Стаття 1011. Договір комісії

1. За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Сторонами договору є комітент і комісіонер. Комітент - це особа, яка дає комісійне доручення, а комісіонер - особа, яка приймає комісійне доручення. Комітентами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Комісіонерами - як правило виступають відповідні організації в межах своєї спеціальної правоздатності. Комісіонер, виконуючи доручення, укладає правочини з третіми особами.

Істотними умовами договору є умови про предмет та ціну.

Предметом договору комісії є правочин, який комісіонер укладає з третіми особами за рахунок комітента з приводу продажу чи купівлі майна. Тобто, предметом договору є юридичні акти (правочини), а не фактичні дії, як, наприклад, у договорах перевезення, зберігання тощо.

Майно, з приводу якого може бути вчинений комісійний договір, частіше конкретно визначається у нормативних актах. Крім того є перелік речей, які не підлягають прийняттю на комісію (наприклад, зброя, боєприпаси (крім мисливської і спортивної зброї і боєприпасів до неї, а також холодної зброї), бойова і спеціальна військова техніка, вибухові речовини і вибухові засоби, отруйні речовини, наркотичні психотропні та отруйні засоби, лікувальні засоби та вироби медичного призначення, армійське спорядження, тканини та інші товари військового асортименту, формене обмундирування та інші).

Форма укладення договору: письмова.

Залежно від виду договору комісійне доручення може оформлятися різними документами, зокрема, квитанцією, нарядом тощо. Згідно з Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами громадяни України повинні пред’являти паспорт або документ, що його замінює, іноземні особи – відповідну посвідку на проживання в Україні або національний паспорт з відміткою про перебування в Україні.

Приймаючи товари на комісію, комісіонер на кожну одиницю товару виписує квитанцію у двох примірниках і товарний ярлик. Перший примірник квитанції видається комітентові, другий залишається у комісіонера.

При здачі товару на комісію комітент за домовленістю з комісіонером встановлюють ціну на комісійний товар на підставі ринкового попиту.

У певних випадках може бути знижена ціна на товар, що зданий на комісію і не реалізований протягом встановленого строку (60 календарних днів). Зокрема, якщо товар не реалізовано у строк, то ціна може бути знижена на 30 % від встановленої сторонами первинної вартості товару, а якщо товар не реалізовано протягом наступних 15 днів, то ціни знижують на 40 % від залишкової ціни після першого зниження.

Товари, прийняті на комісію, виставляються у торговельному залі для продажу не пізніше наступного дня після прийняття.

Для продажу певних товарів комісійний магазин повинен мати ліцензію, зокрема на спортивну і мисливську вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, а також холодну зброю, спеціальні засоби, заряджені сполуками сльозоточивої і дратівної дії, магазин реалізує на підставі ліцензії встановленої форми, яка видається органами внутрішніх справ.

Права та обов'язки комісіонера:

1. зобов'язаний вчинити право чини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі таких вказівок немає, то комісіонер зобов’язаний вчиняти право чини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. Якщо комісіонер вчинив право чин на умовах більш вигідних ніж ті, що були визначені комітентом, то додаткового одержана вигода належить комітентові (ст.1014 ЦК України)

2. має право за згодою комітента укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. Однак, у виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента (ст.1015 ЦК України);

3. має право для забезпечення своїх вимог за договором притримати річ, яка має бути передана комітентові. При цьому, у разі оголошення комітента банкрутом комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі (ст.1019 ЦК України);

4. має право відрахувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові (ст.1020 ЦК України);

5. відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента. Якщо при прийнятті комісіонером майна, що надійшло від комітента або майна, що надійшло для комітента, будуть виявлені недостача або пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони його прав та інтересів (ч.1-2 ст.1021 ЦК України);

6. зобов’язаний застрахувати майно комітента за його рахунок, якщо це передбачено договором або звичаями ділового обороту. Якщо комісіонер не застрахував майно комітента, то він відповідає за його втрату, недостачу, пошкодження (ч.3 ст.1021 ЦК України);

7. зобов’язаний надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором після вчинення право чину за доручення комітента (ч.1 ст.1022 ЦК України);

8. має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення право чину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали (ст.1024 ЦК України).

Права та обов'язки комітента:

1. якщо комітент має заперечення щодо звіту комісіонера, то він повинен повідомити про це комісіонера протягом 30 днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, то звіт вважається прийнятим (ч.2 ст.1022 ЦК України);

2. ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе комітент як його власник (ст. 1018 ЦК України);

3. зобов'язаний прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії (гроші, речі) (п.1 ст.1023 ЦК України);

4. оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки (п.2 ст.1023 ЦК України);

5. повинен виплатити винагороду комісіонерові плату за надані послуги. Крім того, якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, то він має право на додаткову плату. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, то вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. А у разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії (ст.1013 ЦК України);

6. зобов'язаний відшкодувати витрати, зроблені комісіонером у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за договором (ст. 1024 ЦК України).

Договір комісії окрім загальних підстав припинення договору припиняється також у разі:

1) відмови комітента від виконання договору. При цьому, якщо договір укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів (ч.1-2 ст.1025 ЦК України);

2) відмови комісіонера від договору, коли строк не встановлений договором. При цьому, комісіонер повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів (ч.1 ст.1026 ЦК України);

3) смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи - комісіонера.

Законодавець передбачає наслідки припинення договору комісії. Так, у разі відмови комітента від договору він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов’язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною. У разі відмови комітента від договору комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв’язку з виконанням договору (ч.3-4 ст.1025 ЦК України).

Комісіонер, який відмовився від договору комісії, повинен вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента. При цьому комітент повинен розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, протягом 15 днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера від договору. У разі невиконання комітентом цього обов’язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною (ч.2 ст.1026 ЦК України).

Якщо юридична особа – комісіонер припиняється і встановлюється її правонаступники, то права та обов’язки комісіонера переходять до правонаступників, якщо протягом строку, встановленого для заявлення кредиторами своїх вимог, комітент не повідомить про відмову від договору (ч.2 ст.1027 ЦК України).

Дата добавления: 2015-07-11