Ми завжди прагнемо забороненого і бажаємо недозволеного.

Овідій П.

Ночував я сам, але знов заснув під голос незайманої… а ранком прочитав СМС: «Доброго ранку, котику». Ранок дійсно був чудовий. На вулиці світило сонечко, відкривши вікно я відчув запах блятства, що дуже тішило мене.

Побачивши в університеті ту блонду, я переступив через свої принципи і підійшов до неї:

- Привіт…

- Привіт!

- Я помітив, як ти вже декілька днів дивишся на мене і зрозумів, що ти хочеш зі мною познайомитись. Мене Макс. – в її очах я побачив велику радість. Вона вся почервоніла і розгубилась.

- А мене Женя…

- Женя??? Оригінально, в мене була однокласниця Женя, хороша була дівчинка (і в ліжку була класною)

- А чому була?

- Вона вийшла заміж…

- Хаха…і що хіба про одружених говорять в минулому часі?

- Ну… я говорю саме так… ой ти знаєш, я трішки спішу, бо треба ще зошити якийсь там взяти, але мені стобою було дуже цікаво поспілкуватись (і я скоро тебе трахну)

- Мені також.

- Давай я запишу твій номер і ми продовжимо наше спілкування. Давай 80…

І знову все просто. Я починав не розуміти, чи всі дівчата такі тупі, чи то я такий хороший? Як можна ось так роздавати свої номери? Коли я ішов від неї я сказав: «Зідзвонимось». Так і сталось вечором вона подзвонила перше, для мене це означало: «я сама прийди і трахне мене». Але розмова була трішки іншою, вона сказала, що зараз повинен прийти її хлопець, а точніше наречений (через 5 місяців у них заплановане весілля), але вона хоче зі мною завтра зустрітись. Блять, а я як раз на завтра запланував зустріч з незайманою. І тут в мене виникає ідея:

- Добре, Женя, ми завтра зустрінемось, але вечором, пізно-пізно…

- Макс…я дійсно живу сама, але в гості до себе я тебе не пущу.

- (Хаха…ти мене пустиш у гості до себе в труси) Ну як хочеш, тоді давай о 7 годині біля універу.

- А чому біля універу? Давай в центрі.

- Я мав на увазі о 7 годині ранку, в холі нашого універу. Папа.

- Чекай……..

Але я не слухай її далі, а на наступні дзвінки просто не відповідав. Через годину я написав СМС: «Я буду чекати. До зустрічі».

Але через годинку, коли я сидів у vip-зоні нічного клубу з новими клієнтами, яким я зваблював дівчат, я пожалів, що запланував побачення на таку рану годину. І знав, що мушу піти, бо принципово тримав своє слово. В нічному клубі все було дуже просто, до другої години я справився із своїми завданнями (привів трьом хлопцям три дівчини) і з чистою совістю поїхав додому.

Дата добавления: 2015-07-10