Читайте также:
|
Канонічна буддійська література Тріпака («три корзини») створювалася в Індії та на о. Цейлон протягом останніх двох-трьох століть до нашої ери і перших століть нашої ери. Мовами буддійської літератури були палі та санскрит.
Найповніше збереглася палійська версія Тріпаки. Її канонічні тексти поділяються н три частини. Перша – Віная-пітака(«корзина статусу») – описує обов’язкові правила прийому до буддійських общин, описи життя періоду дощів, правила облаштування житла, носіння одягу.
Друга частина – Сутта-пітака(«корзина повчань») – найповніша збірка буддійських повчань і промов. Головними серед яких є промови Будди та його учнів, в яких ідеться про преваги буддизму над брахманізмом, критикується аскетизм, якому протиставляються любов, співчуття, доброзичливість. Разом з міфами про створення світу вміщено оповідь про останні роки Будди, обставини його смерті, спалення його тіла і розподіл останків після спалення. Книга подає численні відомості про тогочасні звичаї, народні традиції, особливості релігійної думки.
Третя частина – Абідарма-пітака(«корзина тлумачення вчення») розглядає буддійське в метафізичному й психологічному аспектах, подаючи його як Одкровення Будди. В 1871 р. в м. Мандалаї (Бірма) на П’ятому буддійському соборі було звірено різні списки, переклади і вироблено уточнений текст Тріпаки, який потім було вирізьблено на 729 спеціальних мармурових плитах. Для плити було збудовано мініатюрний храмик. Ці храмики створили своєрідний комплекс Кутудо. Завдяки комплексу Мандалай став найшановнішим буддійським центром.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 162 | Нарушение авторских прав