Морально-етичні принципи буддизму

Стрижнем віровчення буддизму є людина, якій адресовані «Чотири благородні істини», «Восьмискладовий шлях спасіння». Чітко визначена мета людського існування: самовдосконаленням домогтися зупинення перероджень, вирватися із сансари і досягти нірвани.

Буддизм вибудував цілісну моральну систему без догматичних номр поведінки, без канонізації зовнішніх форм (звідси – нехтування культовою діяльністю).

Провідним мотивом його моральної концепції є людинолюбство. Він обстоює принципи. Дотримання яких забезпечує рівновагу людини, внутрішню її віддаленість від буденності, бо світ (сансара) – найбільше зло. Водночас буддизм визнає необхідність життя і діяти, залежність людини від суспільства. Але при цьому акцентує увагу людини на її внутрішньому бутті, психологічному стані, на самозаглибленні та відповідному моралізуванні.

Будда формулює «Десять великих доброчинностей»: щедрість у подаянні, терпимість, щирість, лагідність, смиренність, самообожнення, негнівливість, незаподіяння зла живим істотам, милосердя, непротидія силою силі. Найбільші «П’ять поганей»: убивство, крадіжка, перелюбство, брехня, пияцтво. Зазнає буддизм і «Десять зол» - це згадував «П’ять поганей», а ще обжерливість; надмірна захопленість музикою, співами, танцями і театром, бо це розбещує слух; надмірна любов до натирань, запахів, квітів, коштовностей, бо це розбещує зір і нюх; пристрасть до м’якого ложа, бо це розбещує відчуття; користолюбство.

Буддизм не проповідує аскетизму, хоч і не заперечує його.

Своєрідною є проповідь любові та милосердя до всього живого. Буддист споживає воду, користуючись ситечком, щоб комаха випадково не постраждала при цьому.

Буддизм пропагує однакове ставлення до всіх, закликає до особливого співчуття людям, чиї інтереси ущемлено, вважає зайвим захищати людину від насильства, карати за недобрі вчинки, навіть за вбивство. Він проголошує, що, відповідаючи насильством на зло, люди множать його. Тому до всього слід ставитися спокійно, не виявляти пристрасті до зла, ухилятися від нього. Коли всі так робитимуть, зло зникне. Ще одна особливість моральної концепції полягає в наданні особливого значення не зовнішнім чинникам, що впливають на людину, а на внутрішній силі особистості. Спасіння людини залежить не від жертвопринесення, не від молитви, не від чийогось покровительства чи заступництва, а тільки від самовдосконалення. Самовдосконалення у буддизмі пов’язане з уявленнями про істинне знання, скероване не на зовнішній світ, а на самопоглядання. Воно досягається шляхом медитацій (внутрішньо заглиблених роздумів), практикою буддійської йоги. Завдяки медитативному трансу людина має досягти чотирьох вищих станів: доброзичливості, піднесеної радості, співчуття до близьких, цілковитої безпристрасності. Завдяки цьому можна осягнути чотири вищі мудрості:

· радість, що виникає внаслідок відмежування від зовнішнього світу і концентрації мислення на важливій ідеї;

· спокій, який зупиняє розумову діяльність;

· захоплення, що виникає внаслідок відключення відчуттів.

· транс, що забезпечує цілковиту ізольованість від будь-яких подразнень, повну самозаміненість душі.

Дата добавления: 2015-07-11