Читайте также:
|
|
ББК з 365 я 7
С О.В.Кулініч, О.І.Олефір, В.М.Стадніченко
Вступ
Задача виконання розрахунково-графічної роботи полягає у тому, щоб закріпити і поглибити теоретичні знання студентів, отримані під час вивчення курсу. До розрахунково-графічної роботи входить: тепловий і динамічний розрахунок двигуна та визначення його основних розмірів; виконання графіків до теплового та динамічного розрахунків, розрахунки основних деталей двигуна і перевірка їх на міцність, аналіз пристрою основних конструктивних елементів та функціонування основних систем двигунів внутрішнього згорання.
Розрахунково-графічна робота згідно з програмою дисципліни "Теорія теплових двигунів" складається з етапів згідно з таблицею 1:
Таблиця 1.
Етапи виконання розрахунково-графічної роботи
Назва етапів | Кількість годин самостійної роботи |
1. Тепловий розрахунок двигуна. | |
2. Динамічний розрахунок двигуна. | |
3. Графіки до теплового та динамічного розрахунку двигуна | |
4. Розрахунки основних деталей двигуна | |
5. Аналіз конструкції і функціонування основних систем двигуна | |
5. Оформлення пояснювальної записки і захист роботи | |
Всього |
ВИБІР ВАРІАНТУ РОБОТИ І ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
Оформлення пояснювальної записки розрахунково-графічної роботи провадиться на стандартних листах білого паперу А4 (210*297мм.), шрифтом TIMES NEW ROMAN 14 через півтора інтервалу. У зв’язку з тим, що деякі моделі принтерів не роздруковують рамки, дозволяється оформлювати проект на листах без рамок і штампів з дотриманням інших вимог ДСТУ по оформленню технічної документації.
Пояснення повинні підкріплюватись схемами і кресленнями. Схеми і креслення можуть бути виконані на електронних носіях, у цьому випадку прикладати до пояснювальної записки додаються не великоформатні роздруковки креслень, а їх електронний варіант на магнітних чи оптичних носіях, а до пояснювальної записки підшивається роздруківка кресленнями на листі паперу формату А4.
Нижче приведен зразок оформлення титульного аркуша розрахунково-графічної роботи.
---------------------------------------------------------------------------------------------------
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЙ АЕРОПОРТІВ
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
з дисципліни
«ТЕОРІЯ ТЕПЛОВИХ ДВИГУНІВ»
ВАРІАНТ № ________
Виконав студент ______ групи
факультету літальних апаратів,
номер залікової книжки
ХХХХХХХХХХХХ
_______________________()
підпис П.І.Б. студента
Завдання видано
"____"_____________200 р.
_______________________()
підпис П.І.Б. викладача
Завдання прийняв до виконання
"____"_____________200 р.
_______________________()
підпис П.І.Б. студента
Розрахунково-графічна робота захищена з оцінкою ________________________
Викладач, канд. тех. наук, доцент
_______________________()
підпис П.І.Б. викладача
Київ –2007
--------------------------------------------------------------------------------------------------
Вибір номеру варіанту завдання провадиться згідно з двох останніх цифр залікової книжки студента згідно з приведеною нижче таблицею 2 вибору варіанта завдання. Студент для двигунів з примусовим запалюванням може самостійно орієнтуючись на приведені у методичному посібнику і рекомендованій літературі вибрати один з варіантів вибору завдання, а саме чи вид палива, підібравши ступінь стиску, чи ступінь стиску, підібравши вид використовуємого палива.
Таблиця 2.
