Читайте также:
|
|
Різні припущення про походження підземних вод пропонувалися ще в давні часи. Вперше теорія про утворення підземних вод за рахунок просочування атмосферних опадів (інфільтраційна) була запропонована в 1 столітті до н.е. Згодом була забута і відновлена лише у 17 столітті. Довгий час її вважали єдино правильною.
У 1877 р. Німецький гідролог О.Фольгер виступив із спростуванням інфільтраційної теорії і висунув нову, так звану конденсаційну теорію походження підземних вод. Він твердив, що підземні води утворюються в основному за рахунок проникнення повітря в пори гірських порід і наступною конденсацією наявних в ньому водяних парів при охолодженні.
Проти конденсаційної теорії було висунуто багато заперечень і вона не дістала визнання.
Пізніше, на початку 20 століття російський вчений А.Ф.Лебедєв на основі своїх експериментальних досліджень довів можливість конденсації водяних парів повітря в порах гірських порід. Але на відміну від Фольгера, Лебедєв стверджував, що в породу проникає не повітря, а тільки водяні пари, що містяться в ньому і конденсується за певних температурних умов. Лебедєв пояснював цей процес різницею пружності водяних парів атмосферного та ґрунтового повітря. Водяні пари переміщуються із простору з більшою пружністю (з більш високою t0) в простір з меншою пружністю (з більш низькою t0).
Проте Лебедєв не вважав конденсаційний шлях утворення підземних вод єдиним та визначальним.
На сьогоднішній день, наукова думка стверджує, що процеси інфільтрації та конденсації відбуваються одночасно, накладаючись один на одній.
Нині, можна вважати встановленим, що основний вид живлення підземних вод (джерело формування) це інфільтрація – просочування атмосферних опадів та поверхневого стоку в земну товщу. Частина ж підземних вод утворюється шляхом – конденсації водяних парів у ґрунтовій товщі (лат. сondecatio – згущення)
За експериментальними даними В.Ф.Шебеко середньомісячна конденсація за теплий період (травень – вересень) на освоєному болоті становить 45мм, на не осушуваному 14 мм.
Частина опадів, яка поглинається грунтом і просочується в більш глибокі шари ґрунту називається інфільтрованими.
Коефіцієнт інфільтрації:
Кінф. = • 100, %
Апогл. – кількість поглинутих грунтом опадів, мм
А – сума опадів за певний період, м
Фактори впливу на показники інфільтрації:
· фізичні властивості ґрунту (мех.. склад, структурність);
· рельєф (наявність ярів, балок);
· рослинність;
· обробіток ґрунту;
· інтенсивність випадання атмосферних опадів.
Третім джерелом формування підземних вод є фізико-хімічні процеси у земній товщ і. У глибинних шарах земної кори підземні води часто мають високу t0 і містять рідкі мінеральні сполуки та гази.
У 1902 р. австрійський геолог Е.Зюсс висловив гіпотезу про утворення цих вод в результаті виділення з магми водню (Н) і дальшого його поєднання з киснем (О2) (утворення шляхом конденсації водяних парів, що виділились з магми), таким шляхом утворюються ювенільні води.
Ювенільні (незаймані) – глибинні земні води, що утворилися внаслідок фізико-хімічних процесів у земній товщі, знаходяться на глибині сотень тисяч метрів, обмежені водонепроникними шарами. Вперше беруть участь у кругообігу води.
Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 163 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Предмет та задачі гідрогеології | | | За умовами залягання |