Процес впуску.

P₀ = 0,1 Мпа; Т₀ = 293К

Значним резервом підвищення потужності двигуна є застосування примусового наддуву робочої суміші за допомогою турбокомпенсаторів. Тиск наддувного повітря Р_к (змінюється в межах 0,12...0,22МПа). Приймаємо Р_к = 0,2Мпа.

Температура за компресором Т_к визначається:

,

де - показник політропи стиску повітря в компресорі ( =1,4...2). Приймаємо =1,7.

У циліндрі двигуна перед початком впуску завжди міститься деяка кількість залишкових газів, тиск яких визначається:

= 0,105Мпа.

Температура залишкових газів лежить у межах:

- для карбюраторних двигунів:

Приймаємо 1000К.

Тиск наприкінці впуску - основний фактор, що визначає кількість робочого тіла, що надходить у циліндр двигуна.

, Мпа,

де - втрати тиску за рахунок опору впускної системи і згасання швидкості руху заряду в циліндрі можна визначити з рівняння:

,

де - вираз, що враховує згасання швидкості руху заряду й опір впускної системи.

Приймаємо ;

= 50...130 м/с – середня швидкість руху заряду в найменшому перетині впускного колектору.

Приймаємо =100м/с;

- щільність заряду на впуску. кг/м³,

де = 287 Дж/кг град - - газова стала для повітря.

Коефіцієнт залишкових газів характеризує якість очищення циліндра від продуктів згоряння:

,

де - підвищена температура заряду.

Приймаємо .

Температура наприкінці стиску:

.

Найбільш важливою величиною, що характеризує процес впуску є коефіцієнт наповнення:

,

де - дійсна кількість свіжого заряду;

- теоретично можлива кількість свіжого заряду, що може вміститися в робочому обсязі циліндра;

- підігрів заряду від стінок впускного колектора.

1.3. Процес стискання.

; Мпа.

; =1,335 1,415

Приймаємо = 1,35;

.

Дата добавления: 2015-07-10