ТЕМАТИКА РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ
Номер варіанту | Дві останні цифри шифру залікової книжки | Номінальна потужність , кВт | Частота обертання валу, n, хв-1 | Паливо | Ступінь стиску, e | Система для розробки і аналізу |
01, 51 | А-92 | ПС | ||||
02, 52 | А-76 | КШМ | ||||
03, 53 | А-98 | ГРМ | ||||
04, 54 | Дизельне | ПНВТ | ||||
05, 55 | А-95 | СЗ | ||||
06, 56 | Дизельне | ПННТ | ||||
07, 57 | А-98 | СМ | ||||
08, 58 | Дизельне | ПС | ||||
09, 59 | Дизельне | СВК | ||||
10, 60 | А-95 | СІ | ||||
11, 61 | А-76 | СК | ||||
12, 62 | А-92 | ПС | ||||
13, 63 | Дизельне | ПНВТ | ||||
14, 64 | А-76 | КШМ | ||||
15, 65 | А-92 | ГРМ | ||||
16, 66 | Дизельне | ПННТ | ||||
17, 67 | А-92 | СМ | ||||
18, 68 | Дизельне | ПС | ||||
19, 69 | А-76 | ГРМ | ||||
20, 70 | А-92 | СІ | ||||
21, 71 | А-76 | СЗ | ||||
22, 72 | Дизельне | ПННТ | ||||
23, 73 | А-92 | КШМ | ||||
24, 74 | Дизельне | СКВ | ||||
25, 75 | А-95 | СВК | ||||
26, 76 | Дизельне | ПНВТ | ||||
27, 77 | А-92 | СІ | ||||
28, 78 | А-76 | СЗ | ||||
29, 79 | Дизельне | ГРМ | ||||
30, 80 | Дизельне | КШМ | ||||
31, 81 | А-76 | СК | ||||
32, 82 | А-98 | ГРМ | ||||
33, 83 | Дизельне | КШМ | ||||
34, 84 | А-92 | СМ | ||||
35, 85 | Дизельне | ПННТ | ||||
36, 86 | Дизельне | ПНВТ | ||||
37, 87 | А-95 | СІ | ||||
38, 88 | А-76 | СК | ||||
39, 89 | А-76 | СЗ | ||||
40, 90 | А-95 | СВ | ||||
41, 91 | Дизельне | СР | ||||
42, 92 | А-98 | СО | ||||
43, 93 | А-92 | СМ | ||||
44, 94 | А-76 | СВК | ||||
45, 95 | А-98 | СЗ | ||||
46, 96 | Дизельне | СО | ||||
47, 97 | А-92 | СМ | ||||
48, 98 | А-76 | СК | ||||
49, 99 | Дизельне | ПННТ | ||||
50, 00 | Дизельне | ПНВТ |
Згідно з приведеним нижче прикладом оформляється друга сторінка роботи, де приводиться завдання на виконання розрахунково-графічної роботи. Наприклад: згідно з двома останніми цифрами залікової книжки 98, вибирається 48 варіант, а саме бензиновий карбюраторний двигун потужністю 90 кВт, частота обертання колінчатого валу 3400 об/хв, паливо – бензин А-76, ступінь стиску – 6,, система для розробки і аналізу – система карбюрації.
-----------------------------------------------------------------------------------------------
Завдання
на виконання розрахунково-графічної роботи
з дисципліни “Теорія теплових двигунів”
Варіант № 48
Номер залікової книжки ХХХХХХХ98
Тема розрахунково-графічної роботи: розрахунок ДВЗ з параметрами:
Потужність – 90 кВт
Паливо – бензин А-76
Ступінь стиску – 6
Частота обертання колінчатого валу – 3400 об/хв
Система для розробки і аналізу: система живлення - карбюратор.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------
Розрахунково-графічна робота повинна мати наступний зміст, який приводиться на третій сторінці пояснювальної записки. Приклад типового змісту пояснювальної записки приведен нижче.
Зміст
Стор. | ||
1. 1.1. 1.2. 1.3. 1.4. 1.5. 1.6. 1.7. 1.8. 1.9. | ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК, Робочі процеси і характеристики двигуна Паливо і хімічні реакції Процес впуску Процес стискання Процес згоряння Процес розширення Індикаторні параметри робочого циклу Ефективні показники двигуна Основні розміри циліндра двигуна Побудова індикаторної діаграми | |
2. 2.1. 2.2. 2.3. | Кінематика кривошипно-шатунного механізму Переміщення поршня Швидкість поршня Прискорення поршня | |
3. 3.1. 3.2. 3.3. 3.4. 3.5. | ДИНАМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК двигуна і Динаміка кривошипно-шатунного механізму Сили тиску газів Приведення мас частин кривошипно-шатунного механізму Сили інерції Сумарні сили, що діють в кривошипно-шатунному механізмі Сили, що діють на шатунні шийки | |
4. | Система для розробки і аналізу | |
5. 6. | Література Додатки |
Номера сторінок дозволяється проставляти вручну. Дозволяється розташовувати зміст на другій сторінці після завдання, якщо ці два елемента пояснювальної записки розташовані на одному аркуші. У третьому розділі дається розширена назва системи для розробки та аналізу (приведен приклад).
