Читайте также:
|
Мета: вивчити основні положення аналізу стану бухгалтерського обліку, фінансової звітності та внутрішнього контролю.
Перелік понять, які мають бути засвоєні: організація ведення бухгалтерського обліку, порушення у веденні бухгалтерського обліку, стандарт 6 “Оцінка стану внутрішнього контролю”, Лімська декларація.
Зміст
1. Аналіз стану бухгалтерського обліку та складання звітності в бюджетних установах.
2. Аналіз стану внутрішнього контролю бюджетних установ.
1. Аналіз стану бухгалтерського обліку в бюджетних установах
Ст.113 Бюджетного кодексу України контролюючим органам надано повноваження в частині здійснення контролю за порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошторисів.
В процесі перевірок аналізуються:
· відхилення від встановленої організації бухгалтерського обліку і правил складання фінансової звітності;
· регламентована методологія обліку і оформлення бухгалтерських документів;
· вплив виявлених відхилень на своєчасність, достовірність і повноту відображення здійснених господарських операцій в обліку і звітності;
· економічні наслідки таких порушень;
· нормативно-правова забезпеченість фінансово-господарської діяльності бюджетних установ.
Перевірка дотримання законодавства при складанні і виконанні кошторису по суті є одним з найважливіших контрольних заходів. Для цього аналізується:
1. виконання доведених показників державного замовлення: статистичні дані про фактичний обсяг наданих послуг, фактичну чисельність контингенту, що отримує послуги в бюджетній установі, стан забезпечення певними матеріальними цінностями (запаси медикаментів, наявність підручників у закладах освіти);
2. звітність про результати виконання кошторису – відхилення між показниками затверджених асигнувань, фактичних та касових видатків може свідчити про необґрунтовано проведені розрахунки необхідних асигнувань, що є підставою для ретельного аналізу розрахунків за певними кодами економічної класифікації;
3. зміст наказів, що видавалися в установі стосовно її фінансово-господарської діяльності (наказів про виплати премій та матеріальної допомоги, встановлення стимулюючих надбавок).
Для виявлення впливу порушень у веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності на результати фінансово-господарської діяльності порушення необхідно класифікувати за такими типами:
1. організаційні
2. методологічні
3. інші.
Серед виявлених перевірками організаційних порушень слід навести такі:
§ порушення порядку організацій проведення інвентаризацій – неповне їх проведення або не проведення взагалі;
§ не затвердження графіку документообігу, внаслідок чого облік не забезпечує достовірність та повноту відображення усіх здійснених господарських операцій;
§ не видання розпорядчих документів щодо визначення кола осіб, яким надається право першого та другого підпису фінансово-бухгалтерських документів та документів щодо руху окремих товарно-матеріальних цінностей, які мають особливі правила обліку;
§ не затвердження положень про бухгалтерію та/або посадових інструкцій обліковців;
§ не укладання договорів про повну матеріальну відповідальність з особами, які виконують операції з приймання, зберігання та відпуску цінностей тощо.
Типовими методологічними порушеннями є:
· порушення порядку проведення індексації основних засобів та дооцінки товарно-матеріальних цінностей;
· не оприбуткування майна та коштів;
· неповне або несвоєчасне оприбуткування майна та коштів;
· повне або часткове невідображення в обліку окремих господарських операцій і процесів, переважно розрахункового характеру;
· несвоєчасне відображення в обліку окремих господарських операцій і процесів;
· списання видатків (у т.ч. авансових платежів) без підтверджуючих документів;
· списання необоротних активів та майна без підтверджуючих документів;
· списання майна, що фактично є в наявності і використовується;
· недотримання встановленої кореспонденції рахунків тощо.
Порушення групи “Інші”:
· недотримання елементарних правил оформлення первинних, зведених та звітних бухгалтерських і інших документів, які використовуються для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
· ведення одночасно декількох головних та/або касових книг;
· застосування бланків та регістрів невстановлених форм;
· невідповідність між даними аналітичного та синтетичного обліку, головної книги та фінансової звітності;
· невідповідність між аналогічними показниками фінансової звітності, наведеними у різних формах звітів тощо.
