Читайте также: |
|
Під життєздатністю насіння розуміють вміст у насіннєвому матеріалі живих зерен, виражений у відсотках. її визначають, якщо необхідно швидко отримати інформацію про якість насіння, що перебуває у стані спокою, або потребує тривалого пророщування, а також для з'ясування причин низької схожості насіння. Найпоширеніший біохімічний тетразольно-топографічний метод визначення життєздатності.
Живі зародки, оброблені тетразолхлоридом (або бромідом) набувають червоного (малинового) кольору, а мертві залишаються незабарвленими.
Визначення життєздатності проводять за двома пробами по 100 зернин у кожній, відібраними з насіння основної культури від визначення чистоти. Для аналізу готують 0,5%-й розчин тетразолу (5 г тетразолу розчиняють у 1000 см3 дистильованої або свіжокип’яченої води). Розчин можна використовувати повторно, зберігаючи у холодильнику в темній щільно закритій посудині.
Проби насіння замочують у воді протягом 15—18 годин (зручно на ніч) за температури 20°С, а свіжозібраного — 10—15°С. Зерна, що легко розрізуються, не замочують.
Набряклі зерна розрізують навпіл:
• зернові — вздовж зародка на 2/3 ендосперму;
• зернобобові, технічні — на дві сім'ядолі вздовж корінця.
їх кладуть у хімічну склянку з водою, промивають декілька разів, заливають розчином тетразолу й залишають на 1 годину ЗО хвилин за температури 20°С або 40—45 хвилин за температури 30°С. Якщо забарвлення тканин зародка слабке, термін обробки подовжують ще на 30—60 хв. Насіння зернобобових культур після замочування розрізують на дві половинки й знімають насіннєву оболонку. Половинки витримують у розчині тетразолу протягом 3—4 годин за температури 30°С. Потім розчин зливають, половинки декілька разів промивають водою, розкладають на фільтрувальному папері і
Енергію проростання визначають в одному аналізі зі схожістю, але підрахунок нормально пророслих зерен проводять раніше. Наприклад, у більшості зернових культур її визначають по закінченні З діб пророщування, а схожість — 7 діб, і виражають у відсотках нормально пророслих зерен у пробі, взятій для аналізу. При пророщуванні свіжозібраного насіння (за зниженої температури) енергію проростання визначають на 2 доби пізніше строку, встановленого для визначення цього показника; відповідно на такий же строк збільшують час обліку схожості.
При обліку схожості підраховують всі пророслі і непророслі насінини, розподіляючи їх на такі групи: нормально пророслі, ненормально пророслі, набряклі Й загнилі. До нормально пророслих насінин відносять ті, у яких найважливіші органи (корінці, підсі-м'ядольне та надсім'ядольне коліна, росток) добре розвинуті, без дефектів, пошкоджень та загнивання.
У культур, насіння яких проростає кількома зародковими корінцями (зернові колосові культури), до нормально пророслих насінин відносять ті, що мають не менше двох нормально розвинутих корінців, більших за довжину зерна, й росток розміром не менше половини його довжини. У ячменю і вівса довжину ростка (кільчика) визначають за тією його частиною, що вийшла за межі квіткових лусок.
У гороху, кукурудзи, проса та інших культур, які проростають одним корінцем, до нормально пророслих відносять насінини, що мають розвинутий головний зародковий корінець розміром більшим за довжину зерна й сформований росток. У нормально пророслих насінин соняшнику сім'ядолі повинні легко звільнятися від плодової й насіннєвої оболонок.
Схожість насіння визначають як середнє арифметичне з чотирьох повторень, а їхні допустимі відхилення наведені в табл. 14.
Таблиця 14. Допустиме відхилення повторень від середнього арифметичного значення визначення схожості, %
Середнє арифметичне значення схожості, % | Допустиме відхилення повторень (%), від середнього |
97-98 95-96 92-94 88-91 83-87 | ±2 ±3 ±4 ±5 ±6 ±7 |
Х Х
Х
Х Х
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 171 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Визначення травмованості | | | Схема 3. Проби з п'яти пунктів |