На початку 70-х р. ХХ ст.

50.Система ідей, принципів, уявлень, що зумовлюють мету функціонування організації, механізми взаємодії суб'єкта та об'єкта управління, характер взаємовідносин між окремими ланками його внутрішньої структури, а також необхідний ступінь урахування впливу зовнішнього середовища на розвиток організації – це:

1) мета управління;

2) процес управління;

3) концепція управління.

51.Ступінь передбачуваності змін у середовищі має визначатися такими характеристиками:

1) субєктивними ознаками динамізму факторів середовища, що обумовлюють рівень його не стабільності;

2) суб'єктивною здатністю організації передбачувати майбутні зміни;

3) всі вище перераховані.

52.Прогнози, які мають на меті передбачити можливі варіанти ходу розвитку подій і підготувати організацію до відповідних, планово визначених дій, - це:

1) кількісні прогнози;

2) якісні прогнози;

3) сценарні прогнози.

54.Еволюція систем загальнофірмового управління має такий вигляд:

1) довгострокове планування, стратегічне планування, бюджетування, стратегічний менеджмент;

2) бюджетування, довгострокове планування, стратегічне планування, стратегічний менеджмент;

3) довгострокове планування, стратегічне планування, стратегічний менеджмент, бюджетування.

55.Акцент в управлінні в бюджетуванні направлений на:

1) творчість;

2) стабільність;

3) передбачення.

56.Темп змін у стратегічному менеджменті:

1) повільніше, ніж реакція;

2) порівняно з реакцією фірми;

3) швидше за реакцію фірми.

57.Основою управління в стратегічному плануванні є:

1) стратегічні зміни;

2) контроль відхилень;

3) врахування розвитку ринку і зовнішнього середовища.

58.Стратегія підприємства, яка визначає загальний напрямок його діяльності, формується його вищим керівництвом і передбачає сформувати (вибрати) власне головний напрямок діяльності підприємства і його стратегічних одиниць бізнесу (СОБ) – це:

1) корпоративна стратегія;

2) ділова стратегія;

3) функціональна стратегія.

59. Аналіз середовища підприємства – це:

а) середовище безпосередніх контактів з фірмою, воно включає тих учасників ринку, з котрими фірма має прямі відносини, або які мають прямий вплив на фірму;

б) процес визначення критично важливих елементів зовнішнього і внутрішнього середовищ, які можуть впливати на спроможності підприємства досягти поставлених перед ним цілей;

в) необхідна передумова успішної реалізації будь-якого ділового починання організації;

г) становище підприємства на ринку, яке забезпечує йому можливість переборювати сили конкуренції і залучати покупців.

60. Робоче середовище – це:

а) середовище безпосередніх контактів з фірмою, воно включає тих учасників ринку, з котрими фірма має прямі відносини, або які мають прямий вплив на фірму;

б) процес визначення критично важливих елементів зовнішнього і внутрішнього середовищ, які можуть впливати на спроможності підприємства досягти поставлених перед ним цілей;

в) приділення уваги на одному з сегментів ринку, на особливій групі покупців (наприклад, тільки похилого віку), визначеній групі товарів або на обмеженому географічному секторі ринку;

г) сукупність наявних ресурсів і можливостей (спроможностей) для розробки та реалізації стратегії підприємства.

2. Характер діяльності підприємства впливає на:

а) оцінку факторів середовища та на вибір критичних точок;

б) встановлення значущих факторів економічного середовища;

в) впливають на специфіку критичних точок організаційного середовища;

г) встановлення значущих факторів технологічного середовища;

4. Внутрішнє середовище організації включає в себе такі основні елементи:

а) Розміри і потужності,тип і вік обладнання, джерела постачання, тенденції продуктивності

б) економічні, технологічні, політичні, соціальні;

в) виробництво, фінанси, маркетинг, управління персоналом, організаційну структуру;

г) усі відповіді вірні.

5. Зовнішнє середовище організації включає в себе такі основні елементи:

а) Розміри і потужності,тип і вік обладнання, джерела постачання, тенденції продуктивності

б) економічні, технологічні, політичні, соціальні;

в) виробництво, фінанси, маркетинг, управління персоналом, організаційну структуру;

г) усі відповіді вірні.

6. Виділяють такі основні типи зовнішнього середовища:

а) мінливе середовище;

б) вороже оточення, створене жорсткою конкуренцією;

в) різноманітне оточення, що властиве глобальному бізнесу

г) технічно складне середовище;

д) усі відповіді вірні.

7. Інформацію про найбільш значимі фактори середовища організації можна одержати такими способами:

а) сканування середовища (пошук інформації, яка вже сформована);

б) моніторинг середовища (відслідковування поточної інформації, що з’являється як нова);

в) прогнозування (створення інформації про майбутнє середовище);

г) усі відповіді вірні.