Методичні рекомендації призначені для самостійного виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни “Теорія теплових двигунів”. Комплект матеріалів включає три ехсель-програми, але мається можливість виконати розрахунки на калькуляторі, приклад проведення розрахунків приведен.
Перед виконанням розрахунково-графічної роботи необхідне з'ясування наступних базових понять:
Механізм - від грецького слова mexanizmys – пристосування, це cовокупність рухомо з'єднаних ланок для передачі і перетворення руху.
Машина - від латинського слова mahina - устаткування, сукупність механізмів задатних робити доцільні рухи, що забезпечують перетворення не механічної енергії (теплової, електричної, хімічної, тощо) у механічну і виконання роботи.
Механізм і машина розрізняються тим, що в машині є, а в механізмі немає перетворення енергії, і якщо результатом є доцільна передача або перетворення механічного руху для виконання механічної роботи, то машина повинна мати додатковий пристрій, що перетворить не механічну енергію (теплову, електричну, хімічну) у механічну, яка потім і використовується. Безпосередньо у машині цю функцію виконує ДВИГУН.
Двигун перетворює теплову, хімічну, електричну (та інші види) енергію у механічну у виді найпростішого поступального або обертального руху. Тому що саме в двигуні в результаті перетворення енергій виникають сили, що роблять роботу, про двигун часто говорять як про силову установку. Найпростіша машина – це двигун.
Деталь - частина машини, що складає з цілого шматка матеріалу.
Вузол - з'єднання декількох деталей.
Механізм - пристрій, призначений для перетворення руху і швидкості.
Агрегат - з'єднання декількох пристроїв в одне ціле.
Система - сукупність окремих частин, зв'язаних загальною функцією. Наприклад: система живлення, система охолодження, гальмівна система і т.д.
Розрахунки рекомендується виконувати з ЕОМ, чи з допомогою калькулятора. При виконанні розрахункової роботи на ЕОМ виберіть відповідний ЕХЕЛЬ-файл з тепловим розрахунком відповідно бензинового для даного прикладу, чи відповідно до Вашого завдання дизельного двигуна. Відкривши його впишіть у відповідні клітинки параметри Вашого двигуна згідно з завданням і проведіть розрахунки. Скопіруйте розрахунки як таблицю і приведіть її на наступних сторінках Вашої роботи згідно з прикладом.
--------------------------------------------------------------------------------------------------
Початкові дані двигуна | Потужність | кВт | Число циліндрів | |||||
Частота | хв-1 | i= | ||||||
Характеристика палива | ||||||||
Масова частка вуглецю | С | 0,855 | кг/кг | |||||
Масова частка водню | Н | 0,145 | кг/кг | Молярна маса палива | ||||
Масова частка кисню | О | кг/кг | mт= | |||||
Характеристика навколишнього середовища | ||||||||
Температура | То | К | ||||||
Тиск | Ро | 0,101325 | МПа | |||||
Вибір величин для теплового розрахунку | ||||||||
Ступінь стиску | e | 8,2 | ||||||
Коефіцієнт надлишку повітря | a | 0,9 | ||||||
Підвищення температури |
| T | о | |||||
заряду в період впуску | ||||||||
Розрахунок процесу випуску | ||||||||
Коефіцієнт пропорційності | y | 1,1 | ||||||
Тиск в кінці випуску | Pr | 0,111458 | МПа | |||||
Температура в кінці випуску | Tr | К | ||||||
Вибір деяких показників і коефіцієнтів | ||||||||
Показник політропи стиску | n1 | 1,36 | ||||||
Показник політропи розширення | n2 | 1,23 | ||||||
