ТЕМА 4. Державна інноваційна політика України

При вивченні теми 4 слід звернути увагу на те, що потреба державного регулювання інноваційних процесів обумовлена їх значенням для економіки та суспільства в цілому. Інновації стають головним заходом збільшення прибутку господарюючих суб’єктів за рахунок задоволення ринкового попиту, зниження виробничих витрат у порівнянні з конкурентами. Проте обмеженість ринкових механізмів як середовища репродукції та розповсюдження інновацій потребує державного втручання в ці процеси. Слід виділити наступні функції державних органів влади за регулюванням інновацій: акумулювання ресурсів на наукові дослідження та інновації, координація інноваційної діяльності, стимулювання інновацій, створення правової бази інноваційних процесів, кадрове забезпечення інновацій, формування науково-інноваційної інфраструктури, інституціональне забезпечення інноваційних процесів, регулювання соціальної та екологічної спрямованості інновацій, підвищення суспільного статусу інноваційної діяльності, регіональне та міжнародне регулювання інноваційних процесів.

Важливим є той факт, що держава повинна чітко визначити свою інноваційну політику – сукупність науково-технічних, виробничих, управлінських, фінансових та інших заходів, що пов’язані з просуненням нової або поліпшеної продукції на ринок. При цьому виділяють тактичні та стратегічні її аспекти.

Рекомендується детально розглянути чотири типи інноваційної політики держави:

1) політику “технологічного поштовху”;

2) політику ринкової орієнтації;

3) політику соціальної орієнтації;

4) політику структурних зрушень (зусилля, спрямовані на зміну економічної структури господарського механізму).

Дата добавления: 2015-07-11