8. Оцінка інформації є:

а) заключним етапом аналізу організаційного середовища;

б) попереднім етапом аналізу організаційного середовища;

в) основним етапом аналізу організаційного середовища;

г) усі відповіді вірні.

9. До основних методів оцінки можна віднести

а) метод SWOT;

б) метод Мак – Кінзі;

в) метод БКГ;

г) усі відповіді вірні.

11. Можливості появи нових конкурентів в галузі залежить від так бар’єрів:

а) тенденції розвитку галузі, система збуту продукції, структура галузевих витрат;

б) прихильність покупців щодо торгової марки, контроль над товарами збуту,

економія на масштаб виробництва, труднощі доступу до виробничого досвіду;

в) реальний і потенційний розмір галузі, перспективи росту галузі і стадії її життєвого циклу, структура і масштаби конкуренції;

г) портфельний аналіз, кабінетні дослідження: робота з бухгалтерськими документами, статистичними та іншими документами всередині фірми, спостереження та опитування працівників підприємства за спеціальними методиками;

12. Ключові фактори успіху (КФУ) – це:

а) загальні для всіх підприємств галузі керовані змінні, реалізація яких дає можливість покращити конкурентні позиції підприємства;

б) процес визначення критично важливих елементів зовнішнього і внутрішнього середовищ, які можуть впливати на спроможності підприємства досягти поставлених перед ним цілей;

в) необхідна передумова успішної реалізації будь-якого ділового починання організації;

г) усі відповіді вірні.

13. При аналізі конкурентів важливими є такі фактори:

а) виявлення сильних / слабких сторін конкурентів та загрози, яких можна від них очікувати;

б) прогноз майбутніх стратегій і рішень конкурентів;

в) передбачення реакції конкурентів на стратегію і дії фірми;

г) виявлення впливу конкурентів на переваги фірми;

д) усі відповіді вірні.

14. Стратегічна група конкурентів (СГК) це -:

а) загальні для всіх підприємств галузі керовані змінні, реалізація яких дає можливість покращити конкурентні позиції підприємства;

б) не проста послідовність операцій із складання планів і не процедура, за якою одна подія повинна відбутися вслід за іншою;

в) це множина фірм у певній галузі, які мають загальні риси;

г) необхідна передумова успішної реалізації будь-якого ділового починання організації.

15. Встановити стратегічну групу – це:

а) значить визначити бар’єри, які віддаляють одну групу від іншої;

б) передбачення реакції конкурентів на стратегію і дії фірми;

в) прогноз майбутніх стратегій і рішень конкурентів;

г) усі відповіді вірні.

17. Виділяють такі методи управлінського аналізу:

а) ситуаційний аналіз, портфельний аналіз, кабінетні дослідження, робота з бухгалтерськими документами, спостереження та опитування працівників підприємства за спеціальними методиками, експертні оцінки, математичні методи;

б) виявлення сильних / слабких сторін конкурентів та загрози, яких можна від них очікувати, прогноз майбутніх стратегій і рішень конкурентів, передбачення реакції конкурентів на стратегію і дії фірми, виявлення впливу конкурентів на переваги фірми;

в) побудова системи прогнозу для різних співвідношень „продукт-ринок”, оцінка впливу різних факторів на розвиток ситуації, в тому числі по окремих ринках (наприклад, вплив нових технологій виробництва, зміни в потребах окремих груп споживачів тощо).

18. Конкурентна перевага (КП) – це:

а) процес комплексного аналізу внутрішніх ресурсів і можливостей підприємства, направлений на оцінку поточного стану бізнесу, його сильних і слабких сторін, виявлення стратегічних проблем;

б) становище підприємства на ринку, яке забезпечує йому можливість переборювати сили конкуренції і залучати покупців;

в) стратегія розвитку бізнес-одиниці або стратегія діяльності підприємства на певному товарному ринку;

г) середовище безпосередніх контактів з фірмою, воно включає тих учасників ринку, з котрими фірма має прямі відносини, або які мають прямий вплив на фірму;

20. Існує багато напрямків досягнення конкурентних переваг або ділових стратегій, але найбільш загальними є:

а) лідерство у витратах, диференціація продукції, фокусування (концентрація), ранній вихід на ринок:

б)монополія, патенти, ноу-хау, секретність;

в) реальний і потенційний розмір галузі, перспективи росту галузі і стадії її життєвого циклу, структура і масштаби конкуренції;

г) усі відповіді вірні

21. Стратегічна одиниця бізнесу – це:

а) внутрішньофірмовий підрозділ, який відповідає за розробку стратегічних позицій фірми в одній або декількох зонах господарювання;

б) вибір рівнів в організації для проведення аналізу портфеля бізнесів;

в) визначення параметрів матриць;

г) це ті дії з реалізації стратегії, конкурентні можливості, результати діяльності, які кожна фірма має забезпечити в СЗГ задля своєї конкурентноздатності та досягнення успіхів.