Основними факторами, які спричиняють вчинення порушень є:
· відсутність внутрішнього фінансового контролю за станом бухгалтерського обліку;
· неналежна увага керівників підприємств до питання організації бухгалтерського обліку;
· відсутність автоматизованого обліку в бухгалтеріях бюджетних установ;
· низька кваліфікація бухгалтерів;
· недостатність інформаційного забезпечення бухгалтерських кадрів щодо змін у законодавстві;
· відсутність в бюджетних установах ефективної внутрішньої системи економічного навчання для бухгалтерських кадрів.
Аналіз аналогічних порушень правил ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, допущених бюджетними установами, виявив три типи передумов для їх скоєння:
1. невиконання або неналежне виконання вимог загальнодержавних нормативно-правових актів;
2. незастосування галузевих нормативних актів;
3. відсутність чітких регламентів щодо обліку окремих господарських операцій (процесів) або неузгодженість між окремими нормативно-правовими актами.
У тих випадках, коли виявлені порушення вимог можна однозначно співвіднести з нормами, встановленими конкретними загальнодержавними або галузевими нормативними актами, запобігти аналогічним порушенням у майбутньому можливо шляхом:
· роз’яснень змісту нормативно-правових актів та особливостей їх застосування в бухгалтерському обліку і звітності установ певних галузей;
· активізації аналітичної та профілактично - попереджувальної роботи вищестоящих органів;
· посилення ролі попереднього та поточного контролю (у першу чергу, з боку казначейських органів та органів управління) за дотриманням бюджетними установами вимог нормативно-правових актів;
· недопущення послаблення вимогливості і реагування з боку керівників усіх рівнів на фінансові порушення, допущені посадовими та матеріально - відповідальними особами;
· запровадження більш жорстких вимог щодо підбору кадрів на посади головних бухгалтерів з одночасним підвищенням їх зарплати та ролі у прийнятті управлінських рішень;
· періодичного підвищення кваліфікації бухгалтерсько-економічних працівників та керівників, у т.ч. проведення систематичного економічного навчання та семінарів за участю представників фінансових, казначейських, податкових органів і ДФІ;
· систематичного перегляду існуючих регламентів ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності з метою спрощення, встановлення оптимальної (мінімальної) кількості облікових регістрів і звітних форм.
2. Аналіз стану внутрішнього контролю бюджетних установ
Функціонування бюджетних установ в Україні в нових економічних умовах вимагає збалансованого, цільового та максимально ефективного використання фінансових ресурсів. З цією метою здійснюється постійне вдосконалення форм і методів контрольно-ревізійної роботи, про що свідчить виникнення таких нових видів контролю, як аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ та аудит ефективності виконання бюджетних програм. Порядок здійснення таких видів аудиту є відмінним від порядку проведення традиційних ревізій. Передусім це стосується їх превентивності – здатності запобігати можливим порушенням, а не лише виявляти ті незаконні операції, що є завершеним фактом, як це здійснювалось раніше. Неабиякої важливості в процесі аудиту набуває оцінка системи внутрішнього контролю бюджетної установи. Це зумовлено тим, що правильно сформована така система здатна навіть без зовнішніх впливів попереджувати значні обсяги порушень.
Нормативною базою для оцінки стану внутрішнього контролю бюджетних установ повинний стати стандарт 6 “Оцінка стану внутрішнього контролю”, який містить критерії оцінки якості контролю, запровадженого на об’єкті.
Виділяють три основних етапи оцінки системи внутрішнього контролю:
– загальне ознайомлення із системою внутрішнього контролю;
– первинна оцінка надійності системи внутрішнього контролю;
– підтвердження достовірності оцінки системи внутрішнього контролю.
