Повідомлення

Інкасуючий банк повинен сповіщати про стан справ у відповідності з наступними правилами.

a) Форма повідомлення

Всі повідомлення або інформація від інкасуючого банку банку, від якого було отримано інкасове доручення, повинні містити відповідні деталі, включаючи у всіх випадках номер для посилань банку-ремітенту такий, який вказаний в інкасовому дорученні.

b) Спосіб повідомлення

На відповідальності банку-ремітента лежить інструктувати інкасуючий банк щодо способу, яким повинні бути дані повідомлення, зазначені в пунктах (c) i, (c) ii і (c) iii.

При відсутності таких інструкцій інкасуючий банк буде направляти відповідні повідомлення способом за своїм вибором за рахунок банку, від якого отримано інкасове доручення.

c) i. Повідомлення про платіж

Інкасуючий банк повинен без зволікання направити повідомлення про платіж банку, від якого отримано інкасове доручення, із зазначенням окремо інкасованої суми або сум, утриманої комісії / або витрат та / або витрат, якщо такі мали місце, і способу розпорядження коштами.

ii. Повідомлення про акцепт

Інкасуючий банк повинен без зволікання направити повідомлення про акцепт банку, від якого отримано інкасове доручення.

iii. Повідомлення про неплатіж та / або неакцепт

Представляючий банк повинен спробувати з'ясувати причини неплатежу та / або неакцепту та відповідно інформувати про це без зволікання банк, від якого отримано інкасове доручення.

Представляючий банк повинен без зволікання направити повідомлення про неплатіж та / або неакцепт банку, від якого отримано інкасове доручення.

При отриманні такого повідомлення банк-ремітент повинен дати відповідні інструкції щодо подальших дій з документами. Якщо такі інструкції не отримані представляючим банком протягом 60 днів після його повідомлення про неплатіж та / або неакцепт, документи можуть бути повернуті банку, від якого отримано інкасове доручення, без будь-якої подальшої відповідальності з боку представляючого банку.

В загальних рисах механізм міжнародних розрахунків за допомогою документарного інкасо включає такі етапи:

1. Укладення зовнішньоторговельного контракту, в якому передбачена інкасова форма розрахунків.

2. Передача товару транспортній компанії для відвантаження покупцю (імпортеру).

3. Одержання експортером документів від транспортних організацій.

4. Формування експортером комплекту документів, зазначених в угоді й необхідних для здійснення операцій документарного інкасо. Передача комплекту документів у банк-ремітент разом з інкасовим дорученням.

5. Після перевірки банком-ремітентом комплектності наданих документів та їх відповідності інструкціям довірителя здійснюється пересилання документів інкасуючому банку.

6. Інкасуючий банк інформує платника про прибуття документів та умови їх передачі.

7. Оплата або акцепт тратти платником залежно від інструкції в інкасовому дорученні.

8. Передання банком - інкасатором документів платникові. Передання документів платникові може бути здійснена через інший (представляючий) банк.

9. Пред’явлення платником документів транспортній компанії.

10. Отримання платником товару.

11. Переказ інкасуючим банком суми платежу банку-ремітенту.

12. Зарахування банком-ремітентом суми платежу на рахунок експортера.

У разі неплатежу чи неакцепту інкасуючий банк зобов’язаний негайно повідомити банк-ремітент, а той – експортера про факт несплати / неакцепту. Якщо інкасове доручення не оплачено чи вексель не акцептовано та не отримано інструкцій від банку-ремітента протягом дев’яноста днів, то інкасуючий банк може повернути документи банку-ремітенту.

Банки, які надають учасникам зовнішньоекономічної діяльності послуги щодо інкасування, несуть відповідальність лише за пересилання і пред’явлення отриманих від клієнта документів, а також за переведення клієнту одержаних за пред’явленими документами грошових коштів. Банки не мають власних зобов’язань щодо здійснення акцепту або платежу у випадку, якщо платник не хоче або не має можливості виконати свої зобов’язання стосовно інкасо.

Відсутність в експортера яких-небудь гарантій платежу є причиною того, що документарне інкасо, як правило, використовується для здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними договорами з покупцями, які мають сталу ділову репутацію і є резидентами держав з невисоким політичним і економічним ризиком.

Дата добавления: 2015-10-16