрест

Саккос – це є одіж з рукавами, подібна до дияконської дельматики. Він заступає в архиєрея місце фелона і має те саме значення що і фелон. У давніх часах саккос був святковим одягом візантійських царів. Пізніше ними вони позначали патріархів, а вже віднедавна ним відзначали митрополитів і патріархів.

Набедреник - це є чотирикутна хустина з такої самої матерії я к і сакккос з вишитим хрестом посередині. Його одягають так, щоб він був на рівні правого бедра. Набедреник вказує на духовний меч – слово Боже, яке перед невірними мають говорити ті, що мають право використовувати набедреник. Він має форму квадрата або ромба.

Омофор (нараменник) - це є широкий довгий стяг матерії, який опирається на двох раменах поверх саккоса, а на грудях і на плечах спадає донизу. Цей одяг відрізняє єпископа від священників. Символізує загублену вівцю, тобто людський рід, яку добрий пастир Ісус Христос бере на свої плечі.

Нагрудний хрест – вкладається на ланцюжку поверх всього одягу і вказує на сильну віру і любов, якими повинні бути перейняті серця тих, хто цей хрест носять на грудях архиєрея. Також носять нагрудні хрести, щоб завжди пам’ятати, що вони мають носити Христову науку не лиш в серці, але і визнавати її перед людьми.

Панагія (енкольпіон) – це є металевий медальйон на ланцюжку із зображенням Матері Божої з Дитятком Ісусом на руках (або з Ісусом Христом – як учителем) пан – всесвята, енкольпіон – нагрудник.. У цьому медальйоні містяться мощі.

Мантія – це є довга одіж без рукавів, яка покриває все тіло, крім голови. Вона є дуже довга і широка, переважно фіолетового кольору. Її єпископ одягає під час церковних походів, або коли сидить на своєму престолі в церкві під час богослужіння.

Спереду на мантії є зображені чотири євангелисти і це означає, що єпископ має бути вірним проповідником слова Божого, що описане в Євангеліях. Також на мантії може бути дві ікони Ісуса Христа і Пречистої Діви Марії. Вздовж мантії є нашиті золоті або сріблясті стрічки, які вказують на ріки спасенної науки, що пливе з уст архиєрея. Мантія – символізує той захист (покров), яким повинні охороняти єпископи своїх вірних.

Мітра – це є покриття голови, подібне до княжої корони. Мітра є ознакою вищого достоїнства і влади в церкві та вказує на терновий вінець, який було заложено Ісусові на голову в часі його страстей. На мітрі архиєрея вгорі є хрестик.

Жезл – це є металевий або дерев’яний держак вгорі з хрестиком, який стоїть на кулі і двома сплетеними вужами. Вужі вказують на злобу диявола, який безперестанку трудиться, щоб тих, які вірять в силу Св. Хреста звести до злого. Жезл вказує на духовну владу, яку мають ті, що його держать.

Паліум – це є вузька біла вовняна стрічка, на якій є вишиті чорні хрестики. Його посвячує Папа і пересилає митрополитом на знак зв’язку з апостольським престолом.

Єпископський перстень – його єпископ має завжди на правій руці. Надається єпископу після рукоположення (хіротонії). Він є відзнакою єпископа.

Тема 10. Богослужбові книги

1. Книги прості і нотні.

2. Книги незмінні.

3. Книги змінні.

1. У церковних книгах міститься багато різних богослужінь, кожне з яких переважно складається з трьох основних частин:

1. Читання Св. Письма і його пояснення.

2. Спів вірних.

3. Молитва священнослужителя.

Богослужбовими (церковними) – називаються книги, в яких містяться літургічні устави, чини чи досвід, наука, людська мудрість.

Перша бібліотека була організована Ярославом Мудрим при св. Софії. Туди приїздили з Греції чи інших країн, щоб робити переклади на церковно-слов’янську мову. Разом з християнством на Україну прийшли уже перекладені книги Кирила і Методія. За свідченням стародавніх життєписів вже в той час були перекладені: Євангеліє, Апостол, Псалтир, Часослов, Октоїх, Требник, Літургікон і Празнична Мінея. Ці книги використовувало духовенство Київської метрополії за правління Володимира Великого.

Церковно-слов’янські книги поділяються на:

Прості – в них містяться тексти богослужінь.

Нотні – в них містяться ноти до цих текстів.

Незмінні – в них міститься незмінний текст богослужінь.

Змінні – в них літургічні тексти змінюються залежно від часу літургічного року.

2. Книги незмінні

Часослов – це богослужбова книга, в якій міститься богослужіння однієї доби, без літургії. При кінці часослова є тропарі і кондаки цілого літургічного року.