Основною метою здійснення прямого внутрішнього фінансового контролю в бюджетних установах повинно стати:
· забезпечення законності формування та ефективного використання фінансових і матеріальних ресурсів;
· вивчення причин та обставин, що призвели до порушень у бухгалтерському обліку;
· запобігання прийняттю управлінських рішень, які можуть мати в майбутньому негативні наслідки для об’єкта фінансового контролю й держави;
· нагляд за відповідністю об’єкта фінансового контролю прийнятим управлінським рішенням;
· аналіз виконання управлінських рішень, дослідження їх впливу на об’єкт фінансового контролю;
· прийняття за результатами фінансового контролю управлінських рішень, спрямованих на їх удосконалення.
Література: 4, 9, 17, 18, 20.
3. ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Тема 1: Бюджетна установа та її роль в бюджетному процесі
Мета: вивчення порядку аналізу і контролю виконання бюджету та стану роботи фінансових органів і органів Державного казначейства.
Теоретична частина:
1. Дати відповіді на питання:
1.1. Суть, значення і завдання аналізу виконання бюджету.
1.2. Права та обов”язки розпорядників бюджетних коштів.
1.3. Джерела та напрями аналізу виконання кошторису.
Практична частина:
1. Відповісти на тестові питання.
1.1. Що таке бюджет відповідно до Кодексу?
а) це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функції, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК протягом року;
б) це бюджетний фонд для використання фінансових ресурсів;
в) це фінансові ресурси, які використовуються для формування бюджетного фонду;
г) це виконання чинних нормативних актів фінансів і контролю.
1.2. Які нормативні документи використовуються для здійснення аналізу та контролю виконання кошторису бюджетних установ?
а) Закон України “Про державний бюджет”;
б) Закон України “Про бюджетну систему в Україні”;
в) бюджетний кодекс;
г) всі нормативні акти в частині, яка стосується ділянок роботи фінансових і казначейських органів;
д) всі відповіді вірні.
1.3. План формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань, функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду – це:
а) контроль доходів і видатків;
б) звіт про виконання кошторису;
в) бюджетне планування;
г) бюджет;
д) бюджетна класифікація.
1.4. Бюджетне надходження від податків і зборів формують:
а) доходну частину бюджету;
б) загальний фонд бюджету;
в) спеціальний фонд бюджету;
г) резервний фонд бюджету;
д) вірної відповіді немає.
1.5. Яким методом відбувається планування доходної частини бюджету починаючи з 2000 року?
а) формульним методом;
б) метод “від досягнутого”;
в) балансовим методом;
г) за допомогою трендового прогнозування;
д) за допомогою прийому різниць.
1.6. Передача коштів між загальним та спеціальним фондом бюджету дозволяється:
а) у випадку рішення керівника установи;
б) у межах, які відповідають вимогам чинного законодавства;
в) в межах, які зазначені в Законі України “Про бюджетну систему в Україні”;
г) в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України” чи рішення відповідної Ради;
д) всі відповіді вірні.
1.7. Надходження і витрати у зв’язку із зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів по бюджету, які використовуються для покриття різниці між доходами і видатками бюджету – це визначення:
а) профіциту бюджету;
б) асигнування бюджетного;
в) фінансування бюджету;
г) надходжень до бюджету;
д) бюджетного процесу.
1.8. Що не є згідно Бюджетного кодексу принципом бюджетної системи України:
а) обґрунтованість;
б) ефективність;
в) класифікаційність;
г) субсидарність;
д) справедливість і неупередженість.
1.9. З яких фондів складається державний бюджет:
а) внутрішнього і зовнішнього;
б) власного і позичкового;
в) загального і спеціального;
г) в національній і в іноземній валюті;
д) державного і приватного.
1.10. Загальний фонд включає:
а) всі бюджетні надходження від податків відповідно до плану;
б) надходження до позабюджетних фондів;
в) надходження від сплати податку на прибуток;
г) надходження амортизаційних відрахувань;
д) надходження від місцевих зборів.