Коефіцієнт використання теплоти | x | 0,88 | ||||||
Ступінь підвищ тиску за згорання | l | 4,060681 | ||||||
Коеф скруглення діаграми | f | 0,95 | ||||||
Відношен. ходу до діаметра циліндра | s/d | 0,8 | ||||||
Розрахунок кількості повітря, свіжого заряду і продуктів згорання | ||||||||
Кількість повітря, необхідна | Lo | 0,511905 | кмоль/кг | |||||
для згорання 1 кг палива | lo | 14,95652 | кг/кг | |||||
Кількість свіжого заряду | M1 | 0,469335 | кмоль/кг | |||||
Кількість продуктів згорання | M2 | 0,507714 | кмоль/кг | |||||
Розрахунок процесу впуску | ||||||||
Сумарний коефіцієнт | b+x | 2,6 | ||||||
Середня швидкість руху заряду | w | м/с | ||||||
Газова стала повітря | Rв | Дж/(кг К) | ||||||
Густина заряду | r | 1,23015 | кг/м3 | |||||
Тиск в кінці впуску | Pa | 0,093489 | МПа | |||||
Коефіцієнт залишкових газів | g | 0,055385 | ||||||
Температура в кінці впуску | Ta | 324,8545 | К | |||||
Коефіцієнт наповнення | h | 0,882709 | ||||||
Розрахунок процесу стиску | ||||||||
Тиск в кінці стиску | Pc | 1,63511 | МПа | |||||
Температура в кінці стиску | Tc | 692,886 | К | |||||
Розрахунок процесу згорання | ||||||||
Низча теплота згорання | hн | МДж/кг | ||||||
Невикористана теплота згорання | Dhа | 6,142857 | МДж/кг | |||||
Активна теплота згорання | hа | 37,85714 | МДж/кг | |||||
Коефіцієнт молекулярної зміни | mo | 1,081774 | ||||||
Коефіцієнт молекулярної зміни | m | 1,077482 | Dhа | 6,142857 | ||||
Внутрішня енергія заряду за стиску | Uc | 10,70792 | Мдж/кмоль | |||||
Внутрішня енергія при згоранні | Uz | 72,3583 | Мдж/кмоль | 37,85714 | ||||
Температура кінця згорання | Tz | 2611,262 | К | |||||
Тиск в кінці згорання | pz | 6,639661 | МПа | |||||
Ступінь попереднього розширення | r | |||||||
Ступінь подальшого розширення | d | 8,2 | ||||||
Розрахунок процесу розширення | ||||||||
Тиск в кінці розширення | Pb | 0,499062 | МПа | |||||
Температура в кінці розширення | Tb | 1609,434 | К | |||||
Індикаторні показники двигуна | ||||||||
Середній індикаторний тиск циклу | ||||||||
розрахункового | Pi роз | 1,203184 | МПа | |||||
дійсного | Pi | 1,143025 | МПа | |||||
Індикаторний ККД | hi | 0,322033 | ||||||
Питома індикаторна витрата палива | gi | 0,254068 | кг/(кВт год) | |||||
Ефективні показники двигуна | ||||||||
Експериментальні коефіцієнти | a | 0,04 | ||||||
b | 0,0135 | |||||||
Середня швидкість поршня | c | м/с | ||||||
Середній тиск механічних втрат | Pm | 0,202 | МПа | |||||
Середній ефективний тиск | Pe | 0,941025 | МПа | |||||
Механічний ККД | hm | 0,823276 | ||||||
Ефективний ККД | he | 0,265122 | ||||||
Питома витрата палива | ge | 0,308606 | кг/(кВт год) | |||||
Розрахунок основних розмірів двигуна | ||||||||
Літрова потужність | Nл | 42,34614 | кВт/л | |||||
Робочий об'єм двигуна | Vл | 0,684832 | л | |||||
Робочий об'єм циліндра | Vh | 342,4161 | см3 | Приймаєм | ||||
Діаметр циліндра | D | мм | мм | |||||
Хід поршня | S | мм | мм | |||||
lш | 0,25 | |||||||
Радіус кривошипа | R | мм | мм | |||||
Довжина шатуна | lш | мм | ||||||
Перерахунок потужності двигуна | ||||||||
Робочий об'єм циліндра | Vh | 348,5471 | см3 | |||||
Робочий об'єм двигуна | Vл | 0,697094 | л | |||||
Потужність двигуна | Ne | 29,51925 | кВт | |||||
Визначення сил інерції в КШМ | ||||||||
Маса поршня і шатуна | mп | кг/м2 | mш | кг/м2 | ||||
Складова сил інерції мас, що | ||||||||
рухаються поступально | K | 1,489041 | МПа | |||||
