Способи транспортного страху­вання та умови страхування вантажів в ЗЕД.

При виконанні міжнародних перевезень застосову­ються два види страхування:

-обов'язкове

- добровільне.

Метою страхування зовнішньоторговельних вантажів є покриття збит­ків, що можуть виникнути внаслідок часткової втрати, ушко­дження або повної втрати товарів при доставці їх від вантажовід­правника до вантажоодержувача.

Об'єктом транспортного страхування може бути:

- сам ван­таж,

- транспортний засіб,

- майнові інтереси, юридично пов'язані з перевезен­ням вантажу (наприклад, очікуваний прибуток і комісія, фрахт та інші витрати, пов'язані з перевезенням).

Страхувальником може бути власник вантажу, заставоутримувач, перевізник.

Правилами транспортного страхування вантажів при міжна­родних перевезеннях передбачається три види умов страхування:

1. "З відповідальністю за всі ризики". Ця умова страхуван­ня є найповнішою. Відшкодуванню підлягають:

— всі збитки від пошкодження чи повної втрати усього або частини застрахованого вантажу;

— усі необхідні й доцільні витрати на рятування і збережен­ня вантажу та з запобігання подальшим його ушкодженням.

Не відшкодовуються збитки внаслідок:

— будь-яких воєнних дій чи військових заходів і їх наслід­ків, пошкодження чи знищення мінами, торпедами, бомбами й іншими знаряддями війни; піратських дій, а також унаслі­док страйків, конфіскації, реквізиції, арешту;

— прямого чи непрямого впливу атомного вибуху, радіоак­тивного зараження, пов'язаного з будь-яким застосуванням атом­ної енергії і використанням матеріалів, що розщеплюються;

— умислу чи грубої необережності страхувальника чи його представника, а також унаслідок порушення встановлених правил перевезення, пересилання і збереження вантажів;

— впливу температури, трюмного повітря чи особливих і природних властивостей вантажу, включаючи усушку;

— упакування вантажів з порушенням стандартів і відправ­лення вантажів в ушкодженому стані;

— пожежі чи вибуху внаслідок навантаження з відома стра­хувальника чи його представника, але без відома страховика самозаймистих і вибухонебезпечних речовин і предметів;

— нестачі вантажу при цілісності зовнішнього упакування;

— ушкодження вантажу хробаками, гризунами, комахами.

2. "З відповідальністю за часткову аварію". За цієї умови страховик відшкодовує збитки, що виникли з визначених при­чин, зокрема: збитки від ушкодження або повної загибелі усьо­го або частини вантажу внаслідок дії вогню, блискавки, бурі або іншого стихійного лиха, аварій транспортних засобів, про­валу мостів, вибуху тощо; збитки від ушкодження або повної загибелі усього або частини вантажу внаслідок нещасних ви­падків при навантаженні, укладанні, розвантаженні вантажу, прийомі судном палива.

Усі збитки, що не підпадають під загальну аварію, визна­ються окремою (незагальною) аварією. Їх несе той, хто їх зазнав, або той, на кого покладається відповідальність за їх спричинення.

3. "Без відповідальності за ушкодження, крім випадків аварії". Цією умовою передбачається відшкодування збитків від повної загибелі усього або частини вантажу у випадку аварії транспортних засобів.

Основна відмінність між умовами "з відповідальністю за часткову аварію" та "без відповідальності за ушкодження, крім випадків авари" полягає в тому, що за першою умовою відшкодовуються збитки від ушкодження чи повної втрати усього чи частини вантажу, а за другою — лише збитки від повної втрати усього чи частини вантажу.

Страхова сума визначається за взаємною домовленістю сторін у межах дійсної вартості вантажу на момент укладення договору страхування або з її перевищенням відповідно до умов постачання вантажу.

Страховий тариф залежить від виду вантажу та транспорт­ного засобу, що його перевозить, маршруту перевезення, об­раних ризиків і перебуває в межах 0,2—1 % страхової суми.

Відповідальність страхувальника за договором страхування починається з моменту, коли вантаж прийнятий для переве­зення зі складу або місця складування в пункті відправлення, якщо страховий платіж внесено вчасно.

Страхувальник повинен вжити всіх можливих заходів з урятування та збереження пошкодженого вантажу, а також забезпечити права на регрес до винної сторони, і протягом доби повідомити страховика. При цьому страховику надаються такі документи:

— акт огляду вантажу;

— оригінал договору страхування або страхового поліса;

— коносамент, накладна або інші перевізні документи;

— рахунок за збитками, специфікацію за збитками;

— документи, необхідні для здійснення права на регрес тощо.

Страховик має право відмовити у сплаті страхового покрит­тя, якщо страхувальник:

— повідомив неправильні дані про обставини, які мають суттєве значення для судження про страховий ризик;

— не повідомив страховику про суттєві зміни в ризику;

— не вжив заходів для врятування і збереження вантажу та не повідомив страховика у встановлені строки про страховий випадок;

— не надав документи, які підтверджують факт страхового випадку і необхідні для встановлення розмірів збитків.

Дата добавления: 2015-10-21