Буддійський культ

Він був простий і всім доступним. Формувався і розвивався він разом з розвитком чернечої общини (згідно з ученням, спасінню підлягали лише ченці). Кандидатів у ченці готують з восьмирічного віку. До двадцяти років вони вивчають священні книги і коментарі до них. На двадцятому році, за згодою батьків, їх посвячують у ченці. Для цього слід бути здоровим, мати розвинуту статуру і не нажити боргів. Їм може належати тільки вісім предметів: одяг (три предмети), пояс, віяло, мило, бритва і ситечко для води. У спілкуванні з жінкою чернець може промовити тільки п’ять слів, закриваючись від неї віялом. Обов’язково належить голити голову, обличчя, навіть брови. Кожен із них налети до певної сангхи – об’єднаної навколо монастиря чернечої общини. Рішення на зборах ченці приймають більшістю голосів.

Буддизм визнає необхідність шанування Будди та інших божеств. Це – щоденні молитви та жертвопринесення статуям Будди Гуатами та іншим буддам, паломництво до святих місць, обходи ступ (меморіальних і поховальних храмів). Поклоніння буддам і бодхисатвам - обов’язкова плата за допомогу у спасінні, без цього воно вважається недосяжним.

Буддійський культ вимагає і поклоніння реліквіям – мощам Будди і святим, предметам, що їм належали і якими вони користувалися або були виготовлені на їх честь. До реліквій також відносяться об’єкти природи - дерева, гаї, річки, пагорби та споруди пов’язані з життям Будди і святих. Кількість таких реліквій незлічена. Однією із специфічних форм культової практики буддизму є бхавану – самозаглиблення з метою роздумів над вчення Будди.

Єдиної централізованої церкви у буддизмі не існує. Буддисти об’єднані в національних чи державних межах. Певну роль відіграло те, що буддизм не був опозиційним до жодної влади. Очевидно, тому він швидко став релігією багатьох впливових держав, що існували на теренах Індії.

Дата добавления: 2015-07-11