22. Ключові фактори успіху (КФУ) – це:

а) стратегія розвитку бізнес-одиниці або стратегія діяльності підприємства на певному товарному ринку;

б) становище підприємства на ринку, яке забезпечує йому можливість переборювати сили конкуренції і залучати покупців;

в) ті дії з реалізації стратегії, конкурентні можливості, результати діяльності, які кожна фірма має забезпечити в СЗГ задля своєї конкурентноздатності та досягнення успіхів. КФУ в різних СЗГ розрізняються.

г) процес визначення критично важливих елементів зовнішнього і внутрішнього середовищ, які можуть впливати на спроможності підприємства досягти поставлених перед ним цілей.

23. До методів та оцінки конкурентоспроможності підприємства можна віднести:

а) метод, що заснований на теорії ефективної конкуренції;

б) методи, що пов’язані з показниками якості продукції підприємства;

в) методи, засновані на теорії конкурентної переваги;

г) метод бенчмаркінгу;

д) усі відповіді вірні.

24. До ділових стратегій підприємства відносять:

а) лідерство у витратах (собівартості продукції) – внутрішня гнучкість;

б) диференціація продукції (внутрішня гнучкість), яка означає спроможність підприємства забезпечити унікальність і більш високу цінність продукту;

в) фокусування або концентрація (зовнішня гнучкість), що означає вибір обмеженого кола споживачів;

г) усі відповіді вірні.

25. Стратегія лідерства у витратах вимагає:

а) розвинутої служби НДДКР, гнучкого виробництва, наявності ноу-хау в маркетингу;

б) супроводжується безпекою для підприємства, що може надійти від інших ринкових ніш;

в) від підприємства оптимальних розмірів виробництва, розвинутої збутової мережі, використання ресурсозбереження та інших витрат, що не завжди є можливим;

г) одержання конкурентних переваг за рахунок поєднання двох або більшого числа бізнес-одиниць в одних руках.

26. Стратегія диференціації вимагає:

а) одержання конкурентних переваг за рахунок поєднання двох або більшого числа бізнес-одиниць в одних руках;

б) розвинутої служби НДДКР, гнучкого виробництва, наявності ноу-хау в маркетингу;

в) від підприємства оптимальних розмірів виробництва, розвинутої збутової мережі, використання ресурсозбереження та інших витрат, що не завжди є можливим;

г) супроводжується безпекою для підприємства, що може надійти від інших ринкових ніш;

28. Підприємницький стиль організаційної поведінки - образ дій, направлений на мінімізацію відхилень від традиційної поведінки як усередині організації, так і в її відносинах з оточенням

Так

2) Ні

29. Потенціал для досягнення цілей організації в майбутньому є одним з кінцевих продуктів стратегічного управління

Так

2) Ні

30.Оперативна архітектоніка націлена на зміни, є гнучкою і не має жорстких структур, тоді як стратегічна архітектоніка стійка по відношенню до змін, націлена на високу ефективність

1) Так

2) Ні

31. Управління проблемами в реальному масштабі часу - логічне продовження стратегічного планування

Так

2) Ні

32. Управління стратегічними можливостями дозволяє організаціям реагувати на несподівані зміни, які відбуваються дуже швидко, щоб бути врахованими при періодичних переглядах стратегічної ситуації

Так

2) Ні

33. Управління стратегічними можливостями одночасно охоплює і стратегію, і розвиток можливостей організації. Прогнозуються не тільки майбутні проблеми і можливості, але і характер здібностей, які необхідні організації для успіху в середовищі майбутнього

Так

2) Ні

34. Для оптимальної потенційної прибутковості агресивність організаційної стратегії повинна відповідати мінливості оточення

Так

2) Ні

35. Для досягнення потенційної прибутковості готовність загального керівництва організації до змін повинна відповідати агресивності її стратегії

Так

2) Ні

36. Агресивність стратегії - ступінь різкості змін навколишніх умов, яку керівники організації в змозі осмислити, прийняти і подолати

Так

2) Ні

37. Якщо зміна в стратегічній агресивності поведінки не супроводжується відповідною зміною можливостей, то виникає тенденція до запобігання змін і обігу їх назад

1) Так

2) Ні

38. Опір змінам в зв'язці стратегія - можливості обернено пропорційно до відмінностей між структурою потенціалу, що склалася і новою, для реалізації цих можливостей

Так

2) Ні

39. Поняття потенціалу є щось більше, ніж сукупність всіх елементів, і володіє системними властивостями

Так

2) Ні

40. Керівник-стратег повинен уміти творчо вирішувати слабо структуровані проблеми, відчувати середовище організації, мати досвід в аналізі стратегій і проектуванні стратегічних гнучких структур

