Управління діяльністю промислово-фінансових груп

Вищим органом управління ПФГ є рада управителів, яка складається з представників усіх її учасників.

Механізм управління ПФГ значною мірою залежить від засад утворення ПФГ: її основою може бути конгломератне або засноване на кооперуванні об'єднання підприємств;

Конгломератний тип об ' єднання підприємств — це об'єднання підприємств, не пов'язаних одне з одним системою кооперування виробництва. Основою такого об'єднання є участь у загальному капіталі й залежність кожного учасника від його збільшення. Основну координаційну роль тут відіграють банки.

Другий напрям пов'язаний з виробничим кооперуванням на основі об'єднання й підпорядкування головному підприємству всіх інших учасників групи (банків, страхових компаній тощо) об'єднаннях у системі управління спостерігаються як загальні риси, так і суттєві відмінності.

Наприклад, у разі об'єднання різних видів діяльності з метою диверсифікації виробництва з'являються серйозні труднощі в управлінні різнорідними підсистемами, ускладнюється проблема прийняття рішень його управлінським центром, що вимагає необхідної синхронізації дій усіх учасників ПФГ.

Незважаючи на незначну кількість ПФГ в Україні, усе ж таки практика застосування таких стандартів буде корисною, оскільки наявність таких норм дає можливість акціонерам контролювати діяльність менеджменту й забезпечувати свої законні інтереси.

Удосконалення управління у ПФГ - це один з найважливіших заходів, який необхідно здійснити для збільшення притоку інвестицій у всі галузі української економіки як від внутрішніх, так і від зовнішніх інвесторів.

Аналіз розвитку ПФГ доводить, що існує дві лінії групування.

Одна стосується об'єднання найбільших фірм - це і є утворення власне ПФГ.

Друга пов'язана з тим, що навколо великої фірми групується ряд дрібних фірм — це є створення так званих підприємницьких структур. Вони являють собою мережу майнових і контрактних відносин між великою фірмою-олігополісом та дрібними фірмами. Інтеграція підприємств у рамках такого утворення - переважно вертикальна, відповідно встановлюється «зверху донизу» контроль за діяльністю учасників групи.

Зустрічається і горизонтальна інтеграція у виробництві готових товарів і наданні послуг.

Групування підприємств у багатьох випадках є їх самостійною реакцією на проблеми, що виникають в економіці:

- розрив господарських зв'язків;

- нестача оборотних коштів;

- скорочення бюджетного фінансування;

- тиск з боку сильних конкурентів на внутрішньому й зовнішньому ринках;

- відсутність погодженості в управлінні тими технологіями, які не пов'язані з підприємством.

Дата добавления: 2015-10-16