1.11. За рахунок надходжень до позабюджетних фондів формується:
а) кошторис доходів і витрат;
б) державний бюджет;
в) загальний фонд;
г) спеціальний фонд;
д) місцевий бюджет.
1.12. Передача коштів між загальним і спеціальним фондами дозволяється:
а) в межах спеціальних бюджетних призначень;
б) за рішенням Мінфіну;
в) в межах визначених головним розпорядником;
г) в залежності від потреб нижчестоящих розпорядників;
д) в межах визначених Законом України “Про державний бюджет.
1.13. Дефіцит бюджету – це:
а) баланс доходів і видатків бюджету;
б) перевищення доходів над видатками;
в) сума державного боргу;
г) перевищення видатків над його доходами;
д) ненадходження податків до бюджету.
1.14. З яких елементів складається бюджетна система України відповідно до Бюджетного кодексу України:
а) бюджетів місцевого самоврядування;
б) бюджетів територіальних громад і державного бюджету;
в) державного і місцевих бюджетів;
г) бюджету АРК і обласних бюджетів;
д) немає вірної відповіді.
1.15. До бюджетної класифікації не входить:
а) класифікація доходів бюджету;
б) класифікація видатків бюджету;
в) класифікація податків бюджету;
г) класифікація фінансування бюджету;
д) класифікація боргу.
1.16. Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є:
а) державні внутрішні та зовнішні запозичення;
б) загальний фонд;
в) спеціальний фонд;
г) позабюджетний фонд;
д) немає вірної відповіді.
1.17. Стадіями бюджетного процесу є:
а) складання проектів бюджетів;
б) розгляд та прийняття закону “Про державний бюджет України”, рішень про місцеві бюджети;
в) виконання бюджету, в тому числі, у разі необхідності, внесення змін до закону “Про державний бюджет України”, рішення про місцеві бюджети;
г) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього;
д) всі відповіді вірні.
1.18. Коли починається і закінчується бюджетний період:
а) з 1 червня по 1 травня поточного року;
б) з 1 вересня по 1 серпня наступного року;
в) з 31 грудня по 31 жовтня того ж року;
г) конкретно не визначено;
д) з 1 січня кожного року по 31 грудня того ж року.
2. Розв’язати графічний диктант.
1. Чи вірно, що мета АВК – встановити: чи забезпечується в регіоні дотримання чинних нормативних актів щодо виконання бюджету?
2. Чи вірно, що бюджет – це використання фінансових ресурсів держави для забезпечення функцій влади?
3. Чи вірно, що Бюджетний Кодекс України вступив в дію 25.08.08 р.?
4. Чи вірно, що бюджет складається із загального та спеціального фонду?
5. Чи вірно, що бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі?
6. Чи вірно, що резервний фонд бюджету формується в розмірі 0,1% від суми загального фонду бюджету?
7. Чи вірно, що формування видаткової частини бюджету проводилось за формульним методом?
Тема 2: Аналіз виконання кошторисів бюджетних установ
Мета: вивчити вимоги нормативних актів зі складання кошторису, класифікацію витрат бюджетних організацій та витрачання.
Теоретична частина:
1. Дати відповіді на питання:
1.1. Аналіз дотримання вимог нормативних актів із складання кошторисів.
1.2. Аналіз використання коштів за статтями видатків.
1.3. Аналіз співвідношення касових та фактичних видатків
1.4. Дотримання вимог витрачання коштів спецфонду відносно до Переліку власних надходжень бюджетних установ і організацій.
Практична частина:
1. Скласти кросворд до теми “Аналіз виконання кошторисів бюджетних установ”.
2. Здійснити аналіз використання бюджетних коштів і зробити висновки за отриманими результатами:
2.1. Здійснити аналіз виконання кошторису доходів і видатків та зробити висновки за його результатами (таблиця 1)
Таблиця 1
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 200 | Нарушение авторских прав