Читайте также: |
|
Вали, що не мають дефектів які призводять до їх вибракування, а поверхні під підшипники яких спрацьовані так, що не мають припуску на шліфування, підлягають ремонтові наплавлюванням.
Поверхні наплавляються з припуском, що після шліфування забезпечує їх відновлення до номінального розміру.
Вали наплавляють різними методами, наприклад у середовищі вуглекислого чи інертних газів, вібродуговою наплавкою, порошковими дротам, під шаром флюсу, та ін.
Кожен спосіб наплавлення посадочних місць характеризується певними особливостями технології та техніки виконання операцій, має певні переваги та недоліки, а наплавлений шар металу відповідні властивості.
А тому вибір способу наплавлювання для конкретного ремонтного підприємства залежатиме у першу чергу від таких вимог, як механічні властивості наплавленого металу, а саме твердості, зносостійкості, ударної в’язкості, які щонайменше повинні відповідати властивостям основного металу.
Однак у ремонтних майстернях з порівняно незначною програмою відновлення деталей, а у тому числі й валів, процеси термообробки відлагоджені незадовільно, тому, проектуючи технологію наплавлювання вибирають такий спосіб, який би забезпечив належну якість без додаткових операцій термообробки.
Серед них значне місце займає спосіб наплавки деталей під шаром флюсу.
Переваги застосування цього процесу полягають у тому, що компонуючи ті чи інші марки флюсу з електродним дротом, властивості якого залежать від вмісту у металі дроту відповідних компонентів, отримують наплавлений шар, механічні властивості якого нічим не відрізняються від механічних властивостей основного металу деталі. Довговічність експлуатації вала у таких випадках рівна, а то й більша ніж нового.
Крім того, правильно підібрана марка флюсу, наявність у ньому відповідних компонентів, дозволяє застосувати електродний дріт, що самий по собі не забезпечує належних механічних властивостей наплавленого шару. Перевага застосування такого дроту полягає у тому, що знижується собівартість наплавлення.
Так, для наплавлення посадочних місць валів рекомендується декілька різновидів флюсів та електродного дроту.
Наприклад, для наплавлювання сталевих валів, застосовується флюс АН – 348А, додавши до 92 частин якого 2 частини ферохрому, 2,5 частини графіту та 3,5 – рідкого скла, при наплавлю ванні дротом Св – 08, отримуємо твердість наплавленого шару НRС – 50. достатня твердість НRС – 48...52 досягається при застосуванні керамічного флюсу АНК – 18 з електродним дротом Св – 08, Св – 08А чи НП – 30ХГСА забезпечує твердість НRС – 54 без додаткової термічної обробки. Недоліком цього флюсу є те, що його не можна застосовувати при наплавлю ванні змінним струмом.
Наплавлювання валів можна виконувати на переобладнаних токарно – гвинторізних верстатах чи на спеціальних установках, наприклад У – 651, У – 652, ОІ – 16 – 002 “КАСАХ” та інших.
Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 94 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Аналіз технології які можна застосувати для відновлення даної деталі | | | Розрахунок режимів і складання технологічної документації |