Читайте также:
|
При вивченні теми 2 слід звернути увагу на те, що сьогодні виділяють три типи розвитку цивілізації:
а) переважно екстенсивний, який ґрунтується на традиційних малоефективних виробничо-технологічних методах;
б) переважно інтенсивний, в основу якого покладено концепцію науково-технічного прогресу;
в) інноваційний, що характеризується перенесенням акценту з науково-технічних рішень на використання нових прогресивних технологій. При цьому науково-технічний прогрес розглядають як істотний фактор виробництва продукції, що забезпечує зростання продуктивності праці за рахунок удосконалення засобів виробництва та технології через нові наукові закономірності.
Рекомендовано зупинитись на визначенні ролі науково-технічного прогресу в економічному розвитку, яка полягає в тому, що він виступає як екзогенний та ендогенний фактор впливу на господарську систему.
Слід зосередитись на виділенні трьох основних типів моделей екзогенного науково-технічного прогресу (НТП):
1) автономного (нейтрального НТП);
2) уречевленого НТП;
3) індукованого НТП.
Крім того, існує три підходи в моделях ендогенного НТП:
1) НТП вважають результатом діяльності особливої галузі економіки, що виробляє нові технології;
2) враховується вплив фундаментальних досліджень та прикладних розробок, ефективність впровадження досягнень науки і техніки;
3) НТП визначається через розкриття причин та наслідків усередині виробничої системи.
Доцільно зауважити, що останнім часом концепція ендогенного НТП набула значного поширення, актуальними стали аналіз джерел і засобів упровадження та поширення технологічних досягнень а також методів управління цим процесом. Разом з цим слід зазначити, що сьогодні виділяють п’ять етапів розвитку інноваційної теорії.
Рекомендується детально розглянути: 1) класичну теорію інновацій, представниками якої традиційно вважають Й. Шумпетера, В. Зомбарта та В. Мічерліха; 2) теорію довгих хвиль М. Кондратьєва; 3) “неокласичні” постшумпетерські теорії, прихильниками яких вважають С. Кузнець, Г. Менш, М. Калецкі, В. Хартман, Б. Твісс та інших; 4) теорію “прискорення” або “інноваційного підприємництва”, яка виникла на основі робіт Й. Шумпетера та М. Кондратьєва, М. Колецкі. Її засновником став американський економіст П. Друкер; 5) соціально-психологічну модель, що пов’язана з пріоритетом людських відносин в управлінні інноваційною діяльністю. (Х. Барнет, Е. Вітте, Е. Денісон)
Разом з тим важливими є те, що науково-технічний розвиток відбувається хвилеподібно з циклами в 50 років і це обумовлює чергування ділових циклів у суспільному виробництві.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 61 | Нарушение авторских прав