Буддійське віровчення

Буддизм як філософська, етична, релігійно-культова система спирається на брахманістську традицію, головними елементами якої є сансара (принцип перероджень), ідея відплати (карма), праведного шляху (дхарма).

Буддизм перший із релігій звернувся зі своєю проповіддю до всіх людей, а в поглядах на життя робить акценти не на колективному, а на індивідуальному (людина може вирватися із сансари, усвідомивши і змінивши власний шлях). Він закликає людину до пошуку внутрішньої свободи, звільнення від усього, що обмежує її за життя, пропонує спосіб досягнення цього.

Стрижнем буддійського віровчення є його анімістична концепція. Як відомо, в анімістичних побудовах усіх релігій основою є вчення про Бога і душу.

Буддизм запозичив брахманістичну концепцію безсмертя душі, що відбувається внаслідок перенесення її з тіла однієї істоти в іншу. Душа складається з окремих дхарм, які після смерті людини не зникають, а лише втрачають місце в композиції, що існувала, бо ця композиція теж зникає. І негайно створюється нова, доля якої визначена життя тієї людини, яка була носієм душі,що зазнає змін. Залежно від того, як ця людина жила, як виконувала карму, дхарму, джамму, відбуватиметься нове втілення в нові композиції дхарм. Так відбуватиметься вся система перетворень, у процесі яких людина не виходить за межі сансари. Звичайні люди не знають про перевтілення своєї душі в минулому. Це знав тільки Будда.

Буддійська інтерпретація перевтілення душ не відводить Богові ніякої ролі в цьому процесі. Перевтілення відбувається за законами карми, і ніхто, навіть Будда, не може вплинути на нього. Виходячи із сансари, душа людини потрапляє у нірвану.

Нірвана - заспокоєння, згасання, стан, за якого віруючий звільнений від відчуттів, уявлень, свідомості, пристрастей, страждань.

Буддизм розглядає людину як комплекс реального матеріального тіла й духовної сутності (душі). Вона через складну систему само перетворень належить потойбічному світові, а її перебування в єдності з матеріальним тілом тимчасове. Але буддизм не тлумачить душу як окрему духовну сутність в середині людини, яка, покинувши згодом тіло, мандрує в потойбічності, підкоряючись волі Бога. Душа - органічна єдність комбінацій дхарм, які породжують і матеріальне, і духовне. Особливості комбінації дхарм становлять п’ять скандх (частин) душі. Сукупність скандх утворює душу людини – атман. Атман і є людиною, її «Я».

Буддійські концепції душі, її перевтілень, сансари та нірвани покладено в основу оригінального вчення, яке втілює буддійське розуміння людини.

Буддійське вчення має три принципи (трилакшани), які відрізняють його від інших релігій:

1. анітья – визнання змінності світу;

2. анатта (анатман) – відсутність вічної безтілесної душі;

3. духкха – визнання життя як постійного страждання.

Дата добавления: 2015-07-11