Сила інерції мас, що обертаються | Pjo | 1,14643 | МПа |
-------------------------------------------------------------------------------------------------
Нижче приведен алгоритм розрахунку при виконанні розрахунків на калькуляторі. Наступне – готовий приклад виконання одного з варіантів. При виконанні роботи без використання ЕОМ, робота і розрахунки оформлюються акуратно вручну. При виконанні розрахунків на ЕОМ дається повне пояснення проведених розрахунків згідно з приведеним нижче прикладом. Графічний матеріал приводиться у тексті на окремих аркушах, чи підшивається у кінці роботи, з обов’язковим позначенням цих залежностей. Рекомендовано графічний матеріал виконувати з використанням ЕОМ в любому з редакторів, наприклад Ехcеl, чи Mathcad.
----------------------------------------------------------------------------------------------------
1. ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК, Робочі процеси і характеристики двигуна
1.1. Паливо та хімічні реакції
Для бензинових палив с достатньою точністю можна прийняти наступний ваговий склад:
С=0,8555; Н=0,145.
Для повного згоряння палива необхідно конкретна кількість повітря, яка називається теоретично необхідною та визначається зо елементарним складом палива:
, або ,
де - теоретично необхідна кількість повітря (в кг) для згоряння 1 кг палива;
- теоретично необхідна кількість повітря (в моль) для згоряння 1 кг палива.
0,232 – масовий вміст кисню в 1 кг повітрі;
0,208 – об’ємний вміст кисню в 1 моль повітря.
кг
кмоль/кг
Відношення дійсної кількості повітря , яке приймає участь у згорянні 1 кг палива, до теоретично необхідної кількості повітря є коефіцієнт надлишку кисню
(для бензинових двигунів)
Приймаємо =0,85
Кількість горючої суміші:
,
де - молекулярна маса парів палива (для бензину =110...120 кг/моль)
Приймаємо = 115 кг/моль.
кмоль/кг
Кількість окремих компонентів продуктів неповного згоряння палива ( <1)
- диоксиду вуглицю (СО2/кг палива)
; = 0,0492
- оксиду вуглецю (кмоль СО/кг палива)
; ;
- водяної пари (кмоль Н2О/кг палива)
; ;
- водню (кмоль Н2/кг палива)
; =0,01;
- азоту (кмоль N2/кг палива)
; ;
де К=0,45...05. Приймаємо К=0,46
Загальна кількість продуктів неповного згоряння палива (кмоль на кг палива):
Зміна кількостей молів робочого тіла при згорянні визначається як різниця кількості пальної суміші і загальної кількості продуктів повного чи неповного згоряння палива (кмоль/кг палива)
; .
Відносна зміна обсягу при згорянні характеризується величиною хімічного коефіцієнту молекулярної зміни палючої суміші , що являє собою відношення кількості молів продуктів згоряння до кількості молів палючої суміші.
; .
Зміна об’єму при згорянні робочої суміші враховує дійсний коефіцієнт молекулярної зміни робочої суміші, що являє собою відношення загальної кількості молей газів у циліндрі після згоряння до числа молів до згоряння:
;
де - коефіцієнт залишкових газів при повному навантаженні.
Для бензину: =0,03...0,096. Найчастіше приймається =0,06
При визначенні теплоти згоряння паливно-повітряної суміші Нр.сум необхідно враховувати, що в процесі згоряння бере участь не паливна суміш, а робоча суміш і залишкові гази.
Якщо , то
; =73,07,
де - нижча теплота згоряння палива. =44 МДж/кг – для бензину.
= - витрата тепла при неповному згорянні палива.
=9,3.
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 85 | Нарушение авторских прав