Недержавні пенсійні фонди

Пенсійні фонди у західних країнах створюються приватними та державними корпораціями, фірмами та підприємствами для виплати пенсій і допомоги робітникам та службовцям. Кошти цих фондів утворюються за рахунок внесків робітників, службовців, підприємств, а також прибутків від інвестицій самих пенсійних фондів. Внески у фонд здійснюються систематично протягом тривалого часу, в результаті чого накопичуються великі суми грошового капіталу. Оскільки строки виходу на пенсію відомі, фонду легко спрогнозувати розміри пенсійних виплат в часі і відповідно розмістити вільні кошти в довгострокові дохідні активи. Ними можуть бути корпоративні облігації, акції, державні цінні папери, довгострокові кредити. Надійне та дохідне розміщення коштів фонду є запорукою його успішного функціонування. За рахунок додаткових доходів вони не тільки покривають свої операційні витрати, а й виплачують пенсії понад суми пенсійних внесків.

Пенсійні фонди бувають державні та приватні. Державні фонди, як правило, створюються за ініціативою центральних і місцевих органів влади. Вклади до них здійснюються шляхом нарахувань на заробітну плату всіх чи певних категорій працівників, або ж відрахувань з відповідних бюджетів. Тому й розміщення коштів цих фондів здійснюється переважно в державні цінні папери.

Приватні пенсійні фонди створюються, як правило, за ініціативою певних фірм, страхових компаній тощо для виплат пенсій та допомог своїм працівникам. Кошти їх формуються за рахунок відрахувань із заробітної плати працівників, відрахувань з прибутку при його розподілі, з доходів від розміщення коштів в активи. Приватні фонди можуть існувати як самостійні структури, а можуть управлятися самими корпораціями, що їх створили, чи за їх дорученням комерційними банками, трастовими чи страховими компаніями. Переважна частина коштів цих фондів розміщується в цінні папери тих фірм, що їх створили. Тому вони нерідко дістають можливість контролювати самі фірми-засновники.

Нормами закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-ІУ передбачено створення в Україні трирівневої системи пенсійного забезпечення. Згідно із ст. 2 цього закону громадяни України мають право бути учасниками та отримувати пенсійні виплати одночасно з різних рівнів системи пенсійного забезпечення в Україні.

Зокрема, перший рівень — це солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, в якій пенсії виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду; другий рівень — накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що ґрунтується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді; третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, яка передбачає добровільну участь громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Правові засади недержавного пенсійного забезпечення визначає Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення". Система недержавного пенсійного забезпечення — це складова системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних і юридичних осіб у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Недержавний пенсійний фонд (далі - НПФ) - юридична особа, яка має статус неприбуткової організації, функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам цього фонду.

НПФ можуть бути наступних видів:

• Відкритий пенсійний фонд - НПФ, учасниками якого можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця і характеру їх роботи.
• Корпоративний пенсійний фонд - НПФ, засновником якого є одна або декілька юридичних осіб - роботодавців та до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники. Учасниками цього фонду можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками та роботодавцями - платниками цього фонду. Сенс створення корпоративного недержавного пенсійного фонду полягає в тому, що підприємства, що здійснюють внески в такий фонд, не тільки не виводять ці кошти з обігу, але й залучають додаткові. Ці кошти, з урахуванням законодавчих обмежень, будуть розміщуватися у власні інвестиційні проекти. При цьому НПФ має статус неприбуткової організації, а підприємства-вкладники і самі працівники отримають податкові пільги з суми коштів, що спрямовуються на недержавне пенсійне забезпечення.
• Професійний пенсійний фонд - НПФ, засновником (засновниками) якого можуть бути об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки, або фізичні особи, пов'язані з таким фондом за родом своєї професійної діяльності. Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, також мають до нього відношення за родом їх професійної діяльності (занять), визначеному в статуті фонду.

Законодавством передбачено певні обмеження щодо заснування окремих видів НПФ. Так, юридичні особи, діяльність яких фінансується за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів, не мають права бути засновниками відкритого пенсійного фонду. Юридичні особи можуть бути одночасно засновником не більш як одного корпоративного чи одного професійного пенсійного фонду.

Діяльність недержавного пенсійного фонду базується на функціонуванні суб'єктів – учасників фонду. Ключові суб’єкти НПФ та функції які вони виконують наведено у табл. 8.3.2.

Таблиця 8.3.2.

Дата добавления: 2015-10-16