Служебник (Літургікон) – в цій книзі міститься три Служби Божі (Літургії). У ній є: місяцеслов, календар, частини з Апостолів і Євангелій на кожен день.

Архієритикон – служебник Архиєрея. У цій книзі міститься три види Св. Літургій, чини Св. Тайн, різні благословення та свячення з доповнення, які стосуються єпископа.

Типик (Устав) – у ній міститься правило, по якому маютьвідправлятися богослужіння і в якому порядку, та в якому порядку мають братись пісні з поодиноких церковних книг. У даний час наша церква користується Типиком о.Ісидора Дольницького (1992 р.).

Требник – у цій книзі містяться богослуження на різні потреби і на уділення Св. Тайн, благословень, освячень та інших молитов.

Окремою книгою може бути виданий парастасник, в якому є відправи богослужінь за померлих, в ньому є: парастас, панахида, чин похорону.

Акафістник – в цій книзі містяться богослужіння, які називаються Акафісти (не сидіти). Акафіст складається з 13-ти кондаків і 12-ти ікосів та одної або двох кінцевих молитов.

3. Книги змінні

Октоїх (восьмигласник) – в цій книзі містяться деякі змінні частини богослужінь церковного правила на усі дні тижня. Октоїх уклав в YІІІ ст. Іван Дамаскин для того, щоб одні і ті ж пісні не повторювалися кожного тижня. Всі ті пісні поділені на вісім гласів і можуть повторюватись через вісім тижнів.

Тріодь (трипіснець) – це книга, якою користуємось на богослужіннях від неділі митаря і фарисея до неділі всіх святих.

Тріодь поділяється:

- посна (від неділі митаря і фарисея до Лазаревої суботи)

- цвітна (від Лазаревої суботи до неділі всіх святих)

Неділі посної і цвітної тріоді.

Н 33 – митаря і фарисея

Н 34 – блудного сина

Н 35 – м’ясопусна

Н 36 – сиропусна

1 Н посту – православія

2 Н посту -

3 Н посту – хрестопоклінна

4 Н посту – преп. Івна Ліствичника

5 Н посту – преп. Марії Єгипетської

6 Н посту – Квітна неділя

Н 1 – Воскресіння

Н 2 – про Тому

Н 3 – мироносиць

Н 4 – про розслабленого

Ср – переполовинення

Н 5 – про самарянку

Н 6 – про сліпородженого

Чт – Вознесіння

Н 7 - Св. отців І-го вселенського обору в Нікеї

Н 8 – П’ятидесятниця

Пн – Св. Духа

Н 1 по Зісл. – Всіх святих

Мінея – це книга, в якій міститься богослужіння на кожен день в році. Вона буває:

- місячна

- загальна

- святкова (празнична)

Місячна мінея складається з 12-ти частин. Святкова – це є скорочена мінея, в ній містяться богослужіння тільки на значні святкові дні року.

Загальна мінея – має загальні богослужіння для кожного роду святих.

Псалтир – це богослужбова книга, яка має 150 псалмів і поділена на 20 катизм. В псалтирі є ще додані молитви, які звичайно молимось під час читання псалтиря.

Євангеліє – добра новина – це є велика книга, яка знаходиться на престоіл. У цій книзі міститься Євангеліє 4-х євангелистів – Матея, Марка, Івана, Луки. При кінці є показник Євангелій на цілий рік, а також на відповідні потреби. З літургічної точки зору крім поділу на глави і стихи, також Євангеліє ділиться на 368 зачал.

Апостол - посланий – це є книга, в якій міститься: Діяння Апостолів, 7 соборних послань Петра, Якова, Івана та Юди, 14 листів Апостола Павла. Апостол також поділяється на 335 зачал.

Апостол і Євангеліє перечитується протягом року.

Тема 11. Богослужіння у Св. Церкві

1. Мета і форми богослужінь.

2. Складові частини богослужіння.

1. Кожна спільна молитва людей, яка організована церквою у відповідній формі називається богослужінням. Зміст і відправа церковних богослужінь є різні відповідно до того Коли? Чому? і Як? дане богослужіння відправляється.

Щодо змісту, то в деяких богослужіннях є лиш молитви, а в деяких молитви і пісні. Щодо відправи богослужіння бувають: недільні, повсякденні, святкові і принагідні.

Принагідне богослужіння – богослужіння при якісь нагоді.

2. Кожне богослужіння складається з трьох основних частин:

- читання Святого Письма

- молитва священнослужителя

- спів вірних.

Дата добавления: 2015-11-14