Так

2) Ні

41. Реактивність характеризується трьома параметрами: організаційним кліматом, компетенцією і управлінським потенціалом

Так

2) Ні

42. Організаційний клімат - здібність керівництва до реакції. Щоб передбачити зміни в складних умовах, організації необхідна система нагляду за зовнішньою обстановкою, тобто прагнення до змін без матеріального підкріплення залишиться просто наміром

1) Так

2) Ні

43. Найважливіші чинники клімату організації - настрій, культура, структура посадової ієрархії і самої організації

Так

2) Ні

44. Компетенція, з одного боку, визначається здібностями керівників, а з іншою - загальним досвідом організації в цілому

Так

2) Ні

45. Потенціал загального керівництва визначається функціональними чинниками успіху в стратегічній зоні господарювання, а функціональний потенціал - рівнем змін в цій зоні

Так

2) Ні

46. Метастратегия - стратегія більш високого рівня, що визначає вибір стратегії більш низького рівня

Так

2) Ні

47. Конкретний функціональний потенціал є метапотенціалом по відношенню до відвертості потенціалу

Так

2) Ні

48. Асинергизм - яскравий прояв синергізму

1) Так

2) Ні

49. В категоріях теорії систем рівень потенціалу знаходиться в діапазоні між закритою системою, яка індиферентна до оточення, і повністю відкритою системою, високочутливою до стимулів зовнішнього оточення

1) Так

2) Ні

50. Відвертість - це тип організаційної реакції, яка потрібна організації для підтримки своєї стратегічної активності

1) Так

2) Ні

51. Коли в організації існує єдина культура, що міцно склалася, одного діагностичного етапу може бути достатньо для визначення загального профілю можливостей. Якщо є відмінності в профілі, необхідно проводити окремі сеанси діагностики по кожному підрозділу, що бере участь в організації

Так

2) Ні

52. Ієрархічні бар'єри можуть спотворити і спотворюють сприйняття об'єктивної реальності

Так

2) Ні

55. Моделі зовнішнього середовища:

а) модель «галузевої структури» (модель Портера);

б) модель «пізнавальних систем» (прийняття рішень);

в) модель «ієрархічної структури» зовнішнього середовища;

г) модель «сфери дії організації» та екологічна модель;

д) всі відповіді вірні.

56.Відповідно до якої моделі середовище діяльності окремої організації складається із трьох середовищ?

а) модель «галузевої структури» (модель Портера);

б) ієрархічна модель;

в) екологічна модель;

г) модель пізнавальних систем.

57.З яких середовищ складається ієрархічна модель?

а) внутрішнє;

б) зовнішнє;

в) внутрішнє, мікро- та маркосередовища;

г) всі відповіді вірні.

58.Які існують напрямки аналізу факторів макросередовища?

а) політичні, економічні;;

б) економічні, соціальні;

в) соціальні, технологічні;

г) політичні, економічні, соціальні, технологічні.

59........... – це постійне відстежування поточної і нової інформації.

а) моніторинг зовнішнього середовища;

б) моніторинг внутрішнього середовища;

в)сканування зовнішнього середовища;

г) немає правильної відповіді.

60. До методів аналізу макросередовища належать:

а) PEST-аналіз;

б) SWOT-аналіз;

в) відповіді «а» та «б» правильні;

г) немає правильної відповіді.

1. Аналіз і оцінка факторів зовнішнього середовища дозволяє проводити діагностику двох видів:

а) первинну та вторинну діагностику;

б) первинну та поточну діагностику;

в) поточну та первинну діагностику;

г) поточну та вторинну діагностику.

2. PEST-аналіз – це абревіатура:

а) політика, економіка, суспільство і технологія;

б) політика, економіка, середовище, техніка;

в) позиція, економіка, суспільство, техніка;

г) немає правильної відповіді.

3. SWOT-аналіз – це абревіатура:

а) сильні і слабкі сторони;

б) можливості та загрози;

в) сильні і слабкі сторони, можливості та загрози.

4. Параметри аналізу:

а) оцінка змін, що впливають на реалізовану стратегію фірми;

б) визначення факторів, що становлять загрозу для реалізованої стратегії фірми;

в) визначення факторів, що надають нові можливості для фірми;

г) всі відповіді вірні.

13. Який метод дозволяє встановити лінії зв’язку між зовнішніми можливостями і загрозами та сильними та слабкими сторонами фірми:

а) PEST- аналіз;

б) SWOT-аналіз;

в) метод «5*5»;

г) метод «перелік з чотирьох питань».

14.Розробником моделі п’яти конкурентних сил є:

а) Дж. Ван Гіг;

б) У. Ділл;

в) М. Мескон;

Дата добавления: 2015-10-21