Обгрунтування стратегії розвитку

Стратегічні цілі компанії/організації встановлюються на основі загальної місії та за результатами проведеного SWOT-аналізу. Як правило, компанія ставить перед собою не одну, а декілька цілей, серед яких необхідно виділити цілі, виконання яких є першочерговим. Для формулювання ефективних цілей слід ознайомитись з ознаками, що їх характеризують.

По-перше, цілі повинні бути конкретними, щоб виконавці чітко розуміли, чого необхідно досягти і куди спрямувати більше зусиль. По-друге, для здійснення оцінки результатів та контролю за їх виконанням цілі мають бути вимірюваними.

Наприклад, місію міжнародної компанії McDonalds можна сформулювати як забезпечення споживачів по всьому світові високоякісною їжею, однаково приготованою в ресторанах швидкого харчування зі стриманим інтер’єром і дружньою атмосферою. Однією з множини стратегічних цілей може бути наступна: збільшити кількість ресторанів швидкого харчування впродовж п’яти років на 15%, а наступну, що є наслідком попередньої, можна сформулювати так: збільшити обсяги продажу гамбургерів на 25% за рік. Такі цілі є конкретними і вимірюваними. Крім того, вони мають ще одну характеристику – встановлений термін їх виконання.

По-третє, цілі повинні бути орієнтованими в часі. Спочатку встановлюється довгострокова ціль на п’ять років або більше. Короткострокова ціль встановлюється на термін до 1 року, а середньострокова – відповідно на період від одного до п’яти років. Як правило, група середньо- та короткострокових цілей повинна забезпечити виконання цілей довгострокових.

Наприклад, виробниче підприємство встановлює довгострокову ціль – підвищити продуктивність виробництва на 25% впродовж п’яти років. Для досягнення цієї цілі встановлюється середньострокова ціль – збільшити продуктивність на 10% протягом двох років. Для цього необхідно розробити комплекс заходів, спрямованих на модернізацію виробництва, підвищення кваліфікації персоналу, управління товарно-матеріальними запасами, ефективне використання виробничих потужностей. В залежності від роду діяльності компанії/організації термін, на який встановлюються коротко- та середньострокові цілі можуть коригуватися.

Четвертою ознакою, що характеризує цілі, є їх реальність і можливість досягти, що витікає з вивчення сильних та слабких сторін компанії/організації.

Якщо, наприклад, виробничі потужності підприємства завантажені на 90%, то, звичайно, компанія не може встановити короткострокову ціль щодо збільшення обсягу виробництва продукції на 20%.

І останнє, цілі повинні бути узгодженими між собою, тобто підтримувати одна одну, інакше виконання однієї цілі стане на заваді досягненню іншої.

В процесі виконання контрольної роботи студенти повинні сформулювати довгострокові та короткострокові цілі для компанії/організації на основі проведеного SWOT-аналізу.

Якщо цілі можна розглядати як певні орієнтири розвитку компанії/організації, то стратегія є планом їх досягнення. Після того, як компанія співставить свої внутрішні сильні та слабкі сторони із зовнішніми можливостями та загрозами, а значить відповість на питання: «Де компанія/організація знаходиться зараз і якою справою займається?», можна визначити стратегію, тобто дати відповідь на наступні питання: «Куди компанія йде і яким чином вона потрапить туди, де хоче бути?».

Розглянемо основні чотири стратегічні альтернативи: обмежене зростання, зростання, скорочення, поєднання трьох попередніх стратегій.

Стратегія обмеженого зростання використовується в зрілих галузях промисловості зі статичною технологією, коли компанія/організація задоволена своїм положенням. Така стратегія характеризується найменшим ризиком, тому що цілі встановлюються за результатами досягнутого і корегуються з урахуванням інфляції.

Стратегія зростання використовується в галузях, що динамічно розвиваються, в яких постійно удосконалюються технології, а також при диверсифікації бізнесу. Така стратегія характеризується значним підвищенням рівня коросткострокових та довгострокових цілей над попередніми показниками. Зростання може бути внутрішнім – розширення асортименту товарів, та зовнішнім. Зовнішнє зростання можу відбуватися по вертикалі, коли компанія/організація купує оптову компанію-постачальника чи підприємства роздрібної торгівлі. Горизонтальне зовнішнє зростання відбувається, коли одна компанія купує іншу аналогічну. Найбільш очевидною формою зовнішнього зростання є злиття крупних компаній та утворення конгломератів (приклади злиття крупних автомобільних корпорацій: Nissan-Renault, Mazda-Suzuki або міжнародних компаній з авіаперевезень US Airways – Delta та ін.).

Стратегія скорочення використовується найчастіше тоді, коли показники діяльності компанії/організації продовжують погіршуватися. Така стратегія характеризується нижчим за досягнутий в минулому рівнем цілей, що встановлюються. Стратегія скорочення передбачає наступні варіанти:

- Ліквідація. Повний розпродаж активів та матеріальних запасів компанії/організації.

- Відсікання зайвого. Коли стає вигідним відокремити деякі види діяльності або підрозділи.

- Скорочення та переорієнтація. Зменшення діяльності до рівня операцій, якими можна управляти більш ефективно.

Поєднання стратегічних альтернатив використовують здебільшого великі фірми, які активно функціонують на декількох ринках. Об’єднання будь-яких з трьох наведених вище стратегій є стратегією поєднання.

За результатами проведеного дослідження студенти повинні аргументовано обрати стратегію подальшого розвитку компанії/організації.

Дата добавления: 2015-07-11