ТЕМА 6. Стратегічне управління інноваціями

При вивченні теми 6 слід звернути увагу на те, що стратегічне управління інноваціямиє складовою частиною інноваційного менеджменту і вирішує питання планування й реалізації інноваційних проектів, передбачення глобальних змін в економічній ситуації, пошуку і втілення великомасштабних рішень, які забезпечують функціонування і розвиток за рахунок виявлення можливостей. Стратегічне управління інноваціями реалізує свою функцію через підсистеми загального та функціонального менеджменту.

Варто зазначити, що стратегічні цілі, орієнтовані на вирішення певної проблеми або завдання, що пов’язані з ринком чи принциповими питаннями життєздатності інноваційного підприємства не мають кількісної характеристики. Стратегія передбачає розробку обґрунтованих заходів і планів (програм, проектів) для досягнення намічених цілей, в яких повинні бути враховані науково-технічний і виробничий потенціали підприємства та його ринково-збутові можливості. При цьому розрізняють базові стратегії – модель поведінки інноваційного підприємства в цілому та функціональні – комплекс заходів і програм для окремих функціональних сфер і підрозділів інноваційного підприємства.

Слід зауважити, що інноваційна стратегія є важливою складовою загальної стратегії підприємства, а зміст стратегічного управління інноваціями є унікальним, його форми та методи не можуть тиражуватися для багатьох інноваційних підприємств. В той же час існує ряд базових підходів, які можуть розглядатися як основа для вироблення інноваційних стратегій і здійснення стратегічного управління інноваціями.

Рекомендується зважити на те, що в практиці стратегічного управління інноваціями використовуються такі методи як управління на основі екстраполяції, управління на основі розробки принципово нових стратегій, управління на основі прийняття оперативних рішень.

Важливим є те, що з метою ефективного досягнення поставлених цілей використовують контролінг – механізм забезпечення підвищеної віддачі введених в дію активів (ресурсів) за рахунок спеціальних прийомів контрольного супроводження регульованих процесів, головною функцією якого є розробка заходів по подоланню відхилень, що виникли.

ТЕМА 7. Планування інноваційних процесів

При вивченні теми 7 слід звернути увагу на те, що планування інновацій – один з основних елементів внутріфірмового управління діяльністю інноваційного підпри­ємства. Це система розрахунків, що спрямовані на вибір і обґрунтування цілей розвитку підприємств та підготовку рішень, необхідних для їх досягнення. В межах системи інноваційного менеджменту підсистема планування виконує свої функції: цільова орієнтація всіх учасників, координація діяльності, підготовка управлінських рішень, інформаційне забезпечення, мотивація учасників тощо. Разом з цим слід зазначити, що процес планування буде ефективним лише за умов дотримання певних принципів, а саме: єдності науково-технічних, соціальних і економічних завдань розвитку; наукової обґрунтованості; домінування стратегічних аспектів; комплексності; збалансованості; гнучкості та еластичності; безперервності.

Рекомендується розрізняти наступні види планів в системі інноваційного менеджменту за такими класифікаційними ознаками: за цілями, за предметом, за рівнем, за змістом планування. Складність процесів планування інновацій і різноманітність планів, що розробляються обумовлює необхідність жорсткої організації всіх процедур підготовки, обробки та синтезу планової інформації, контролю за виконанням планів і їх своєчасного коригування. Слід зауважити, що організація планування на інноваційному підприємстві передбачає вирішення трьох комплексів питань: 1) склад і характер спеціалізації органів планування інновацій; 2) форми координації робіт; 3) формалізація процесів планування інновацій на підприємстві.

Дата добавления: 2015-07-11