Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Визначення життєздатності

Читайте также:
  1. Анкета для визначення рівня мікроклімату в колективі
  2. Визначення
  3. Визначення висоти фундаменту
  4. Визначення віку тварин
  5. Визначення довжини анкерування робочих стержнів які обриваються.
  6. Визначення довжини анкерування робочих стержнів, які обриваються.
  7. Визначення живої маси тварин

Під життєздатністю насіння розуміють вміст у насіннєвому ма­теріалі живих зерен, виражений у відсотках. її визначають, якщо необхідно швидко отримати інформацію про якість насіння, що перебуває у стані спокою, або потребує тривалого пророщування, а також для з'ясування причин низької схожості насіння. Найпо­ширеніший біохімічний тетразольно-топографічний метод визна­чення життєздатності.

Живі зародки, оброблені тетразолхлоридом (або бромідом) на­бувають червоного (малинового) кольору, а мертві залишаються незабарвленими.

Визначення життєздатності проводять за двома пробами по 100 зернин у кожній, відібраними з насіння основної культури від ви­значення чистоти. Для аналізу готують 0,5%-й розчин тетразолу (5 г тетразолу розчиняють у 1000 см3 дистильованої або свіжокип’яченої води). Розчин можна використовувати повторно, зберіга­ючи у холодильнику в темній щільно закритій посудині.

Проби насіння замочують у воді протягом 15—18 годин (зручно на ніч) за температури 20°С, а свіжозібраного — 10—15°С. Зерна, що легко розрізуються, не замочують.

Набряклі зерна розрізують навпіл:

• зернові — вздовж зародка на 2/3 ендосперму;

• зернобобові, технічні — на дві сім'ядолі вздовж корінця.

їх кладуть у хімічну склянку з водою, промивають декілька ра­зів, заливають розчином тетразолу й залишають на 1 годину ЗО хвилин за температури 20°С або 40—45 хвилин за температури 30°С. Якщо забарвлення тканин зародка слабке, термін обробки подов­жують ще на 30—60 хв. Насіння зернобобових культур після замо­чування розрізують на дві половинки й знімають насіннєву обо­лонку. Половинки витримують у розчині тетразолу протягом 3—4 годин за температури 30°С. Потім розчин зливають, половинки декілька разів промивають водою, розкладають на фільтрувальному папері і

 

Енергію проростання визначають в одному аналізі зі схожістю, але підрахунок нормально пророслих зерен проводять раніше. На­приклад, у більшості зернових культур її визначають по закінченні З діб пророщування, а схожість — 7 діб, і виражають у відсотках нормально пророслих зерен у пробі, взятій для аналізу. При про­рощуванні свіжозібраного насіння (за зниженої температури) енер­гію проростання визначають на 2 доби пізніше строку, встановле­ного для визначення цього показника; відповідно на такий же строк збільшують час обліку схожості.

При обліку схожості підраховують всі пророслі і непророслі насінини, розподіляючи їх на такі групи: нормально пророслі, не­нормально пророслі, набряклі Й загнилі. До нормально пророслих насінин відносять ті, у яких найважливіші органи (корінці, підсі-м'ядольне та надсім'ядольне коліна, росток) добре розвинуті, без дефектів, пошкоджень та загнивання.

У культур, насіння яких проростає кількома зародковими ко­рінцями (зернові колосові культури), до нормально пророслих на­сінин відносять ті, що мають не менше двох нормально розвину­тих корінців, більших за довжину зерна, й росток розміром не менше половини його довжини. У ячменю і вівса довжину ростка (кільчика) визначають за тією його частиною, що вийшла за межі квіткових лусок.

У гороху, кукурудзи, проса та інших культур, які проростають одним корінцем, до нормально пророслих відносять насінини, що мають розвинутий головний зародковий корінець розміром біль­шим за довжину зерна й сформований росток. У нормально про­рослих насінин соняшнику сім'ядолі повинні легко звільнятися від плодової й насіннєвої оболонок.

Схожість насіння визначають як середнє арифметичне з чоти­рьох повторень, а їхні допустимі відхилення наведені в табл. 14.

 

Таблиця 14. Допустиме відхилення повторень від середнього арифметичного значення визначення схожості, %

Середнє арифметичне значення схожості, % Допустиме відхилення повторень (%), від середнього
97-98 95-96 92-94 88-91 83-87 ±2 ±3 ±4 ±5 ±6 ±7

 


Х Х

Х

Х Х

 

 


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 171 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Образец оформления статьи | МЕТОДИ АНАЛІЗУ НАСІННЯ | Відбирання середніх проб на аналіз | Схема 4. Шаховий порядок виїмок | Визначення схожості |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Визначення травмованості| Схема 3. Проби з п'яти пунктів

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)