Соціально-економічні та історичні умови виникнення.

Буддизм

Буддизм є найдавнішою світовою релігією.

В середині VI ст. до н.е. тут існувало 16 великих держав, які утворювали різні об’єднання. На той час в Індії відбувся остаточний розпад сільської общини. А тому брахманізм себе вичерпав. Це сприяло пошуку нової релігії, яка б існувала на засадах вчення брахманізму.

Численні проповідники-скитники, які прислужилися виникненню буддизму, заперечували авторитет Вед, соціальних, моральних норм, що базувалися на них. Тоді ж сформувалася релігійно-філософська течія санкх’я («та, що перелічує істинні принципи»).

На відміну від брахманізму, який уже не задовольняв духовних потреб народу, вчення санкх’я проголошувало новий шлях спасіння душі – цілковиту відмову від чуттєвого світу і заглиблення в її істину завдяки самоспогляданню, самозаглибленню.

Санкх’я як філософська течія, що поєднувала матеріалістичні та ідеалістичні тенденції, існувала до XV ст. до н.е.

Засновником буддизму є Сіддхартха Гаутама, який згодом набув ім’я Будда – «просвітлений» (боголюдина, яка досягла найвищої святості).

Будда. Народився він у 550р. до н.е. у невеликій державі Капілавасту, що знаходиться на території теперішнього Непалу. Батько його був царем невеликого племені Шак’я. Мати була старшою дружиною царя. Мати померла, коли він був дитиною, виховувала його тітка, яка згодом стала черницею. За наказом царя його син не повинен був бачити людського горя. Вирісши, Будда одружився зі своєю кузиною, царівною Ясодхарі, з якою мав сина Рахулу. До 29 років жив у палаці свого батька, але одного разу захотів життя поза ним. Чотири зустрічі, що відбулися з різним інтервалом, різко змінили його життя: він зустрів скаліченого старістюзлидня, побачив хворого, який страждав у пилюці при дорозі, а ще через якийсь час – похорон (так він дізнався про смерть). Нарешті Будда зустрів аскета-ченця, який символізував для нього образ, позбавлений страждань. Перші три зустрічі засвідчили круговорот буття, четверта – шлях до спасіння. Це на стільки вразило царевича, що він вирішив пізнати джерела страждань, задля їх подолання. Він, крадькома покинув палац, шість років мандрував від села до села, перебиваючись милостинею, був аскетом-пустельником, віддаючись роздумам про світ. За ці роки страшенно схуд і ослаб. Та одного разу зрозумів: умертвіння тіла не обіцяє спасіння. А в день травневого повного місяця прозрів, став Буддою.

Заснувавши першу общину – сангху, в якій спочатку було п’ять ченців- аскетів, став мандрівним проповідником не нової релігії, а нового етичного вчення. Протягом 40 літ обійшов усі села, міста, долини середнього Гангу. Проповіді мали неабиякий успіх, ширили ряди учнів. Звали їх «буддхамі»(«прибічники Будди»). Коли йому виповнилося вісімдесят, почав готуватися до смерті. Помер у м. Кушінарі. Його тіло загорнули в п’ятсот нових саванів, поклали у дві залізні скрині і спалили на духмяному вогнищі на березі Гангу. Після спалення не залишилося ні попелу, ні сажі – лише кістки. На них як не реліквії претендувало чимало правителів і народів Індії. Їх було поділено на вісім частині захоронень в каплицях, збудованих царем Ашокою, завзятим послідовником Будди.

Ідея рівності всіх, незалежно від касти, людей. Можливість спасіння для всіх забезпечили буддизму статус народної релігії. Водночас буддійська проповідь соціальної пасивності, відмови від боротьби. Підкорення волі, нехтування дійсністю забезпечили йому і підтримку вищих верств суспільства. Поширення буддизму після смерті Будди відбулося за сприятливих умов. Для утримання рівноваги в суспільстві потрібна була могутня держава. Такою стала рабовласницька деспотія, яка набула особливого розвитку на сході Індії. У цей період(330-325 до н.е.) Індія зазнала вторгнення військ Александра Македонського. Але приблизно 305 до н.е. цар Чандрагупта - засновник династії Маур’я повернув землі, а цар Ашока(268-232 до н.е.) під владою тримав всю Індію і навіть частину нинішнього Афганістану. Він був ревним адептом буддизму,сприяв його зміцненню і поширенню в Індії, усвідомивши, що ця релігія допоможе подолати племінну роздрібненість, сприятиме утвердженню державної єдності. За час його царювання буддизм став державною релігією.

Дата добавления: 2015-07-11